Рішення

від 13.10.2009 по справі 18/154

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/154

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2009 р.                                                                              Справа  № 18/154

За позовом  Приватне підприємство "Фіаніт"

до відповідача  Приватне підприємство "Транспортно-експедиційна компанія "Дебют"

про стягнення фактичної шкоди в сумі 119 640 грн. 90 коп.

Суддя  Гудак А.В.

Представники:

Від позивача  : представник  не з"явився       

Від відповідача : представник не з2явився      

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 119640,9 грн.- фактичної шкоди.

Позивач 22.09.09 у відповідності до ст.22 ГПК України подав заяву про уточнення позовних вимог № 135 від 18.09.09в доповнення до поданого уточнення 12.10.09 направлено заяву № 145 від 07.10.09 про уточнення позовних вимог № 2  просять стягнути збитки у вигляді фактичної шкоди в розмірі вартсоті вантажу, який втрачено в сумі 119640,90 грн.   Клопотанням від 07.10.09 за № 146 подано докази направлення відповідачу заяв про уточнення позовних вимог № 135 від 18.09.09 та № 145 від 07.10.09.   В судове засідання 13.10.09 представника позивача не з"явився, направив клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Позов підпримує  в повному обсязі.

 Відповідач в судові засідання не з"являвся, повідомлення про вручення судових повісток   за № 5038814 від 17.08.09, № 5096474 від 25.09.09, напрапвлена на адресу : м.Рівне, вул. Студенська,2 поверталися з відміткою пошти : "організація вибула".

          Згідно довідки ЄДР наданої державним реєстратором, місцезнаходження ПП "Транспортно-експедиційна компанія "Дебют" ( згідно запису №1 від 23.12.04р. м.Рівне, вул. Студенська 6/625; згідно запису №2 від 08.02.05 м.Рівне, вул. Студенська , 2).  З матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином повідомлений про розгляду справи, що підверджєуться повідомленням про вручення  № 5162345 від 09.10.09, яке направлене за адресою : м.Рівне, вул.Студенська.2 та повідомленням про вручення № 516361 від 09.10.09, яке направлене за адресою: м.Рівне, вул.Студенська,6/625.  

          Представник відповідача в судове засідання не з"явився, подав 12.10.09 клопотання про відкладення розгляду справи. Судом дане клопотання залишено без задоволення, оскільки відповідачу надавалося достатньо часу для подачі відзиву на позов та документального обгрунтування. Суд, вважає, що відповідачем свідомо ігнорувалися повідомлення про вручення судових повісток, що підверджється останнім  її отримання, за адресою м.Рівне, вул.Студенська,2,  куди направлялися попередні повідомлення.

               Крім того, сплинули строки вирішення спору, передбачені ч.1 ст.69 ГПК України. Згідно з ч.3 у виняткових випадках  голова господарського суду чи заступник голови господарського суду має право продовжити строк вирішення спору, але суд, дослідивши докази наявні в матеріалах справи прийшов до висновку про відсутність виняткового випадку.

                    Так як,відповідачу було надавалося достатньо часу для подачі відзиву та обгрнтувань до нього,  відповідно до ст.75 ГПК України, господарський суд здійснює розгляд справи без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши у попередніх судових засіданнях пояснення представника позивача, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Суд виходив з такого.

"06" жовтня 2003 року між ТзОО "Таламус ЛТД" ( і ПП "Фіаніт" було укладено договір комісії на продаж № 074/03 згідно я ким комітент за винагородження здійснював для комісіонера продаж кришок для консервації. Відповідно до додатку № 185 від 22.05.09 до договору № 074/03 від 06.10.03 ТзОВ "Таламус ЛТД" передано для продажу ПП "Фіаніт" кришку 1-82 в розмірі 452,0 тис. шт. на суму 119640,90 грн.

"22" травня 2008 року було укладено між ПП "Фіаніт" та ПП "Транспортно-експедиційна компанія "Дебют" договір-заявку на транспортно-експедиційне обслоговування № П-18054У. Згідно даного договору-заявки відповідач зобов"язувався доставити вантаж до пункту призначення та видати його вантажоодержувачу. Однак після загрузки за адресою : м.Одеса, вул.Привозна,1 товаром кришка 1-82 лак.фр в кількості 425 тис. шт. на суму 119640,90 грн., про що було зроблено відмітку у накладній № 333 від 22.05.09, що о 14.45 відбувся вивіз кришки, товар по пункту призначення не був доставлений.  

Відповідно до ч.2 ст.308 ГК України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Частитною 3 ст.310 ГК України передбачено, що відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення.

Відповідно до статті 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення внтажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Відповідно до ст.123 Статуту автомобільного транспорту від 27.06.1969 року № 401  відповідальним за незбереження вантажу, багажу чи пошти перевізник стає з моменту прийняття пред"явленого за договором до перевезення  й до видачі ввіреного належному одержувачеві або іншій уповноваженій на це особі.

