Постанова

від 28.09.2009 по справі 24/155пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

24/155пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.10.2009 р.                                                             справа №24/155пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

за участю представників сторін:

від позивача:Жила О.В. за довір. № б/н від 20.05.2009року,              Ліщук К.В.за довір. № б/н від 01.09.2009року,

від відповідача:Гуртов О.О. за довір. № б/н від 02.03.2009року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Гарт-С"           м. Київ

на рішення господарського суду

Донецької області

від13.08.2009 року

по справі№ 24/155пд

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Гарт-С"          м. Київ

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Райс" м. Горлівка Донецької області

провизнання недійсним окремих положень договору суборенди № 27/06 від 27.06.2008року, припинення дії договору суборенди; зобов"язання відповідача прийняти за актом прийому-передачі нежиле приміщення

Господарський суд Донецької області (суддя Ломовцева Н.В.) рішенням від 13.08.2009року задовольнив частково позовні вимоги товариства  з обмеженою відповідальністю "Гарт-С" м. Київ (далі по тексту - ТОВ "Гарт-С") до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Райс" м. Горлівка Донецької області (далі по тексту - ТОВ "Фірма "Райс") про визнання недійсним окремих положень договору суборенди № 27/06 від 27.06.2008року; припинення дії договору судоренди; зобов"язання відповідача прийняти за актом прийому-передачі нежиле приміщеня. Судом визнано недійсним п. п. 1.4, 11.2 Договору суборенди № 27/06 від 27.06.2008року з моменту укладення договору. Відмовлено у задоволенні вимог щодо зобов"язання відповідача прийняття нежитлове приміщення за актом прийому-передачі. Припинено провадження у справі в частині вимог щодо припинення дії договору суборенди та визнання недійсними пункти 3.8, 3.9 Договору суборенди № 27/06 від 27.06.2008року по відшкодуванню та компенсації витрат (електрична енергія, каналізація, прибирання місць загального користування, вивіз сміття, очищення снігу та льоду), у зв"язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Крім того, судом стягнуто з відповідача на користь позивача витрати         по сплаті державного мита в сумі 42,50 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 157,50 грн.  

          Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернувся до суду                        з апеляційною скаргою, в якій рішення суду від 13.08.2009року по справі                 № 24/155пд просить скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов"язання відповідача прийняти нежитлове приміщення за актом прийому-передачі та прийняте нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині визнання недійсним п. п. 1.4, 11.2 договору суборенди № 27/06 від 27.06.2008року з моменту укладення договору; задовольнити позовні вимоги в частині визнання недійсним договору суборенди № 27/06 від 27.06.2008року та застосувати наслідки недійсності правочину, а саме: стягнення з відповідача 292 501,92 грн. сплачених позивачем орендних платежів та 44 546,44 грн. суми платежів позивача на відшкодування комунальних послуг та електроенергії, а також 45 000,48 грн. суми завдатку на загальну суму 382 048,84 грн. Крім того, зобов"язати відповідача прийняти за актом прийма-передачі нежиле приміщення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

          Зокрема, заявник посилається на те, що судом першої інстанції невірно застосовані норми ст. ст. 180, 284 Господарського кодексу України та ст. ст. 203, 215, 216, 217, 628, 638 Цивільного кодексу України.

          Крім того, заявник вважає, що визнання судом першої інстанції недійсними п. п. 1.4, 11.2 Договору суборенди № 27/06 від 27.06.2008року з моменту укладення договору, як частини правочину, містить суттєві умови, тягне за собою визнання недійсним усього договору суборенди № 27/06 від 27.06.2008року з моменту його укладення.

          На думку заявника, неприйняття до розгляду судом першої інстанції вимог про визнання недійсним договору суборенди № 27/06 від 27.06.2008року та застосування наслідків недійсності правочину є порушенням норм ст. 22, 58 Господарського процесуального кодексу України.   

          Заявник посилається на те, що в резолютивної частині судового рішення відсутні висновки щодо позовних вимог про визнання недійсним договору суборенди № 27/06 від 27.06.2008року та застосування наслідків недійсності правочину, що є порушенням п. 4 ч. 1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України.    

          Відповідач рішення господарського суду Донецької області                             від 11.08.2009року по справі № 11/185пд вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення представників сторін, судова колегія

В С Т А Н О В И Л А:

          ТОВ "Гарт-С" м. Київ звернулось до суду з позовом до ТОВ "Фірма "Райс" м. Горлівка Донецької області про визнання недійсним п. 11.2 договору суборенди № 27/06 від 27.06.2008року, як такого, що суперечить умовам договору найму № 15/12-0 від 15.12.2007року та припинити дію договору суборенди. Зобов"язати відповідача прийняти за актом прийма-передачі нежитлове приміщення,  а також визнання недійсним п. п. 3.8, 3.9 вищевказаного договору в частині відшкодування та компенсації витрат (електрична енергія, каналізація, прибирання місць загального користування, вивіз мусору, очищення снігу та льоду), посилаючись на те, що при укладенні договору суборенди порушені норми ст. 774 Цивільного кодексу України.

