Рішення

від 12.10.2009 по справі 33/372

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/372

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  33/372

12.10.09

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом        товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дружба»

до                       товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»

про                        зобов'язання внести зміни до договору фінансового лізингу № L2736-07/08  

                          від 17.07.2008 р.

За участю представників сторін:

від позивача:      Ткачук О.М.- представник за довіреністю б/н від 24.06.2009 року;

від відповідача: Варава Ю.В. - представник за довіреністю № 17-03/09 від 17.03.2009 року.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дружба»звернулося до  Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» про зобов'язання внести зміни до договору фінансового лізингу № L2736-07/08 від 17.07.2008 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.07.2008 року між позивачем (лізингоодержувачем) та відповідачем (лізингодавцем) був укладений договір фінансового лізингу № L2736-07/08, відповідно до якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) (надалі –«договір купівлі-продажу») зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються специфікації (додаток № 2 –до цього договору)(надалі – «предмет лізингу»), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Предметом лізингу є комбайн New Holland CR 9080, 2008 року випуску, серійний № 351612011 та зернова жатка New Holland 24 Vareefit, 2008 року випуску, серійний номер № 249898190.

Згідно умов договору та специфікації (додатку № 2 до договору) від 17.07.2008 року лізингоодержувач (позивач) прийняв предмет лізингу та зобов'язувався сплачувати лізингові платежі.

Згідно з п. 3.1 договору вартість предмета лізингу становить 2 011 212,97 грн. (в тому числі 20 % ПДВ).

П. 4.7. договору передбачено, що оплата всіх лізингових платежів (авансового та поточних) зазначених в цьому розділі договору, здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України –гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця.

Відповідно до п. 4.9. договору для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні сторони обрали валюту –долар США (USD).

Згідно з п. 6.1.4. загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору) у випадку зміни на день укладення рахунку за відповідний лізинговий період, встановленого НБУ курсу гривні до зазначеної в п. 4.9. договору валюти по відношенню до визначеного в п. 2 Графіку курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно зміні курсу гривні до такої визначеної в договорі валюти.

В зв'язку з фінансовою, політичною та економічною кризою в країні, девальвацією гривні, постійним збільшенням лізингових платежів - та відповідно суми договору –призвело до неможливості позивача сплачувати лізингові платежі.

У зв'язку з вищевикладеними обставинами, зважаючи на істотні зміни умов договору,  позивач листом № 31/1 від 31.03.2009 року надіслав пропозицію про зміну умов договору фінансового лізингу № L2736-07/08 від 17.07.2008 року на адресу відповідача.

Листом № 859-04109 від 23.04.2009 року відповідач відмовився внести зміни до договору.

У зв'язку з викладеним вище позивач просить зобов'язати відповідача внести зміни до договору фінансового лізингу № L2736-07/08 від 17.07.2008 року шляхом укладення додаткової угоди в зазначеній редакції.  

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.06.2009 року порушено провадження у справі № 33/372 і призначено до розгляду на 21.07.2009 року.

У судове засідання 21.07.2009 року з'явились представники сторін та подали документи по справі.

Представник позивача через загальнй відділ канцелярії подав клопотання про забезпечення позову, яке підтримав у судовомі засіданні.

Представник відповідача подав відзив на позов, проти клопотання представника позивача про забезпечення позову заперечував.

Суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача у звязку з його необгрунтованістю.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошується перерва до 27.07.2009 року.

27.07.2009 року у судове засідання представник позивача не з'явився, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, через загальний відділ діловодства подав заяву про зміну позовних вимог та клопотання про забезпечення позову.

Представник відповідача з'явився у судове засідання, проти клопотання представника позивача про забезпечення позову заперечував.

Суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення позову у звязку з його необгрунтованістю.

Представник відповідача надав суду заяву з проханням продовжити строк розгляду та подав зустрічний позов.

Суд відмовив у прийнятті зустрічного позову, оскільки він не є взаємопов'язаний з первісним позовом в розуміннні статті 60 ГПК україни та позивач за зустрічним позовом не позбавлений права звернутись з цим позовом у загальному порядку.

Відповідно ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт нез'явлення в судове засідання представника позивача, суд відклав розгляд справи на 08.09.2009 року.

У судове засідання 08.09.2009 року з'явились представники сторін. Представник відповідача надав пояснення по справі та просив у позові відмовити.

Представник позивача надав пояснення по справі та просив позов задовольнити з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.

Також, представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів по справі.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з клопотанням представника позивача, судом оголошується перерва до 21.09.2009 року.

У судове засідання 21.09.2009 року з'явились представники сторін. Представник позивача через загальний відділ діловодства подав заяву про зміну позовних вимог та просив позов задовольнити з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.

Представник відповідача протии заяви про зміну позовних вимог заперечував, пославшись на те, що позивач доповнив позов новими вимогами про визнання недійсними пунктів договору.

Суд відхилив заяву про зміну позовних вимог представника позивача, оскільки заявою змінено підстави та предмету позову. Предмет позову –це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову –це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову –це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. У зв'язку з цим, одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі, судом оголошується перерва до 12.10.2009 року.

