Ухвала

від 14.09.2015 по справі 810/1574/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1574/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова О.А. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ганечко О.М.,

Федотова І.В.,

при секретарі: Агаркові Б.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства "Альгіз-С " до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство «Альгіз-С»,звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною відмову ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за грудень 2014 року вх. №1500005557 від 19.01.2015.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду. Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, тому фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені у скарзі доводи, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що Приватне підприємство «Альгіз-С», ідентифікаційний код юридичної особи 39346671, місцезнаходження 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Залізнична, будинок 92, кімната 63, зареєстровано 12.08.2014 в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 20793813 від 26.06.2015.

Відповідачемскладенодовідку № 219/10-13-07-01-14 від 16.01.2015, вякійзазначено, щомісцезнаходженняплатникаподатків не встановлено.

На підставі цієї довідки відповідачем складено повідомлення за формою 18-ОПП № 64 від 17.01.2015про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, яке 19.02.2015 направлено до Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

19.01.2015 ПП «Альгіз-С» подано до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з ПДВ за грудень 2014 року із додатком 5 та реєстром виданих та отриманих податкових накладних, проте, листом від 21.01.2015 №1064/10/10-13-15-01 відповідач повідомив позивача, що вищенаведеній декларації з додатками надано статус неподаткової звітності у зв»язку з тим, що вони не відповідають вимогам «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 за №1267/26044.

В подальшому, на запит позивача відповідач надав відповідь листом від 25.03.2015 №414/10-36-10-03 з наведенням підстав надання декларації статусу неподаткової звітності.

Такі дії ДПІ є предметом цього позову, оскільки позивач вважає їх протиправними.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, при цьому, виходив з наступного.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» (далі Закон №755-IV), місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону №755-IV відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Крім того, частиною 1 статті 18 Закону №755-IV передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Разом з тим, відповідно до пункту 12.4 розділу XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 (далі Порядок №1588) щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

В силу приписів пункту 12.5 розділу XII Порядку №1588, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 24) для вжиттязаходів, передбаченихчастиноюдванадцятоюстатті 19 Закону.

Судом було встановлено, що відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 20793813 від 26.06.2015, місцезнаходженням ПП «Альгіз-С» є: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Залізнична, буд. 92, кімн. 63, щовідповідаєінформації, зазначенійу рядку 6 податковоїдекларації з податку на доданувартість ПП «Альгіз-С» за грудень 2014 року.

На підтвердження своєї податкової адреси позивачем надано договір суборенди об'єкта нерухомості № 116, укладений 01.12.2014 з ТОВ "Бізнес Інвест Україна" (орендар), та акт приймання-передачі об'єкта нерухомості від 01.12.2014, який є невід»ємною частиною цього договору.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позивач в декларації з ПДВ за грудень 2014 року в полі 6 вступної частини податкової декларації зазначив достовірні відомості щодо свого місцезнаходження як платника податків.

Щодопосиланьвідповідача на те, щоспірна податковадеклараціязаповнена з порушенням п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України та Порядку № 966, оскільки в ній зазначено дату подання 18.01.2015, в той час, якфактичноїї подано 19.01.2015, суд першої інстанції виходив зтого, що спірна декларація містить усі обов'язковіреквізити, передбачені пунком 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що датою поданняподатковоїдекларації є дата поданнязвіту.

При цьому, судом було прийнято до уваги те, що відповідач у листі від 21.01.2015 №1064/10/10-13-15-01, яким позивача повідомлено про надання податковій декларації з додатками статусу неподаткової звітності, не зазначив, які саме порушення Порядку №966 були покладені в основу такого висновку, що, в свою чергу, є порушенням п. 49.11 ст. 49 ПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, як суб»єкт владних повноважень, не довів суду правомірність своїх дій, як передбачено частиною 2 статті 71 КАС України, і вважає, що судом правильно встановлено обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Л.В.Губська

Судді: О.М. Ганечко

І.В.Федотов

.

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.