Рішення

від 13.10.2009 по справі 11/182/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/182/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "13" жовтня 2009 р.                                                 Справа №  11/182/09

За позовом:  Приватного підприємства “Оліяр”

(81118, Львівська обл., Пустомитівський р-н., с. Ставчани,

п/рах. 2600301067173 у ПЛФ ВАТ “КРЕДОБАНК”, МФО 325365, код ЄДРПОУ 32461721).                                     

до  відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства “Анастасія”

(57001, Миколаївська обл., Веселинівський р-н, с.м.т. Веселинове, вул. Перемоги, 75.

р/р26007073120 в ОФАБ “Експрес-Банк”, МФО 329901, ЄДРПОУ 22442336, ІПН 224423314156.)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Куспись Є.А., дов. б/н від 20.04.2008р.

від відповідача: Закутський Д.В., дов. №1 від 27.08.2009р.

СУТЬ СПОРУ: стягнення 100000,0 грн.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав, мотивуючи це тим, що оформлення  рахунку №68 від 14.09.2006р. та здійснена за ним проплата не має відношення до договору купівлі-продажу  від 10.07.2006р. №10/07/06-1.

Представник відповідача пояснив, що вважає оплату, здійснену за рахунком №68 від 14.09.2006р. бездоговірною поставкою, строк поставки товару за якою не визначений, а тому, до даних правовідносин слід застосовувати приписи ст.530 Цивільного кодексу України.

Під час розгляду справи позивач надав суду заяву про зміну підстав позову, в якій, погоджується з доводами відповідача та  зазначає, що проплата за рахунком №68 від 14.09.2006р. була здійснена не в рамках поставки продукції за договором №10/07/06-1 від 10.07.2006р. а в якості оплати за бездоговірну поставку продукції.

Суд не приймає заяву позивача про зміну підстав позову, оскільки вказана заява не була підписана директором ПП «Оліяр», тобто не набула статусу документу. За таких обставин, справа розглядається за первісними позовними вимогами.

Заслухавши представників сторін, вивчивши надані ними матеріали суд, –

в с т а н о в и в:

10 липня 2006 року за №10/07/06-1 між сторонами було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця олію соняшникову в кількості 100 тон по ціні 3000,0 грн. за тону, а останній зобов'язався прийняти продукцію та оплатити її на умовах, визначених договором.

Умовами п.5.1 договору сторони погодили, що оплата проводиться шляхом 100% передоплати на підставі виставлених рахунків шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок продавця.

14 вересня 2006 року відповідачем було виставлено позивачу рахунок №68 на оплату партії олії соняшникової на загальну суму 100000,0 грн., який було оплачено  останнім в той же день, що підтверджується копією платіжного доручення №343 від 14.09.2006р. (а.с.10).

Пунктом 6.2 сторони передбачили, що в разі не поставлення продукції протягом більш як трьох місяців продавець зобов'язаний повернути покупцю перераховану суму за непоставлену продукцію.

В зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору та не поставленням  партії олії позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з останнього заборгованості в сумі 100000,0 грн., яка виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору №10/07/06-1 від 10.07.2006р.

В подальшому під час розгляду справи позивач змінив підстави позову та представник позивача  пояснив, що погоджується з доводами відповідача, що оплата коштів в сумі 100000,0 грн. була здійснена ним за без договірну поставку партії олії.

Одночасно позивач надав до суду копію вимоги до ПП «Анастасія»щодо поставки йому у 7-ми денний строк олії, або повернення йому грошових коштів у відповідності до приписів ст. 530 Цивільного кодексу України.

Таким чином, враховуючи позицію сторін щодо підстав для перерахування коштів в сумі 100000,0 грн., суд приходить до висновку, що оплата рахунку №68 від 14.09.2006р. не пов'язана з виконанням умов договору №10/07/06-1 від 10.07.2006р. враховуючи наступне.

Умовами п.п.3.1, 3.2 договору сторони передбачили, що ціна олії соняшникової встановлюється у розмірі 3000,0 грн. за одну тону, при цьому загальна сума договору становить 300000,0 грн. і остаточно визначається відповідно до фактичної  кількості поставленої за цим договором продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунок №68 від 14.09.2006р. виписаний на суму 100000,0 грн. за поставку партії олії соняшникової у кількості 33333,2 тон по ціні 2,50 грн. за тону.

Окрім цього, ні в тексті рахунку №68 від 14.09.2006р. ні в платіжному дорученні №343 від 14.09.2006р.сторонами не вказано, що підставою для здійснення проплати є договір  купівлі-продажу №10/07/06-1 від 10.07.2006р.

При цьому, з наданих відповідачем банківських довідок по розрахунковому рахунку №26007073120, вбачається, що позивачем в період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. було здійснено 20 операцій з оплати рахунків відповідача за поставку олії соняшникової. При цьому призначенням платежу позивач вказує як оплата товару згідно рахунків, виставлених відповідачем, так і оплата товару згідно договору купівлі-продажу №09/01/06-1 від 09.01.2006р. (а.с.29).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що рахунок №68 від 14.09.2006р. був виставлений відповідачем не в межах договору №10/07/06-1 та оплата цього рахунку здійснена позивачем згідно платіжного доручення №343 від 14.09.2006р.  не є виконанням умов вищевказаного договору.

Суд також  погоджується з доводами відповідача, що вказані господарські операції були здійснені сторонами в рамках усної домовленості щодо бездоговірної поставки партії соняшникової олії по ціні та у кількості, визначеній в рахунку №68 від 14.09.2009р.

Вищевикладене також підтверджується усними поясненнями представника позивача в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні надав суду вимогу №290909/01 від 29.09.2009р. про виконання обов'язку поставити олію, або повернути  перераховані грошові кошти, відповідно до вимог ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України.

Тобто, позивач фактично змінив підстави позову та просить суд задовольнити позов.

Суд не вбачає підстав для задоволення позову з зазначених підстав враховуючи наступне.

Приписами ч.2 ст.530 Цивільного кодексу, передбачено, що, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивач не надав суду доказів отримання відповідачем зазначеної вимоги.

Представник відповідача в  судовому засіданні пояснив, що жодної вимоги від позивача він не отримував, тому строк виконання зобов'язання, передбачений ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України не настав, а, отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

На час розгляду судом, сторонами не врегульовано строки та порядок виконання зобов'язань. Таким чином, між сторонами відсутній предмет спору.

Крім того, враховуючи, що позивачем не доведено факт порушення відповідачем умов договору та приписів чинного законодавства в частині поставки, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 100000,0 грн. вважаються судом безпідставними та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст.44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання  апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

   Суддя