19/90
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Рішення
14.10.2009 р. Справа № 19/90
За позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку № 1 (м. Хуст) Закарпатської філії ВАТ „Укртелеком”, м. Хуст
до відповідача Приватного виробничо – комерційного підприємства „Автомех”, м. Хуст
про стягнення 4 255 грн. 77 коп., в тому числі 3 618 грн. 90 коп. основного боргу за надані послуги електрозв'язку, 185 грн. 66 коп. пені, 352 грн. 71 коп. інфляційних нарахувань та 98 грн. 50 коп. три проценти річних (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог),
Суддя господарського суду – Пригара Л.І.
представники:
Позивача – Туряниця Л.В., довіреність б/н від 05.01.2009 року
Відповідача – не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” заявлено позов в особі Центру електрозв'язку № 1 (м. Хуст) Закарпатської філії ВАТ „Укртелеком”, м. Хуст до відповідача Приватного виробничо – комерційного підприємства „Автомех”, м. Хуст про стягнення 3 813 грн. 42 коп. боргу за послуги телефонного зв'язку.
Представником позивача в судовому засіданні подано заяву б/н від 14.10.2009 року в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму 4 255 грн. 77 коп., в тому числі 3 618 грн. 90 коп. основного боргу за надані послуги елктрозв'язку, 185 грн. 66 коп. пені, 352 грн. 71 коп. інфляційних нарахувань та 98 грн. 50 коп. три проценти річних, а також судові витрати. Просить задоволити позов з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, обґрунтовуючи їх доданими до матеріалів справи документальним доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору про надання послуг електрозв'язку № 924 від 18.03.2005 року, а саме не оплатив за надані послуги електрозв'язку в розмірі 3 618 грн. 90 коп.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 19.08.2009 року, 02.09.2009 року, 16.09.2009 року та 30.09.2009 року надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням; повідомлення – судова повістка № 14781035 від 09.09.2009 року, повідомлення – судова повістка № 14842522 від 23.09.2009 року та повідомлення – судова повістка № 14805796 від 06.10.2009 року), у судові засідання 2 вересня 2009 року, 16 вересня 2009 року, 30 вересня 2009 року та 14 жовтня 2009 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,
суд встановив:
Між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку № 1 (м. Хуст) Закарпатської філії ВАТ „Укртелеком”, м. Хуст та Приватним виробничо – комерційним підприємством „Автомех”, м. Хуст 18.03.2005 року був укладений типовий договір № 924 про надання послуг електрозв'язку, відповідно до якого підприємство зв'язку (позивач) взяв на себе зобов'язання надавати послуги електрозв'язку, перераховані в додатку № 1, та безоплатні послуги, перераховані в додатку № 2 до даного договору. Відповідно до розділу 4 договору послуги, які надаються підприємством зв'язку (позивачем), оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Пунктом 4.2. договору зазначено, що споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою кредитною та авансовою системою оплати. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем (відповідачем) протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20 – го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.5. договору). У разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно до 20 – го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 – го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг (п. 4.6. договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими визнаються цивільно – правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Таким чином, на день розгляду справи в суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
За своєю правовою природою договір, укладений між сторонами відноситься до договірних зобов'язань по наданню послуг.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації” № 1280-IV від 18.11.2003 року, з наступними змінами та доповненнями, встановлено, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, в тому числі своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання – кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт. В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами є надання послуг електрозв'язку. Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість наданих послуг електрозв'язку є безспірним.
Відповідно до типового договору № 924 від 18.03.2005 року та рахунків за телекомунікаційні послуги № 8.2008.241 за серпень 2008 року, № 9.2008.241 за вересень 2008 року, № 10.2008.241 за жовтень 2008 року, № 11.2008.241 за листопад 2008 року, № 12.2008.241 за грудень 2008 року, № 1.2009.241 за січень 2009 року, № 2.2009.241 за лютий 2009 року, № 3.2009.241 за березень 2009 року, позивачем було надано відповідачу послуги електрозв'язку на загальну суму 3 618 грн. 90 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов'язання, не оплатив повну вартість наданих йому послуг електрозв'язку в розмірі 3 618 грн. 90 коп. Позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 3 618 грн. 90 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно – правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 3 618 грн. 90 коп. основного боргу за надані послуги електрозв'язку.
Відповідно до п. 5.8. договору у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад встановлений термін (з 21 – го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.
Нарахована позивачем пеня, визначена відповідно до п. 2 ст. 36 Закону України „Про телекомунікації” від 18.11.2003 року з врахуванням обмеження її розміру однією обліковою ставкою НБУ та терміну її нарахування відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, складає 185 грн. 66 коп., підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума інфляційних за період прострочки, складає 352 грн. 71 коп., три проценти річних – 98 грн. 50 коп., підлягають стягненню з відповідача.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 204, 509, 526, ч. 2 ст. 625, ст. ст. 629, 901 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,
СУД ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватного виробничо – комерційного підприємства „Автомех”, м. Хуст, вул. Івана Франка, 203 (код ЄДРПОУ 20468509) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку № 1 (м. Хуст) Закарпатської філії ВАТ „Укртелеком”, м. Хуст, вул. Корятовича, 13 (код ЄДРПОУ 25438186) суму 4 255 (Чотири тисячі двісті п'ятдесят п'ять гривень) грн. 77 коп., в тому числі 3 618 (Три тисячі шістсот вісімнадцять гривень) грн. 90 коп. основного боргу за надані послуги електрозв'язку, 185 (Сто вісімдесят п'ять гривень) грн. 66 коп. пені, 352 (Триста п'ятдесят дві гривень) грн. 71 коп. інфляційних нарахувань та 98 (Дев'яносто вісім гривень) грн. 50 коп. три проценти річних, а також суму 102 (Сто дві гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 118 (Сто вісімнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Пригара Л.І.
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 14.10.2009 |
Оприлюднено | 22.10.2009 |
Номер документу | 5068819 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні