Постанова

від 31.08.2015 по справі 816/2142/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2015 р. Справа № 816/2142/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2015р. по справі № 816/2142/15 за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Приватного акціонерного товариства "Укрпромтехсервіс"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИЛА:

10.06.2015 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Укрпромтехсервіс" (далі-відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 5421,69 та пені у розмірі 292,69 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача адміністративного господарські санкції в розмірі 0,88 грн. та пеню в розмірі 0,31 грн.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову першої інстанції та ухвалити нову постанову,якою позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідно до поданої державної звітності "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік" від 03.02.2015року (форма № 10-ПІ) середньооблікова кількість штатних працівників у 2014 році становила 13 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів - 0 осіб. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях створених, відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 1 особа.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з приписів Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів України".

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів України", підприємства, установи,організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством,надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.ч. 1,2 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів України", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів,фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи,організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю,самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частинами 1,2 ст.20 зазначеного вище закону, передбачено,що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи,які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Як свідчать матеріали справи на підприємстві відповідача створено одне робоче місце для особи-інваліда, яке було зайняте громадянином ОСОБА_1, який працював на посаді охоронця з 01.01.2014 року по 11.03.2014 року та з 01.10.2014 року по 31.12.2014 року, що в сумі складає 162 дні.

В проміжок часу з 12.03.2014 року по 30.09.2014 року позивачем не подавалися звіти за формою №3-ПН, що підтверджується копією листа Гадяцького районного центру зайнятості №533 від 27.04.2015 року та не заперечується відповідачем.

В своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідачем не подавалися списки за формою №3-ПН, а тому є підстави для стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Згідно положень ч.3 ст.18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів України", державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Аналізуючи викладені вище норми, колегія суддів зазначає, що самостійне здійснення працевлаштування інваліда роботодавцем має місце у випадках прямого звернення особи з урахуванням професії, умов праці та вимог до кандидати встановлених на підприємстві, установі, організації для зайняття вільної вакансії.

На відповідача не покладається обов'язок підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця, а лише створювати такі місця, однак подання звітності на попит робочої сили гомадян-інвалідів є прямим обов'язком роботодавця.

Колегія суддів, вважає, що судом першої інстанції були не вірно застосовані норми чинного законодавства та не належно дано оцінку наявним у справі доказам, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

В силу приписів ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2015р. по справі №816/2142/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Укрпромтехсервіс" на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративного-господарських санкції в розмірі 5421,69 грн. та пеню 292,68 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О. Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В. Повний текст постанови виготовлений 07.09.2015 р.