Постанова

від 15.06.2009 по справі 12/387

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/387

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

15.06.09 р.                                                                                          № 12/387          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Жук Г. А. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Агрикової  О.В.

                                                  Мазур Л. М.

судді-доповідача Жук Г. А.

при секретарі судового засідання: Єрмак Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача:           Смагіна Г.Ю. –представник за дов. № 57 від 22.01.2008 р.;

від відповідача:           не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський завод безалкогольних напоїв «СЕСА»на рішення господарського суду Черкаської області від 12.03.2009р.

у справі № 12/387 (суддя Грачов В.М.)

за позовом          Закритого акціонерного товариства «Макрохім», м. Київ;

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський завод безалкогольних напоїв «СЕСА», м. Черкаси;

про          стягнення 489 080,05 грн.

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство «Макрохім»звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський завод безалкогольних напоїв «СЕСА»про стягнення 489 080,05 грн., що становлять 413 592,19 грн. боргу за договором поставки № 123 від 01.01.2008 року, 41 776,96 грн. пені, 6 231,14 грн. 3% річних та 27 479,76 грн. інфляційних втрат (а.с.2-3)

Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.03.2009р. у справі  № 12/387 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський завод безалкогольних напоїв «СЕСА»на користь Закритого акціонерного товариства «Макрохім»413 592,19 грн. боргу, 41 776,96 грн. пені, 6 231,14 грн. 3 % річних, 27 479,76 грн. інфляційних втрат (а.с.45).

Суд першої інстанції, посилаючись на ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України та ст. ст. 179, 193, 202 ГК України, дійшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 413 592,19 грн. основного боргу, 41 776,96 грн. пені, 6 231,14 грн. 3% річних та 27 479,76 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаський завод безалкогольних напоїв «СЕСА», звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 163 від 03.04.2009 року (вх. № 2-04/3/267/931 від 13.04.2009 року) на рішення  господарського суду Черкаської області у справі № 12/387 від 12.03.2009р., в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що вказане рішення прийнято без з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Скаржник стверджує, що перерахував на користь позивача 442 771,31 грн., проте ці оплати у позовній заяві не були відображені.

На думку відповідача, видаткові накладні, на які посилається позивач, не можуть прийматися до уваги як належні докази, оскільки оформлені з порушеннями, а тому оскільки позивач не довів факт поставки товару, то у відповідача не виникло зобов'язання з оплати вартості товару.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду (колегія суддів: Жук Г.А. –головуючий по справі, судді –Агрикова О.В., Мазур Л.М.) від 21.04.2009 року вказана апеляційна скарга була прийнята до провадження.

Розпорядженнями заступника Голови  Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.06.2009 року та від 10.06.2009 року склад судової колегії змінено.

Представник ЗАТ «Макрохім»(позивач у справі) проти задоволення апеляційної скарги заперечував, рішення господарського суду Черкаської області від 12.03.2009р. у справі  № 12/387 вважає законним та обґрунтованим

«Черкаський завод безалкогольних напоїв «СЕСА»(скаржник) своїх представників в судове засідання не направив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

01.01.2008 року Закрите акціонерне товариство «Макрохім»(постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаський завод безалкогольних напоїв «СЕСА»(покупець) уклали договір поставки № 123. Відповідно до умов договору постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти і оплатити хімічну продукцію (а.с.11-14)

Договором (п. 6.1) сторони передбачили умови оплати продукції –не більше 21 банківських днів з дати поставки.  

Згідно видаткової накладної № М0014220 від 08.04.2008 року (а.с.17) та довіреності серії ЯПА № 849795 від 07.04.2008 року (а.с.18) позивач передав відповідачу лимонну кислоту на суму 83 040,00 грн., видаткової накладної № М0017164 від 24.04.2008 року (а.с.19) та довіреності серії ЯПА № 849838 від 22.04.2008 року (а.с.20) позивач передав відповідачу лимонну кислоту на суму 87 960,00 грн., видаткової накладної № М0025210 від 19.07.2008 року (а.с.22) та довіреності серії ЯПЕ № 373708 від 17.06.2008 року (а.с.23) позивач передав відповідачу лимонну кислоту на суму 90 000,00 грн., видаткової накладної № М0030532 від 18.07.2008 року (а.с.24) та довіреності серії ЯПЗ № 375212 від 17.07.2008 року (а.с.25) позивач передав відповідачу молочну кислоту на суму 2 818,80 грн., видаткової накладної № М0033430 від 21.08.2008 року (а.с.26) та довіреності серії ЯПИ № 278338 від 19.08.2008 року (а.с.27) позивач передав відповідачу лимонну кислоту на суму 163 920,00 грн., видаткової накладної № МХ000923 від 11.09.2008 року (а.с.28) та довіреності серії ЯПИ № 278401 від 08.09.2008 року (а.с.29) позивач передав відповідачу молочну кислоту на суму 614,70 грн.

Позивач стверджує, що відповідачем товар було оплачено лише частково, а тому сума заборгованості на момент звернення до господарського суду становить 413 592,19 грн., що підтверджено наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків (а.с.42), який підписано сторонами, підписи яких скріплено печатками юридичних осіб, з якого вбачається, що станом на 15.01.2009 року заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський завод безалкогольних напоїв «СЕСА»(відповідача у справі) перед Закритим акціонерним товариством «Макрохім»становить 413 592,19 грн.

