Постанова

від 12.10.2009 по справі 31/122-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/122-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2009 року                                    Справа №  31/122-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Стрелець Т.Г.(доповідач)

суддів:  Головка В.Г., Мороза В.Ф.

при секретарі судового засідання: Стуковенковій О.В.,

Представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Торгова Компанія Сальве” м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від  09.07.09р. у справі № 31/122-09

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Роздрібні мережі Криму” (98500, АР Крим, м. Алушта, вул. Перекопська, буд.4)

до відповідача Приватного підприємства “Торгова Компанія Сальве” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Метробудівська,19)

про повернення безпідставно набутого майна.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2009р. (суддя Єременко А.В.) присуджено до стягнення з Приватного підприємства «Торгова Компанія Сальве»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Роздрібні мережі Криму»грошові кошти у розмірі 15261 грн. 14 коп., 152 грн. 62 коп. витрат на сплату державного мита, 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2009р. по справі № 31/122-09 повністю.

Відповідач зазначає, що господарським судом Дніпропетровської області не обґрунтовано прийнято до уваги посилання позивача на норми ст. 1212 ЦК України, оскільки відношення сторін в даному спорі повинні регулюватися спеціальною нормою –ст. 776 ЦК України, а саме, що у випадку, якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою, або відмовитись від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків. Відповідач також стверджує, що позивач не направляв до відповідача вимогу, претензію тощо, щодо повернення сплаченого авансу, або передання майна за договором, або відмову від договору суборенди та стверджує, що у позивача взагалі не було підстав звертатися до суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.2009р. відновлено строк подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до розгляду, розгляд справи призначено на 28.09.2009р. на 12 год. 00 хв.

Розпорядженням в. о. голови судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду Лотоцькою Л. О. від 28.09.2009р., справа № 31/122-09 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий –Стрелець Т.Г. (доповідач),  судді –Головко В.Г., Логвиненко А.О.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні пояснив, що проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, вважає, що висновки відповідача викладені в обґрунтування вимог апеляційної скарги не відповідають обставинам справи, рішення господарського суду Дніпропетровської області є законним та таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Ухвалою від 28.09.2009р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 12.10.2009р. о 12 год. 30 хв.

На адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду позивачем направлено клопотання про розгляд справи 12.10.2009р. без участі представника позивача.

Розпорядженням в. о. голови судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду Лотоцькою Л. О. від 12.10.2009р., справа № 31/122-09 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий –Стрелець Т.Г. (доповідач),  судді –Головко В.Г., Мороз В.Ф.

Відповідач не забезпечив у судове засідання явку свого повноважного представника, хоча поштова кореспонденція була направлена позивачу на адресу, зазначену ним у позовній заяві та апеляційній скарзі, але повернута з відміткою поштового відділення «за зазначеною адресою не знаходиться». Оскільки поштова кореспонденція направлена за адресою сторони, яка зазначена у статутних документах, вважається, що сторона належним чином повідомлена про дату, час і місце проведення судового засідання. Крім того, неявка представника відповідача не впливає на можливість розгляду справи без його участі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 13 травня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Роздрібні мережі Криму»(суборендар) та Приватним підприємством «Торгова Компанія Сальве»(орендар) було укладено договір суборенди нежитлового приміщення № 450/08 (а. с. 10-17), відповідно до якого орендар (відповідач)  зобов'язався передати, а суборендар (позивач) зобов'язався прийняти частину нежитлового приміщення цілісного майнового комплексу, площею 30,2 кв.м., розташованого за адресою м. Севастополь, вул. Генерала Острякова, 160а-б.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що орендна плата за користуванням об'єктом суборенди вноситься наступним чином: перший платіж здійснюється в 4-х кратному розмірі місячної орендної плати (за два перших та два останніх місяці суборенди) протягом 7 (семи) днів з моменту підписання дійного договору.

Згідно п. 5.1 договору суборендар зобов'язується сплачувати орендарю за користування об'єктом суборенди орендну плату у розмірі 258,63 грн., з ПДВ за один квадратний метр орендованої площі за місяць, що є еквівалентом 33,2 євро по курсу НБУ на момент укладання цього договору. Курс НБУ євро до гривні на момент укладання договору складає 7,79 грн. за 1 євро.

