Ухвала

від 14.09.2015 по справі 810/2063/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2063/15 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

14 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Старової Н.Е., Файдюка В.В., при секретарі - Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держземагенства у Київській області про визнання протиправною відмови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держземагенства у Київській області про визнання протиправною відмову Головного управління Держземагенства у Київській області стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянину ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Макарівської селищної ради (за межами населеного пункту) Макарівського району Київської області, а саме, земельних ділянок площею 0,4775 га (кадастровий номер НОМЕР_1), 0,5069 га (кадастровий номер НОМЕР_2), 0,3430 га (кадастровий номер НОМЕР_3) та 0,6726 га (кадастровий номер НОМЕР_4).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року вимоги адміністративного позову було задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що Розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації Київської області від 24.01.2008 за № 346 ОСОБА_2, на підставі поданої ним заяви від 26.07.2007, було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 2,0 га для безоплатної передачі в приватну власність для ведення особистого селянського господарства в межах Макарівської селищної Ради.

На підставі вказаного розпорядження ТОВ "Укрприватзем" за замовленням позивача був виготовлений проект землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок площею 0,4775 га, 0,5069 га, 0,3430 га, 0,6726 га (цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства), який був погоджений з Управлінням Держкомзему у Макарівському районі Київської області (листі №1060 від 19.05.2010), Відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Макарівської районної державної адміністрації (листі №181 від 18.02.2011), Управлінням Держземагентства у Макарівському районі Київської області (листі №1600 від 01.10.2014).

Проте, після звернення позивача до Головного управління Держземагенства у Київській області з клопотанням про затвердження розробленого та погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, відповідач листами від 03.12.2014 р. за №31-10-0.3-7137/0/17-14-сг, №31-10-0.3-7138/0/17-14-сг, №31-10-0.3-7139/0/17-14-сг, №31-10-0.3-7140/0/17-14-сг відмовив у вчиненні відповідної дії з посиланням на частину 4 статті 116 Земельного кодексу України, відповідно до якої передача земельних ділянок у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Так, частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до частини 3 вищевказаної статті безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Згідно з частинами 6, 7 статті 118 ЗК України (в редакції станом на момент звернення позивача до Макарівської районної державної адміністрації Київської області з клопотанням про відведення земельної ділянки та прийняття РДА розпорядження №346 від 24.01.2008) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Відповідно до частини 8 статі 118 ЗК України (в чинній редакції) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Положеннями статті 186-1 ЗК України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Згідно з частинами 9, 10 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем були дотримані відповідні вимоги земельного законодавства, розроблений проект землеустрою, який був погоджений з усіма необхідними органами, проте в його затвердженні було відмовлено з посиланням на положення частини 4 статті 116 Земельного кодексу України.

Зазначеною нормою передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Однак, відповідне обмеження має застосовуватися виключно у випадку реалізації громадянином свого права на приватизацію, тобто отримання раніше у власність земельної ділянки того самого виду використання, що підтверджується відповідними документами.

Згідно зі статтями 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Проте, як було встановлено судом, право на приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства використовується позивачем вперше, у зв'язку з чим єдиним обмеженням для реалізації цього права є площа земельної ділянки, що відводиться, яка не повинна перевищувати 2,0 га.

Водночас, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не встановлено заборони на реалізацію громадянами свого права на приватизацію шляхом одночасного відведення у власність кількох земельних ділянок одного виду використання, сукупна площа яких не перевищує закріплені статтею 121 ЗК України норми.

Таким чином, відсутність на місцевості земельних ділянок відповідного призначення єдиним масивом не може бути підставою для відмови в реалізації громадянами закріпленого Земельним кодексом України права на приватизацію в межах гранично допустимих норм щодо площі.

Матеріали справи свідчать, що звертаючись до Макарівської районної державної адміністрації Київської області із заявою від 24.01.2008 про приватизацію земельної ділянки позивач просив передати йому у власність одну земельну ділянку загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що виявилося неможливим у зв'язку з відсутністю ділянки відповідного призначення та виду використання єдиним масивом.

Так, позивачем був розроблений єдиний проект землеустрою щодо відведення у власність чотирьох земельних ділянок, загальна площа яких не перевищує 2,0 га, у зв'язку з чим розробку вказаної землевпорядної документації слід розцінювати як першу та єдину реалізацію позивачем свого права на приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І. Мєзєнцев

суддя Н.Е.Старова

суддя В.В.Файдюк

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Старова Н.Е.

Файдюк В.В.