За закріпленим правилом ст.924 ЦК України тягар доведення того, що втрата вантажу сталася не з вини перевізника або внаслідок обставин, яким останній не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, повністю покладається на перевізника - особу, яка порушила зобов"язання. Однак, відповідачем (перевізником) відзиву на позов, документальних обгрунтувань суду у цього приводу  не подано. Під втратою вантажу слід розуміти не тільки його фізичну загибель, а й не видачу вантажу одержувачеві протягом установлених транспортним законодавством строків.

Відповідності до ст.314 Господарського кодексу України  перевізник несе відповідальність за втрату прийнятого вантажу, якщо не доведе, що втрата сталася не з його вини.

Щодо розміру відповідальності за втрату вантажу, то відповідно до п.3 ст.13 Закону України "Про транспорт", ч.2 ст.924 ЦК України  та ч.3 ст.314 ГК України перевізник відповідає за втрату прийнятого до перевезення вантажу в розмірі фактичної шкоди. Згідно із ч.1 ст.925 ЦК України та ч.1 ст.315 ГК України до пред"явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, обов"язковим є пред"явлення йому претензії.

Згідно із ч.2 ст.925 ЦК України встановлено єдиний строк розгляду перевізником претензії стосовно перевезення вантажів - 1 місяць ( 30 діб) з дня її одержання незалежно від змісту претензії та виду перевезення.

Обов'язковою умовою додержання претензійного порядку є своєчасність пред'явлення претензії та додання до неї документів, необхідних для її розгляду (статті 164 і 165 Статуту автомобільного транспорту від 27.06.1969 року № 401). Відповідно до статті 164 Статуту автомобільного транспорту  претензії автотранспортному підприємству можуть бути пред'явлені протягом шести місяців, тощо.

Відповідно до статті 166 Статуту автомобільного транспорту ( далі по тексту - Статуту) перебіг цього строку починається з дня одержання відповіді на претензію або з дня закінчення строку, встановленого для відповіді, тобто трьох місяців при перевезеннях в автомобільному сполученні, шести місяців у прямому змішаному сполученні і 45 днів по претензіях про сплату штрафів.

Позови можуть бути пред'явлені до автотранспортного підприємства вантажовідправником чи вантажоодержувачем тільки у випадках повної або часткової відмови задовольнити їх претензію або неодержання у передбачені статтею 166 Статуту строки відповіді на претензію.

Позивачем 01.06.09 на адресу відповідача була направлена претензія, яка отримана останнім 04.06.09, що підверджується повідомленням про вручення № 3344602. Відповіді не отримано.

Частиною 3 ст.925 ЦК України до вимог, пов"язаних із перевезенням вантажу та пошти, застосовується позовна давність, в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів ( статутів). Згідно із п.6 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв"язку з перевезенням вантажу, пошти.

В даному випадку позивачем пред"явлено позов до відповідача ( перевізника), згідно договору-заявки на транспортно-експедиційне обслоговування № П-18054У від 22.05.09, укладеного між ПП "Фіаніт" та ПП "Транспортно-експедиційна компанія "Дебют" про стягнення фактичної шкоди в розмірі вартості товару, який втрачений,  що становить 119640,90 грн. в межах строків позовної давності.

Окрім того,  заступником прокурора Малинівського району м.Одеси молодшим радником юстиції Гурським І.Н. порушено кримінальну справу ( постанова про порушення кримінальної справи   від 06.08.09) по ознаках злочину, передбаченому ч.3 ст.190 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов"язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діялності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб"єкту, права або законні інтереси якого порушено. Чатиною 1 абаз1 статті 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача  збитків у вигляді фактичної шкоди в розмірі вартості вантажу, який втрачений, що становить 119640грн.90 коп. підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню повністю з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу в повному розмірі.  

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49,  811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити  

2. Стягнути з Приватне підприємство "Транспортно-експедиційна компанія "Дебют"  (вул. Студентська 2,Рівне,33000,   код ЄДРПОУ 32230401, розрахунковий рахунок № 26000054702456,  банк: Приватбанк м. Рівне,   МФО банку 333391) на користь Приватне підприємство "Фіаніт" (пр-т Шевченка 8-в офіс 2,Одеса,Одеська область,65044,  код ЄДРПОУ 32508979) збитки у вигляді  фактичної шкоди в розмірі вартості вантажу, який втрачений  в сумі 119640 грн.90 коп.,  витрати по сплаті державного мита в сумі 1196грн. 41коп., витрат на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315грн 00коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

 Суддя                                              

Повний текст рішення суддею підписано "19" жовтня 2009 р.