Ухвала

від 18.01.2011 по справі 2а-109/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2011 р. Справа № 46178/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Олендера І.Я., Носа С.П.

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Болехівської міської ради на постанову Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 26.06.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Болехівської міської ради про визнанні дій неправомірними щодо відмови у перерахунку та виплаті допомоги,-

встановила:

У травні 2009 року позивач звернулася позовом до відповідача про визнанні дій неправомірними та стягнення заборгованості по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з врахуванням 20% за проживання в гірському населеному пункті.

Позивач свої позовні вимоги мотивувала тим, що вона є матір'ю малолітньої дитини та відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», їй як особі яка здійснює догляд за малолітньою дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна виплачуватися допомога в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а також на підвищення на 20 % відповідно до ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів».

Оскаржуваною постановою позов задоволено. Визнано дії відповідача з приводу відмови виплатити позивачу допомогу до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірними. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років з врахуванням надбавки відповідно до Закону України «Про статус гірських населених пунктів» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Управління праці та соціального захисту населення зокрема посилається на те, що статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що особи які беруть участь в справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає доцільним розглядати справу відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є матір'ю малолітньої дитини, що підтверджується свідоцтвом про народження та відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі встановленому прожитковим мінімумом для дітей віком до шести років.

Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, справа №6-рп/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Статтею 62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу на місяць для дітей віком до 6 років становить: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Відповідно до вище наведеного суд першої інстанції пришов до правильного висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Також суд першої інстанції прийшов до правильного висновку що перерахунок та виплата даної допомоги повинна здійснюватись з врахуванням Закону України «Про стату гірських населених пунктів», оскільки відповідно до ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів» розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території навчального пункту, якому надано статус рірського, збільшується на 20 відсотків.

Відповідно до посвідчення, на позивача поширюється дія Закону України «Про статус гірських населених пунктів».

Оцінивши зібрані докази в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними і необґрунтованими і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 207 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Болехівської міської ради залишити без задоволення, а постанову Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 26.06.2009 року у справі №2а-109/09/0902 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Олендер

ОСОБА_2