16/116-09
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.10.2009 року Справа № 16/116-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мороз В.Ф. (доповідач),
суддів: Стрелець Т.Г., Чус О.В.
при секретарі: Вовченко О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Петровський А.М., довіреність від 18.05.09,
від відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Укртрансдеталь" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.09 р. у справі №16/116-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Укртрансдеталь", м. Луганськ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Днепротехцентр", м. Дніпропетровськ
про стягнення 32 063 грн. 81 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.09 р. (суддя Загинайко Т.В.) відмовлено в задоволенні позову про стягнення з відповідача 25 600,00 грн. неповернутої відповідачем передплати та 4 085,52 грн. пені, 973,00 грн. 3% річних та 1 405, 29 грн. втрат від інфляції. Судове рішення мотивовано тим, що строк поставки товару не був встановлений, а вимога про його поставку позивачем не була заявлена. З огляду на це відповідач не є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання, а у позивача відсутнє право вимагати повернення перерахованої йому передплати. При цьому судом першої інстанції було відхилено доводи позивача про укладення між сторонами договору поставки за допомогою засобів факсимільного зв'язку, зробивши посилання на п.10.4 цього договору, згідно якого сторони визнають юридичну силу та значимість договору, підписаного за допомогою факсимільного зв'язку при подальшому підтвердженні оригіналом.
Не погодившись з рішенням господарського суду, позивачем подано апеляційну скаргу про його скасування та задоволення позову у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням норм матеріального права та невідповідністю висновків обставинам справи. Позивач вказує на те, що законом допускається укладення договорів шляхом обміну листами, факсограмами та іншими засобами, за винятком випадків, передбачених законом, а не договором. Відповідач повертаючи частину сплачених коштів, у призначенні платежу вказував про повернення передплати, підтверджуючи свої зобов'язання по її поверненню, а також, окрім того, на час розгляду спору сторонами було підписано акт звірки, згідно якого відповідачем підтверджена заборгованість у розмірі 25600,00 грн.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на апеляційну скаргу не надав, був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
По справі оголошувалась перерва до 01.10.09 р.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно умов договору поставки від 23.07.3008 р. №2307/01, підписаного між сторонами за допомогою факсимільного зв'язку (оригінал факсу оглянутий у судовому засіданні), відповідач зобов'язався поставити позивачу товар: вісь б/у вартістю 158 000,00 грн. згідно специфікації, підписаної у такий же спосіб, яка є додатком до договору. При цьому умовами договору передбачено здійснення позивачем 100 % передплати та відвантаження товару автомобільним транспортом покупця зі складу у Дніпропетровську протягом 10 банківських днів від дати надходження грошових коштів.
За допомогою засобів факсимільного зв'язку позивачем отримано від відповідача рахунок-фактуру №230701 від 23.07.2008 р. на оплату 158 00,00 грн. вартості обумовленого договором товару.
Платіжним дорученням №516 від 23.07.2008 р. позивачем сплачено у якості попередньої оплати на підставі зазначеного рахунку 31600,00 грн., тобто частину вартості зазначеного товару.
Товар відповідачем позивачу не поставлено, а частину сплачених грошових кошів, повернуто, що підтверджується сторонами, з огляду на що позивачем заявлено вимогу про повернення залишку у розмірі 25 600,00 грн. При цьому сторонами складено акт звірки про заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.04.2009 р. у розмірі цієї суми.
Частиною 1 статті 188 ГК України, яка підлягає застосуванню у даному випадку, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень за винятком випадків, коли законом встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. А відтак, оскільки Господарським кодексом України не обумовлюється можливість встановлення договором додаткових вимог до порядку укладення, а спеціальних вимог для даного виду договорів законом не встановлено, судова колегія вважає помилковим застосування п. 10.4 договору поставки від 23.07.3008 р. №2307/01 про юридичну силу договору, підписаного з застосуванням факсимільного зв'язку за умови підтвердження оригіналом, та у зв'язку з цим висновок суду про відсутність такого договору між сторонами. Крім того, подальші дії сторін, як-то направлення відповідачем рахунку фактури на визначені договором товар та його вартість, здійснення позивачем попередньої оплати на підставі цього рахунку, свідчать про прийняття сторонами умов договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Ц К України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Оскільки товар відповідачем поставлений не був, а матеріали справи, зокрема, акт звірки про визнання відповідачем боргу станом на 30.04.2009 р. у розмірі неповернутої передплати, часткове її повернення, наміри відповідача, згідно відзиву на позов, повернення передплати у повному обсязі, свідчать про відсутність наміру сторін щодо подальшого виконання договору, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для повернення залишку сплаченої позивачем передплати.
Разом з тим, судова колегія вважає необґрунтованим нарахування позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України трьох процентів річних та втрат від інфляції, а також пені встановленої п. 7.1 договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми недопоставленої продукції (не виконаного у строк грошового обв'язку) за кожний день прострочення. Позивачем у якості передплати було внесено 31600,00 грн., що не відповідає 100% вартості товару, як обумовлено договором, а відтак надає іншій стороні право на підставі ч. 3 ст. 538 ЦК України зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Однак, оскільки сплачена у якості передплати позивачем сума у 31600,00 грн. не є завдатком у розумінні ст. ст. 570, 571 ЦК України та не забезпечує належне виконання зобов'язання, це не позбавляє позивача прав вимагати її повернення відповідачем.
За викладеного судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про наявність підстав відмови у позові у повному обсязі, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню згідно ст. 104 ГПК з прийняттям нового про часткове задоволення позову щодо стягнення залишку неповернутої передплати у розмірі 25 600,00 грн. У іншій частині позову слід відмовити.
Судові витрати по справі, у тому числі сплачені за подання апеляційної скарги, слід покласти на підставі ст. 49 ГПК України на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Укртрансдеталь" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.09 р. у справі №16/116-09 скасувати.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Днепротехцентр" (49006, м. Дніпропетровськ, вул.. Савченко, 97а, кв.4; 49074, м. Дніпропетровськ, вул.. Травнева, 6; код ЄДРПОУ 34229987) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Укртрансдеталь" (91021, м. Луганськ, вул. Советская, буд. 20 Б, оф. 101; 91031, м. Луганськ, вул. Луганської Правди, буд.. 155; кв. 23/4; код ЄДРПОУ 32325477) 25600,00 грн.; 384,00 грн. витрат на сплату держмита та 94,21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця до Вищого господарського суду України
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Судді Т.Г. Стрелець
О.В. Чус
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.10.2009 |
Оприлюднено | 22.10.2009 |
Номер документу | 5068787 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Мороз В.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні