Ухвала

від 16.09.2015 по справі 903/887/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"16" вересня 2015 р. Справа № 903/887/15

за позовом приватної фірми "Техніка", м. Луцьк

до публічного акціонерного товариства "Гнідавський цукровий завод", м. Луцьк

про стягнення 146263,95 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання (помічнику судді) Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат (дов. від 30.07.2015р.),

від відповідача: ОСОБА_2 - начальник юридичного відділу (дов. №14/09 від 15.09.2015р.)

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 146263,95 грн., з них: 899,55 грн. процентів річних за період з 01.01.2015р. по 28.04.2015р., 21607,50 грн. збитків, завданих інфляцією, за період січень-квітень 2015р., 123756,90 грн. збитків у вигляді неодержаного прибутку.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем рішення господарського суду Волинської області від 22.10.2013р. по справі № 903/989/13 про стягнення 500000 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу автомобіля №29/07.

25.08.2015р. відповідач через канцелярію суду подав клопотання №385 від 25.08.2015р. про перенесення судового засідання у зв'язку з неможливістю представником позивача прийняти участь у судовому засіданні по причині перебування в даний час у відпустці, забезпечити явку іншого повноважного представника, який би в повній мірі володів інформацією та міг здійснювати представництво інтересів ПАТ "Гнідавський цукровий завод" по даній справі, немає.

Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилено, оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась обов'язковою, представництво в господарському процесі не обмежено будь-яким колом осіб, а тому відповідач вправі був направити в судове засідання іншого представника.

В судовому засіданні 26.08.2015р. представник позивача звернувся до суду із заявою про часткову відмову від позову в частині стягнення процентів річних в сумі 34,28 грн., просив стягнути 21607,50 грн. збитків, завданих інфляцією, 865,27 грн. процентів річних, 123756,90 грн. збитків. На виконання вимог ухвали суду від 10.08.2015р. подав розрахунок процентів річних за період з 01.01.2015р. по 28.04.2015р. Заявив клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи: картку рахунок: 37.100 період 01.07.2013р. по 18.08.2015р., звіти помісячно по рахунку, довідки про динаміку рахунку та про залишки.

Представник позивача також звернувся до суду з клопотанням від 26.08.2015р. про стягнення з відповідача витрат, які понесла ПФ "Техніка" на адвокатські послуги у розмірі 1000 грн., до клопотання додав: договір №30/07-15 про надання юридичних/адвокатських/ послуг від 30.07.20156р., копію витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, видатковий касовий ордер №1069 від 01.08.2015р., копію посвідчення про право на заняття адвокатською діяльністю ВЛ№778 , копію посвідчення адвоката України №778.

Крім цього, представник позивача подав обґрунтування неодержаного прибутку (втраченої вигоди) №1 від 25.08.2015р.

До обґрунтування №1 від 25.01.2015р. представник позивача додав калькуляцію та копію спецдозволу.

Представник відповідача в судове засідання 26.08.2015р. не з'явився, відзиву на позов не подав.

У зв'язку з необхідністю витребування додаткових пояснень і доказів розгляд справи було відкладено на 16.09.2015р., зобов'язано відповідача подати суду: обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження; довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, належним чином завірену копію Статуту ПАТ "Гнідавський цукровий завод".

14.08.2015р. відповідачем через канцелярію суду подано заперечення на позов №435 від 14.09.2015р., в яких відповідач просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на таке:

- виконання вказаного рішення суду було розстрочено згідно постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2014р. рівними частинами строком на 12 місяців із наступним графіком погашення заборгованості: Травень 2014 року - 43166,65 грн. Червень 2014 року - 43166,65 грн. Липень 2014 року - 43166,65 грн. Серпень 2014 року - 43166,65 грн. Вересень 2014 року - 43166,65 грн. Жовтень 2014 року - 43166,65 грн. Листопад 2014 року - 43166,65 грн. Грудень 2014 року - 43166,65 грн. Січень 2015 року - 43166,65 грн. Лютий 2015 року - 43166,65 грн. Березень 2015 року - 43166,65 грн. Квітень 2015 року - 43166,85 грн.

Згідно довідки ПАТ «Гнідавський цукровий завод» №384 від 21.08.2015р. та платіжних доручень вбачається, що погашення відповідачем вказаної заборгованості здійснювалось у відповідності до затвердженого судом графіка до повного його погашення, а відтак твердження позивача про виконання відповідачем рішення суду на власний розсуд є голослівними та не відповідають дійсності.