У судовому засіданні 12.10.2009 року після закінчення розгляду справи оголошено повний текс рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між позивачем (лізингоодержувачем) та відповідачем (лізингодавцем) був укладений договір фінансового лізингу № L2736-07/08 від 17.07.2008 року, відповідно до якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) (надалі –«договір купівлі-продажу») зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються специфікації (додаток № 2 –до цього договору)(надалі –«предмет лізингу»), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Предметом лізингу є комбайн New Holland CR 9080, 2008 року випуску, серійний № 351612011 та зернова жатка New Holland 24 Vareefit, 2008 року випуску, серійний номер № 249898190.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»фінансовий лізинг –це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором  фінансового лізингу (далі –договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно зі статтею 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно умов договору та специфікації (додатку № 2 до договору) від 17.07.2008 року лізингоодержувач (позивач) прийняв предмет лізингу та зобов'язувався сплачувати лізингові платежі.

Згідно п. 3.1. договору вартість предмета лізингу становить 2 011 212,97 грн. (в тому числі 20 % ПДВ).

Пунктом 4.7 договору передбачено, що оплата всіх лізингових платежів (авансового та поточних) зазначених в цьому розділі договору, здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України –гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця.

Відповідно до п. 4.9. договору для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні сторони обрали валюту –долар США (USD). При цьому всі визначені цим договором платежі, за виключенням компенсації відсотків за фінансування придбання предмета лізингу, лізингоодержувач сплачує за правилами, наведеними в графіку (додаток 1 до цього договору).

Частиною 1 статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендар сплачує орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

За твердженням представника позивача у зв'язку з фінансовою, політичною та економічною кризою в країні, девальвацією гривні, постійним збільшенням лізингових платежів - та відповідно суми договору –призвело до неможливості позивача сплачувати лізингові платежі у зв'язку з істотною зміною обставин, тому позивач пропонує внести зміни до договору фінансового лізингу № L2736-07/08 від 17.07.2008 року.

Відповідно ч. 1 до  статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У зв'язку з вищевикладеними обставинами, зважаючи на істотні зміни обставин,  позивач листом № 31/1 від 31.03.2009 року надіслав пропозицію про зміну умов договору фінансового лізингу № L2736-07/08 від 17.07.2008 року та відстрочку оплати комісії на адресу відповідача.

Будь-яких додаткових угод позивач на адресу відповідача не надсилав.

Листом № 859-04109 від 23.04.2009 року відповідач відмовився внести зміни до договору.

Відповідно до ч. 1 статті 181 ГК України  господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 2 статті 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Відповідно до ч. 3 статті 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Відповідно до ч. 3 статті 762 ЦК України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до п. 6.1. загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору) лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках: у випадку зміни встановленого на день укладення договору розміру ставки EURIBOR на період 1 місяць (якщо в п. 4.9 договору сторони обрали валюту - євро) або розміру ставки USD LIBOR на період 1 місяць  (якщо в п. 4.9 договору сторони обрали валюту –долари США) розмір комісії змінюється пропорційно за кожний день з періодів лізингу, починаючи з такого чергового періоду лізингу; у випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обовязкових платежів, пов'язаних з предметом лізингу та/або виконанням лізингодавцем своїх обов'язків за договором; у разі перевищення розміру комісії лізингодавця за договором над подвійною обліковою ставкою НБУ, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від вартості предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20 %, нарахованому на таке перевищення; у випадку зміни на день складання рахунку за відповідний лізинговий період, встановленого НБУ курсу гривні до зазначеної в п. 4.9. договору валюти по відношенню до визначеного в п. 2 графіку курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно курсу гривні до такої  визначеної в договорі валюти; в інших випадках, визначених договором та додатками до нього, в тому числі у разі виникнення у лізингодавця додаткових витрат, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним.

Пунктом 6.2 загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору) передбачено, що змінений за правилами п. 6.1. цих загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному розрахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку.  

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендар сплачує орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

На думку представника відповідача укладення договору фінансового  лізингу з розрахунком платежів у іноземній валюті передбачає, що лізингоодержувач бере на себе ризики валютних коливань. Непередбачуваність валютних коливань є загальновідомим фактом та не може вважатись зміною істотних умов договору.

Пунктом 7.1 договору фінансового лізингу № L2736-07/08 від 17.07.2008 року передбачено, що сторони звільняються від відповідальності у разі затримки виконання зобов'язання або невиконання своїх обов'язків за договором, якщо вказані затримки чи невиконання виникли внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). До обставин непереборної сили належать: війна,страйки, пожежі, вибухи, повені чи інші стихійні лиха. Дії чи бездіяльність органів влади та/або управління України чи інших країн, як безпосередньо впливають на виконання сторонами їх обов'язків за договором.

Відповідно до п. 7.2 договору сторони зобов'язані письмово, не пізніше 48 годин з моменті настання обставин непереборної сили, повідомити одна одну про настання таких обставин, якщо вони перешкоджають належному виконанню цього договору. Підтвердженням настання обставин непереборної сили є офіційне підтвердження таких обставин Торгово-промисловою палатою України.

Позивач надав суду висновок Торгово-промислової палати України від 01.07.2009 року  за № 1703-4/644 про істотну зміну обставин (hardship). Позивачем не надано доказів, що це обставини непереборної сили, як це вказано у п. 7.1 та 7.2. договору. Позивачем також не надано доказів про повідомлення відповідача про настання обставин непереборної сили у визначений договором термін та доказів надсилання відповідачеві у визначений договором термін висновку Торгово-промислової палати України. Позивачем також не надано доказів, що зміна курсу валют є обставиною непереборної сили.

Відповідно до ч.1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, оскільки, позивач не довів,  що настали істотні зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору,тому вимога позивача щодо внесення змін до договору фінансового лізингу № L2736-07/08 від 17.07.2008 року є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України,  покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 33, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

         Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                                        С.М.Мудрий