Рішення

від 01.12.2008 по справі 49/116

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

49/116

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  49/116

01.12.08

За позовом   Приватного підприємства «Барвінок»

До                  Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний альянс»

Про                стягнення 54 553,54 грн.

                                                                                                   Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача          Говдь Р.М. –за дов. б/н від 11.06.2008

Від відповідача     Брунь В.П. –за дов. № 1ю від 22.07.2008

Рішення прийнято з дотриманням вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладався, в судовому засіданні було оголошено перерву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2008 у відповідності до вимог статті 69 Господарського процесуального кодексу України, за заявою позивача, погодженою з відповідачем, строк вирішення спору було продовжено.  

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 54 553,54 грн. заборгованості за договором на поставку продукції № 97 від 28.11.2007, в тому числі 48 239,46 грн. основного боргу, 5 490,24 грн. пені, 823,84 грн. 3% річних від простроченої суми, крім того 600,00 грн. витрати по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У відповідності до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач 25.07.2008 через канцелярію суду надав заяву про уточнення позовних вимог № 8725 від 25.07.2008, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 24 239,46 грн.  основного боргу, 5 490,24 грн. пені, 823,84 грн. 3% річних, крім того судові витрати пов'язані з поданням позовної заяви покласти на відповідача.  

Відповідач проти позовних вимог заперечує про що зазначив у відзиві на позовну заяву № 127 від 28.07.2008 та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.  

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

28.11.2007 між позивачем та відповідачем був укладений договір на поставку продукції № 97 (надалі - Договір), відповідно до умов якого «Продавець»(позивач у справі) зобов'язався поставити, а «Покупець»(відповідача у справі) прийняти і оплатити поставлену продукцію. Асортимент та кількість товару погоджуються сторонами додатково.

Відповідно до пункту 10.1. Договору, договір діє з 28.11.2007 по 31.12.2007. у випадку якщо жодна зі сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на один рік (пункт 10.3. Договору).   

Сторонами не надано суду доказів про наміри розірвання або зміни договору, а отже договір на поставку продукції № 97 вважається пролонгованим  на один рік та діє до 31.12.2008.

Згідно пункту 2.1. Договору «Продавець»зобов'язується провести поставку продукції згідно заявки «Покупця».

На виконання умов вищезазначеного контракту позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 48 175,66 грн., що підтверджується наявними у матеріалах  справи накладними, видатковими накладними та довіреностями на отримання цінностей.

Пунктом 3.2. Договору  передбачено, що оплата за поставлену продукцію проводиться на протязі 5 банківських днів.

14.05.2008 між позивачем та відповідачем було складено та підписано Акт звіряння взаєморозрахунків за 15.04.2008 –14.05.2008, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 48 175,66 грн. (копію додано до матеріалів справи).  

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач 25.07.2008 через канцелярію суду надав заяву про уточнення позовних вимог № 8725 від 25.07.2008, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 24 239,46 грн.  основного боргу, 5 490,24 грн. пені, 823,84 грн. 3% річних, крім того судові витрати пов'язані з поданням позовної заяви покласти на відповідача.  

Відповідач у судовому засіданні надав платіжне доручення № 129 від 06.10.2008, з якого вбачається, що останнім було сплачено на рахунок позивача 24 239,46 грн. заборгованості (оригінал залучено до матеріалів справи).

Таким чином, враховуючи здійснену оплату, провадження в частині стягнення з відповідача 24 239,46 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Оскільки, позивач правомірного звернувся з позовом до суду, судові витрати в цій частині покласти на відповідача.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на підставі пункту 5.2.  Договору  5 490,24 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору № 97 від 28.11.2007 задоволенню не підлягають, оскільки не відповідають обставинам справи та законодавству України зважаючи на наступне.

Частиною 1 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій,  зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Так, Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Стаття 1 цього Закону передбачає, що платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін, статтями 2 та 3 визначено, що платники  грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін та обчислюється  від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової  ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв'язку з тим, що сторони не встановили за згодою сторін розмір пені, що підлягає сплаті за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в сумі 5 490,24 грн. задоволенню не підлягають.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Заявлені позивачем  вимоги, щодо стягнення 823,84 грн. 3% річних задоволенню не підлягають оскільки відсутня вимога позивача сплатити борг.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 33, 49, 69,  77, пунктом 1-1 статті 80, статтями  82-85 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В :

                    1.  Позов задовольнити частково.

                    2. Припинити провадження в частині стягнення з відповідача 24 239,46 грн. основного боргу.

          3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний альянс»(02081, м. Київ, вул.Сортувальна,5, рахунок 26009028192351 в Київській філії Соц.Розвитку «Укрсоцбанк», МФО 322012, код 31723193) на користь Приватного підприємства «Барвінок»(02099, м. Київ, вул. Зрошувальна,16, рахунок 26006119010001 у АКІБ «Укрсиббанк»«Київське регіональне відділення», МФО 300733, код 32705222), а у випадку відсутності коштів – з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - 482 (чотириста вісімдесят дві) грн. 39 коп. витрат по сплаті державного мита, 104 (сто чотири) грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

                    4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                     А.В.Митрохіна