Ухвала

від 07.09.2015 по справі 826/15680/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" вересня 2015 р. м. Київ К/800/16502/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Моторного О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Міністерства доходів і зборів України

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 року

у справі № 826/15680/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Редактор.ЮА»

до Міністерства доходів і зборів України,

третя особа Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві,

про визнання незаконними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Редактор.ЮА» звернулось до суду з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України з вимогами про визнання незаконними дій щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 31.07.2013 року №1, щодо зобов'язання Міністерства доходів і зборів України зареєструвати податкову накладну від 31.07.2013 року №1, про визнання незаконною бездіяльності по ненаданню відповіді на скаргу від 13.08.2013 року № 3/13.08.2013, а також щодо зобов'язання Міністерства доходів і зборів України надати відповідь на зазначену скаргу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.10.2013 року позов залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2013 року в частині відмови в реєстрації податкової накладної скасовано і постановлено в цій частині нове рішення, яким визнано неправомірними дії Міністерства доходів і зборів України щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 31.07.2013 року № 1 на підставі невідповідності місцезнаходження продавця товарів та послуг інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Згідно із пунктом 1 частини першої ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при реєстрації податкової накладної від 31.07.2013 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) позивачу надіслано квитанцію № 1 - у якій вказано, що документ не прийнято, помилка - місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

13.08.2013 року позивачем сформовано на адресу Міндоходів України скаргу № 3/13.08.2013, яка отримана відповідачем 15.08.2013 року, у якій позивач просив зупинити порушення прав та відновити можливість реєстрації податкових накладних.

На цю скаргу відповідач надав відповідь від 03.09.2013 року за № 10296/6/99-99-10-01-0515, де зазначено про отримання листа позивача та суть звернення, про нормативні акти, які регулюють сферу даних відносин та положення п. 201.1 Податкового кодексу України щодо обов'язкових реквізитів податкових накладних та порядку їх реєстрації.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно із даною податковою накладною загальна сума, що підлягає сплаті - 1 грн., 0,20 грн. - ПДВ, загальна сума з ПДВ - 1, 20 грн. Податкова накладна містить визначення адреси місцезнаходження позивача - проспект 40-річчя Жовтня, буд. 26, Голосіївський район, м. Київ, 03039.

Згідно з п. 201.10. Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Абзацом 2 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом із тим, відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

Таким чином, оскільки сума податку на додану вартість у сформованій позивачем податковій накладній становить 0, 20 грн., то відповідно до вимог чинного податкового законодавства така податкова накладна не може бути включена до Єдиного реєстру податкових накладних.

Виходячи з зазначеного вище, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про відсутність підстав для реєстрації такої податкової накладної у ЄРПН.

Задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки в податковій накладній, яка подавалася для реєстрації, графа «Місцезнаходження» заповнена правильно, то висновок податкового органу про помилку в накладній в частині зазначення невірного місцезнаходження позивача є необґрунтованим, а тому дії щодо відмови у реєстрації податкової накладної за такою підставою є протиправними.

Однак колегія суддів зазначає про помилковість таких висновків суду апеляційної інстанції, оскільки задоволення позову у відповідній частині за встановлених обставин справи не сприяє відновленню порушеного права.

Щодо визнання незаконною бездіяльності відповідача по ненаданню відповіді на скаргу від 13.08.2013 № 3/13.08.2013, то суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що відповідь позивачу була фактично надана, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати бездіяльність відповідача протиправною та, відповідно, зобов'язувати його надати відповідь.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Отже, прийняте апеляційним судом нове рішення в частині визнання неправомірною дії Міністерства доходів і зборів України щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 31.07.2013 року №1 на підставі невідповідності місцезнаходження продавця товарів та послуг інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів України задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 року у справі № 826/15680/13-а скасувати в частині визнання неправомірними дій Міністерства доходів і зборів України щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 31.07.2013 року №1 на підставі невідповідності місцезнаходження продавця товарів та послуг інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. В цій частині залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.10.2013 року.

В іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 року та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.10.2013 року у справі № 826/15680/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

О.А.Моторний