Посилання позивача на п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/249 від 15.03.2011р. як на підставу для стягнення 3% річних та інфляційних витрат, передбачених частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України не заслуговують на увагу, оскільки вказаною нормою передбачено відповідальність за невиконання грошового зобов'язання лише у випадку наявності судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником. В даному ж випадку судове рішення добровільно та своєчасно виконувалось боржником у відповідності до встановленого судом графіка, не допускаючи прострочень платежів.

Крім того, поданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми здійснено ним без врахування конкретних дат проплати відповідачем суми заборгованості, містить численні арифметичні помилки (нараховані суми 3% річних та інфляційних витрат є ідентичними, загальний нарахований розмір 3% річних не відповідає сумі проміжних місячних величин), а тому не може бути взятий судом до уваги як належний доказ в розумінні ст. 34 ГПК України.

Окрім того, ПАТ «Гнідавський цукровий завод» повністю не згідний з вимогою позивача про відшкодування збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) в сумі 123 576,90 грн., виходячи з наступного.

Приписами ст. 224 ГК України врегульовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Однак, для застосування вказаних норм законодавець визначив необхідність встановити усі чотири елементи складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка; 2) шкода; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою; 4) вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Згідно чинних норма саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювана збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Проте, в порушення вимог ст.ст. 32-34 ГПК України, позивачем не доведено жодного з чотирьох елементів складу цивільного правопорушення. Доводи позивача щодо понесених ним збитків носять характер припущень.

Так, в обґрунтування розміру заявлених до стягнення збитків, позивачем зазначено довідку з банківської установи про сплачені ним відсотки за кредитним договором. За цим договором позивач прийняв кредитні кошти в сумі 500000,00 грн., які згодом були перераховані відповідачу у якості передплати за договором купівлі-продажу від 29.07.2013.

В силу вимог ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, укладення позивачем кредитного договору від 30.07.2013р. №BL15445 та понесення у зв'язку з цим витрат по сплаті відсотків є виключно волевиявленням самого позивача та лише його відповідальністю. За вказаних обставин саме позивач несе ризик від своєї господарської діяльності, зокрема, як по отриманню кредитних коштів від банківської установи під відсотки так і перерахуванню відповідачу коштів відповідно до договору купівлі-продажу автомобіля від 29.07.2013р. №29/07.

Позовна вимога про стягнення з відповідача 123 576,90 грн. вже була предметом судового розгляду при розгляді господарської справи №903/1288/14 за позовом ПФ "Техніка" до ПАТ «Гнідавський цукровий завод» про стягнення 260 927,17 грн.

Відмовляючи позивачу в задоволенні розміру збитків у вигляді сплачених банку відсотків, суди виходили з того, що миттєве виконання відповідачем судового рішення у справі №903/989/13 жодним чином не зупинило б нарахування та сплату позивачем відсотків за кредитним договором, який фактично був укладений зі строком погашення кредиту - 5 років.

Крім того, судами правомірно встановлено, що з наявної у матеріалах справи засвідченої копії кредитного договору від 30.07.2013р. №BL15445, згідно якого позивач прийняв кредитні кошти в сумі 500000,00 грн. на купівлю самоскиду, не вбачається, що вказаний кредитний договір укладений саме на купівлю самоскиду автомобіль RENAULT KERAX 420, № кузова VFG33FV000102609 (відсутні ідентифікуючі ознаки), який є предметом договору купівлі-продажу автомобіля від 29.07.2013 №29/07.

В судовому засіданні 16.09.2015р. представник позивача позовні вимоги із врахуванням заяви про часткову відмову від позову від 26.08.2015р., підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.09.2015р. позовні вимоги заперечила з підстав, викладених у запереченнях на позов №435 від 14.09.2015р., поданих 14.09.2015р. через канцелярію суду.

У зв'язку із необхідністю витребування додаткових пояснень та доказів розгляд справи слід відкласти.

Керуючись ст.77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в:

1. Розгляд справи відкласти на 30.09.2015р. на 11 год. 10 хв.

2. Зобов'язати позивача до 28.09.2015р.:

2.1. Письмові пояснення з врахуванням заперечень відповідача на позов, викладених у відзиві №435 від 14.09.2015р.

Сторонам надіслати ухвалу суду рекомендованим листом.

Суддя І. О. Якушева