Ухвала

від 16.09.2015 по справі 820/1931/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 р.Справа № 820/1931/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання Резніченко Ю.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2015р. по справі № 820/1931/15 за позовом Товариства з обмеженною відповідальністю "Регіонкорма" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНКОРМА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № НОМЕР_1 від 30.10.2014 року.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що висновок податкового органу за результатами перевірки про порушення позивачем податкового законодавства є помилковим, у спірних правовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю В«МікатейдВ» (далі за текстом - ТОВ "Мікатрейд"), податок на додану вартість обчислював правильно, господарські операції з контрагентом мали реальний характер, були здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону, первинні документи оформлені належним чином, зауважень до форми та змісту з боку контролюючого органу відсутні.

Постановою Харківського окружного суду від 30 червня 2015 р. справа №820/1931/15 адміністративний позов позивача задоволено повністю.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи представник відповідача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст.195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідачем була

проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Регіонкорма" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Мікатрейд", їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень 2014 року та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності підприємства.

За результатами проведеної перевірки, складено Акт № 3180/20-33-22-03-07/38772996 від 30.09.2014 року (а.с.12-27, том 1), яким встановлено порушення позивачем п.198.1,п.198.2,п.198.3,п.198. 6 ст. 198 Податкового кодексу України, встановлено ознаки нереальності здійсненн операцій з ТОВ "Мікатрейд" за період березень 2014 року.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.10.2014 року, яким позивачу донараховано податку на додану вартість у загальному розмірі 204906,25 грн. (а.с.42-43, том 1).

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження спірного податкового повідомлення-рішення, рішенням Головного управління Міндоходів у Харківській області від 15.01.2015 року № 243/10/20-40-10-04-17 та рішенням Державної фіскальної служби України від 14.02.2015 року № 2926/6/99-99-10-01-01-24, скарги директора ТОВ "Регіонкорма" залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін. (а.с.50-52, 61-63, том 1).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Регіонкорма" та ВАТ "Волзький Оргсінтез" укладено зовнішньоекономічний контракт № 48-188 від 05.07.2013 року про поставку метіоніну кормового загальною кількістю 1000 тон (а.с. 135-138, том 1).

Згідно з умовами п. 2.1 зовнішньоекономічного контракту № 48-188 від 05.07.2013 року, товар поставляється на умовах CРТ - склад ватажоотримувача: Харківський район, смт. Васищево, вул. Помислова, 21, склад орендований за договором від 01.07.2013 року.

Кількість поставленого за вищевказаним договором товару підтверджується наявними в матеріалах справи ВМД № 807100000/2014/007948, № 807100000/2014/007927, № 807100000/2014/007405, № 807100000/2014/007386, № 807100000/2014/012538, № 807100000/2014/012256, № 807100000/2014/012236, № 807100000/2014/012226 та № 807100000/2014/012037. (а.с. 141-158, том 1).

Для розвантаження товарів, отриманих позивачем від ВАТ "Волзький Оргсінтез", 03.03.2014 року між ТОВ "Регіонкорма" (Замовник) та ТОВ "Мікатрейд" (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 030314, предметом якого є надання Виконавцем послуг з навантаження - розвантаження в складських приміщеннях, розташованих за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Васищево, вул. Промислова, буд.21. (а.с. 65-67, том 1).

Факт реального виконання умов договору підтверджується наявними в матеріалах справи завданнями на проведення навантажувальних робіт згідно договору № 030314 від 03.03.2014 року, з яких вбачається, що товар який підлягав розвантаженню, був в упаковці (мішки) по 25 кг. (а.с. 189-199, том 2).

За фактом надання та отримання послуг сторонами договору № 030314 від 03.03.2014 року складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 343 від 31.03.2014 року. (а.с.69, том 1 ).

До складу податкового кредиту березня 2014 року, позивачем включена податкова накладна складена ТОВ "Мікатрейд" за № 343 від 31.03.2014 року на загальну суму 983548,80 грн. (ПДВ - 163924,80 грн). (а.с. 71, том 1 ).

Оплату за придбані послуги, позивачем здійснено шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок постачальника, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 439 від 08.04.2014 року, № 519 від 06.05.2014 року, № 620 від 11.06.2014 року, № 720 від 01.07.2014 року, № 750 від 08.07.2014 року, № 749 від 08.07.2014 року (а.с. 183-184, том 2).

На підтвердження факту подальшого використання у власній господарській діяльності товарів, які були розвантажені ТОВ "Мікатрейд" на складі Замовника, позивачем надано до суду договори постачання метіоніну кормового, видаткові, податкові накладні, докази транспортування товару на адресу покупців, а саме: ТОВ "Комплекс Агромарс" філія Київкомбікорм, ТОВ "Текро", ТОВ "Агро-СВК", ТОВ "Суми Технокорм", ТОВ "УкрФІД", ТОВ "Біо-Спектр", ТОВ "Комплекс Агромарс" філія Бориспільській комбікормовий завод, ПАТ "Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод", ФОП ОСОБА_3, ПП "Агро-тек", ПАТ "Миронівський ЗИКК", ФОП ОСОБА_4, СФГ "Крупецьагроптиця", ТОВ "Птахофабрика Крупець", ТОВ "Крупецький комбікормовий завод", СТОВ "Ідна" (а.с. 160-250, том 1, а.с. 1-162, том 2).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.2 ст. 198 ПК України визначає дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, та встановлює, що такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, вказане закріплено у п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, усі суми податкового кредиту у спірних правовідносинах підтверджені відповідними податковими накладними, а також належним чином складеними первинними документами.

Відповідно до п.п. 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. №984, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У ході перевірки відповідачем не встановлено та не відображено у акті перевірки наміру позивача отримати за вказаними вище договором іншого результату, ніж отримання товарів.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Доводи апеляційної скарги відповідача про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ "МІКАТРЕЙД", які базуються на податковій інформації, а саме акті ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКАТРЕЙД" код за ЄДРПОУ 39055764 з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.03.2014 по 31.03.2014" від 28.08.2014 року №2009/26-59-22-09/39055764 не можуть бути прийняті до уваги .

Колегія суддів зазначає, що дані, відображені у листах інших податкових органів, щодо неможливості контрагентів позивача здійснювати господарську діяльність не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Доказами порушення правил формування податкового кредиту можуть слугувати лише досліджені первинні бухгалтерські документи підприємства позивача.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, допущені безпосередньо ним самим. Отже, відповідальність є персональною; обов'язковою правовою підставою для неї є наявність вини конкретного платника податків у допущених порушеннях, відповідно, вона не може автоматично поширюватись на контрагентів платника податків. Порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Матеріалами справи підтверджено, що формування позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань платника ПДВ по правовідносинам з ТОВ "МІКАТРЕЙД" здійснено у відповідності до вимог ст. ст. 187, 198 Податкового кодексу України.

Доводи апеляційної скарги відповідача про відсутність відомостей про перебування на складі позивача осіб, які виконували навантажувальні роботи, а також стосовно інформації про вагу та кількість товару, не спростовують висновок суду першої інстанції про реальність здійснених операції з огляду на відсутність контрольно-пропускного режиму на складі позивача, а вага та кількість товару вимірювалась та обчислювались за кількістю мішків, в яких поставлено товар.

Витребувані судом першої інстанції та приєднані до справи документи засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості послуг за переліченим вище правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

Наявні у справі документи підтверджують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи - відсутні.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2015р. по справі № 820/1931/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 18.09.2015 р.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7