Ухвала

від 15.09.2015 по справі 826/11171/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11171/15 Головуючий у 1-й інстанції:Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

15 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Ковтун І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарка» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарка» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено та, зокрема, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 13 жовтня 2014 року № 0009211503.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «Господарка» з питання своєчасності подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013-2014 роки.

За результатом вказаної перевірки складено акт перевірки від 22 вересня 2014 № 6074/26-53-15-03-17/21554062, яким встановлено порушення ТОВ «Господарка» абзацу 1 пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне подання податкової декларації з плати за землю за 2013-2014 роки.

На підставі вказаного акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 0009211503, яким збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 340,00 грн., з яких за основним платежем у сумі 0,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 340,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та результатами розгляду Головним управлінням ДФС у місті Києві скарги позивача, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що 03 серпня 2009 року між позивачем (продавець) та ТОВ «Внутрішня виконавча служба» (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти нерухоме майно - склад металевий, загальна площа 192,5 м. кв. та склад цегляний площею 29,5 м. кв. що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Гагаріна Юрія, будинок 12А, загальною площею 222,00 м. кв. і сплатити за нього обумовлену цим договором ціну.

Предмет договору розташований на земельній ділянці площею 0,0560, яка знаходиться в оренді у продавця, згідно договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. від 14 лютого 2003 року за реєстровим № 212.

Право власності на предмет договору у покупця виникає з моменту державної реєстрації договору (пункт 4.8 Договору).

Так, 24 вересня 2009 року Київським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна видано реєстраційне посвідчення № 006950 про реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю «Внутрішня виконавча служба» права власності на нежитлові будівлі загальною площею 222,00 м. кв., а саме: склад металевий, загальна площа 192,5 м. кв. та склад цегляний площею 29,5 м. кв. що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Гагаріна Юрія, будинок 12А.

За нормами п.п.14.1.72. п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельним податком являється обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі, а об'єктами оподаткування, згідно зі статтею 270 названого Кодексу є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно п.270.1 статті 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 286.1 статті 286 ПК України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до п.287.1 статті 287 цього Кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (пункт 287.6 статті 287 Податкового кодексу України).

Отже, з наведеного вбачається, що обов'язок здійснювати оплату земельного податку виникає у осіб, які набули право власності на будівлю, споруду або їх частину саме з моменту реєстрації права власності на таке нерухоме майно. Тобто, для того, щоб у платника податків виник обов'язок сплачувати плату за землю, він має володіти чи користуватися земельною ділянкою.

Як зазначалося вище, з вересня 2009 року Товариство не є власником земельної ділянки. Зазначений факт відповідачем не заперечується.

Відповідно до ч.1, 2 статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Враховуючи викладене, з моменту реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ «Внутрішня виконавча служба» (з вересня 2009 року) у позивача відсутній обов'язок зі сплати земельного податку за земельну ділянку, на якій розташований відповідний об'єкт нерухомості та, відповідно подання податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) у зв'язку з відсутністю предмета оподаткування.

З огляду на викладене, висновки акту перевірки державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління ДФС є необґрунтованими, а прийняте на підставі цього акту податкове повідомлення-рішення № 0009211503 - протиправним.

Таким чином вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову в повному обсязі.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.