Відповідач в апеляційній скарзі заперечує отримання продукції за накладною № М0019245 від 15.05.2008 року.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

В силу вимог статей 202, 208 ЦК України двостороннім правочином є погоджена дія двох осіб, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем  та відповідачем у справі  виникли зобов'язання які  мають ознаки договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, ст. 265 ГК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк ( строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Місцевим господарським судом встановлено, що позивач - Закрите акціонерне товариство «Макрохім», на виконання договору поставки № 123 від 01.01.2008 року передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Черкаський завод безалкогольних напоїв «СЕСА»продукцію на загальну суму 428 352,70 грн., що підтверджено представленими в матеріалах справи копіями видаткової накладної № М0014220 від 08.04.2008 року (а.с.17) та довіреності серії ЯПА № 849795 від 07.04.2008 року (а.с.18), видаткової накладної № М0017164 від 24.04.2008 року (а.с.19) та довіреності серії ЯПА № 849838 від 22.04.2008 року (а.с.20), видаткової накладної № М0025210 від 19.07.2008 року (а.с.22) та довіреності серії ЯПЕ № 373708 від 17.06.2008 року (а.с.23), видаткової накладної № М0030532 від 18.07.2008 року (а.с.24) та довіреності серії ЯПЗ № 375212 від 17.07.2008 року (а.с.25), видаткової накладної № М0033430 від 21.08.2008 року (а.с.26) та довіреності серії ЯПИ № 278338 від 19.08.2008 року (а.с.27), видаткової накладної № МХ000923 від 11.09.2008 року (а.с.28) та довіреності серії ЯПИ № 278401 від 08.09.2008 року (а.с.29).

Проте всупереч згаданих приписів закону відповідач не виконав своїх зобов'язань перед позивачем щодо проведення розрахунків за отриманий товар в строки передбачені умовами договорів поставки  і його заборгованість (на час звернення позивача з позовом до суду та розгляду справи) становила  411 912,19 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судова колегія, дослідивши представлені в матеріалах справи доказі в їх сукупності, вважає недоведеною заборгованість відповідача за видатковою накладною № М0019245 від 15.04.2008 року (а.с.21) на суму 1 680,00 грн., оскільки в матеріалах справи відсутня довіреність на отримання матеріальних цінностей за даною накладною і накладну ( в графі про отримання продукції)  підписано  невстановленою особою.

Отже на думку колегії суддів поставка продукції на суму 16890 грн. по накладній № М0019245 від 15.04.2008 року не доведено належними та допустимими доказами, відтак висновок суду про стягнення даної сумі є помилковим.

Крім несплаченої суми основного боргу в розмірі  411 912,19 грн., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача на його користь 41 776,96 грн. пені,  6 231,14 грн. –річних, 27 479,76 грн. –інфляційних втрат.

В силу статей 546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Умовами п. 10.3 договору № 123 від 01.01.2008 року сторони передбачили, що у випадку порушення строку оплати продукції, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період за який сплачується пеня).

Згідно представленого в матеріалах справи розрахунку позивачем за несвоєчасне  виконання грошового зобов'язання по договору поставки нараховано пеню в сумі 41 776,96 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірність та обґрунтованість нарахування пені, яку нараховано позивачем у відповідності до умов договору, вимог ст. ст. 232, 250 ГК України, в розмірі, визначеному ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Проте, оскільки судова колегія визнала недоведеним отримання відповідачем продукції за видатковою накладною № М0019245 від 15.04.2008 року на суму 1 680,00 грн., відповідно неправомірним стягнення суми основного боргу на дану суму, а відтак і пені в сумі 202,15 грн., яку нараховано позивачем за несвоєчасну сплату зазначеної суми боргу.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три проценти річних від прострочення суми.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 27479,76 грн.  та 3 % річних в сумі 6 231,14 грн.

Отже, місцевим господарським судом вірно визначено норми законодавства, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, з'ясовано зміст та природу взаємних зобов'язань сторін за договорами поставки, ступінь їх виконання та правові наслідки порушення зобов'язань.

Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що він перерахував на користь позивача 442 771,31 грн., проте ці оплати у позовній заяві не були відображені, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, проте відповідач не скористався своїм правом на захист та не надав суду належних доказів оплати  боргу на час прийняття рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково, змінити рішення.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірним та обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог позивача  про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті вартості отриманої продукції в сумі  411912,19 грн., пені в сумі 41574,81 грн., 3 % річних та інфляційних втрат в заявлених позивачем сумах, однак визнає необґрунтованими позовні вимоги позивача в частині стягнення 1680 грн. боргу та 202,15 грн. пені, що у відповідності до ст. 104 ГПК України, є підставою для зміни рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський завод безалкогольних напоїв «СЕСА»на рішення господарського суду Черкаської області від 12.03.2009р. у справі № 12/387 –залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Черкаської області від 12.03.2009р. у справі № 12/387 змінити.

3.          Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

     «1. Позов задовольнити частково.

       2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський завод           безалкогольних напоїв «СЕСА»(ідентифікаційний код 34338196, 18030,           м.Черкаси, вул. Пацаєва, 2/1, п/р 2600700013825 в Ф ВАТ «Укрексімбанк», МФО           354789) на користь Закритого акціонерного товариства «Макрохім»          (ідентифікаційний код 24720905, 02002, м.Київ, вул. Луначарського,4 7 пов., п/р           26007925 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль», м. Київ, МФО 300335) 411 912,19 грн.           боргу, 41 574,81 грн. пені, 6 231,14 грн. –3% річних, 27 479,76 грн. інфляційних           втрат,  4 871,24 грн. державного мита, 117,53 грн. витрат на інформаційно -          технічне             забезпечення судового процесу.

            3. В решті частині позову відмовити.»

4.     Доручити господарському суду Черкаської області видати відповідні виконавчі              документи.

5.     Справу № 12/387 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя:                                                                      Жук Г. А.

Судді:

                                                                                                    Агрикова  О.В.

                                                                                                    Мазур Л. М.

Дата відправки  22.06.09