На виконання умов п. 5.3 договору, позивачем було перераховано на користь відповідача грошові кошти в сумі 15 261,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 32 від 05.06.2009р. (а.с. 18).

Факт отримання грошових коштів в розмірі 15 261,14 грн. відповідачем в ході судового розгляду справи не заперечувався.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар в 20-тиденний строк після підписання дійсного договору, але не раніше введення об'єкту суборенди в експлуатацію або отримання орендарем майнових прав на об'єкт суборенди, передає об'єкт суборенди суборендарю по акту приймання-передачі, який підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками. Акт приймання-передачі є невід'ємною частиною договору (додаток №1).

Стаття 765 ЦК України передбачає, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виконано умови договору суборенди № 450/08 від 13.05.2008р. щодо здійснення сплати орендної плати, а відповідачем зобов'язання по передачі майна виконано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.09.2009р. відповідача було зобов'язано надати до матеріалів справи договір оренди нежитлового приміщення, цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою м. Севастополь, вул. Генерала Острякова, 160а-б, але відповідачем таку вимогу суду виконано не було.

Частина 1 ст. 774 ЦК України передбачає передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 179 ЦК України, під річчю слід розуміти предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

При цьому, відповідно до ст. 760 ЦК України, предметом договору оренди (найму) може бути тільки річ, визначена індивідуальними ознаками (наділена лише їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж однорідних речей, індивідуалізуючи її) і яка зберігає первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Документом, який визначає індивідуальні ознаки нерухомого майна, є технічний паспорт приміщення.

Відповідно до Наказу «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту)»від 10.06.2009 N 390, технічним паспортом є документ, який складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна та містить основні відомості про нього.

В частині 2 ст. 774 ЦК України зазначено, що строк договору піднайму (суборенди) не може перевищувати строку договору найму.

Отже, передача майна в суборенду, визначення строку такої суборенди та інші умови договору суборенди можливі лише за згодою орендодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Частина 5 ст. 203 ЦК України вказує, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 2.2 договору суборенди №405/08 від 13.05.2008р. суборендар зобов'язаний почати свою діяльність на об'єкті суборенди передбачену п. 1.3 дійсного договору, протягом 10 днів з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкту суборенди.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що об'єкт оренди буде використовуватися суборендарем з метою здійснення підприємницької діяльності, а саме відповідно до п. 1.4 договору: торгівля пресою (щоденна преса, щотижнева преса, щомісячна преса, книгами, національною лотереєю, листівками, картами, канцелярськими товарами (щоденники, ручки, настінні календарі), картками поповнення рахунку мобільного зв'язку, сувенірами.

Тобто, укладання договору суборенди було спрямовано на здійснення позивачем господарської діяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що договір суборенди № 450/08 від 13.05.2008р., об'єктом якого є нежитлове приміщення, цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою м. Севастополь, вул. Генерала Острякова, 160а-б, укладений між позивачем та відповідачем, укладено з порушенням ст.ст. 203, 761, 774 ЦК України, оскільки по-перше, відповідач не є власником об'єкту суборенди, а власник нежитлового приміщення, цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою м. Севастополь, вул. Генерала Острякова, 160а-б не уповноважував відповідача на укладення вищезазначеного договору суборенди, з підстав відсутності договору оренди між власником та відповідачем, по-друге, предмет договору суборенди –нерухоме майно - не визначено індивідуальними ознаками, по-третє, фактично укладений договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, на підставі чого, відповідно до ст. 215 ЦК України повинен  бути визнаний недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, відповідач зобов'язаний повернути відповідачу грошові кошти в сумі 15 261,14 грн., що були отримані в якості авансу за договором суборенди № 405/08 від13.05.2008р.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що місцевий господарський суд обґрунтовано з посиланням на норми діючого законодавства задовольнив позовні вимоги.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування і винесення нового рішення у судової колегії  відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Торгова Компанія Сальве»залишити без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2009р. у справі №31/122-09 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суд України протягом одного місяця з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя                                                                      Т. Г. Стрелець

Суддя                                                                                          В. Г. Головко

            Суддя                                                                                В. Ф. Мороз