          Заявою від 04.08.2009 року позивачем остаточно надано зміни позовних вимог, а саме: визнати недійсним умови договору, передбачених п. п. 1.4, 11.2 договору суборенди № 27/06 від 27.06.2008року, що суперечить умовам договору найму № 15/12-0 від 15.12.2007року; визнати договір суборенди № 27/06 від 27.06.2008року недійсним; застосувати наслідки недійсності правочину, а саме: стягнути з відповідача 292 501,92 грн. - сплачених позивачем орендних платежів та 44 546,44 грн. - суму платежів позивача на відшкодування комунальних послуг та електричної енергії та 45 000,48 грн. - суми завдатку на загальну суму 382 048,84 грн. Зобов"язати відповідача прийняти за актом прийому-передачі нежитлове приміщення.

          Додаткові вимоги позивача, а саме: визнати договір суборенди № 27/06 від 27.06.2008року недійсним; застосувати наслідки недійсності правочину, а саме: стягнути з відповідача 292 501,92 грн. - сплачених позивачем орендних платежів та 44 546,44 грн. - суму платежів позивача на відшкодування комунальних послуг та електричної енергії та 45 000,48 грн. - суми завдатку на загальну суму 382 048,84 грн., судом до розгляду не прийнято як такі, що заявлені з порушенням вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

       Зокрема, під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга ст. 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”). Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.  

          Судом першої інстанції встановлено, що 15.12.2007року між ТОВ «Фірма «Райс»(наймач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Студіо-Принт»(Наймодавець) укладено договір найму № 15/12-0 (далі по тексту –договір найму), за яким наймодавець передає, а наймач приймає для користування частину приміщення в будинку, розташованому за адресою: м. Донецьк, вул. Постишева, 43, що належить ТОВ «Студіо-Принт». Загальна площа приміщення складає 236 кв.м.  

          Додатковою угодою № б/н від 18.12.2007року до договору найму № 15/12-0 від 15.12.2007року сторони продовжили строк дії договору з 15.12.2007року  по 15.11.2010року (арк. справи 81 т. 1).

          Відповідно до п. 5.1 договору найму наймач має право використовувати приміщення за своїм розсудом в рамках своєї господарсько-підприємницької діяльності, в тому числі укладати договори піднайму на надання приміщення в найм третім особам.

          Як вбачається з матеріалів справи, що 27.06.2008року ТОВ "Фірма "Райс" укладено з ТОВ "Гарт-С" договір суборенди № 27/06 (далі по тексту - договір суборенди).

Актом прийому-передачі нежитлового приміщення в піднайм до договору суборенди № 27/06 від 27.06.2008року  передано ТОВ «Гарт-С» приміщення, яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Постишева, 43.

Згідно до п. 11.2 договору суборенди строк його дії припиняється 27.05.2011року.

В зв"язку з цим, позивачем заявлена вимога про визнання недійсними п. п. 1.4, 11.2 договору суборенди, як таких, що не відповідають приписам ч. 2  ст. 774 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 774 Цивільного кодексу України строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.  

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що договір найму укладено до 15.11.2010року, а договір суборенди укладено  на строк до 27.05.2011року, тобто, строк дії договору суборенди перевищує строк дії договору найму.

На підставі вищевикладеного, судом першої інстанції визнано недійсними п. п. 1.4, 11.2 договору суборенди з моменту укладення договору, оскільки вони суперечать умовам договору найму та статті 774 Цивільного кодексу України.

Судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з висновком господарського суду  в частині визнання недійсними п. 11.2 договору суборенди з моменту укладення договору, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір                      є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду,  а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнути згода.

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладені господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Тобто, строк дії договору є істотною умовою господарського договору, а саме умовою, яка є обов"язковою відповідно до актів цивільного та господарського законодавства.  

Отже, визнання недійсним п. 11.2 договору суборенди з моменту укладення договору тягне за собою визнання неукладеним усього договору суборенди № 27/06 від 27.06.2008року, у зв"язку з не включенням в вищезазначений договір пункту щодо строку дії договору. Втим, зазначений договір містить всі істотні умови і фактично виконувався сторонами. Крім того такий висновок суду не грунтується на законодавстві, оскільки умовам ч. 2 статті 774 Цивільного кодексу України не відповідає лише строк, що перевищує строк договору найму, тобто після 15.11.2010 року і в саме цій честині п. 11.2 підлягає визнанню недійсним.

Апеляційна інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності заявленої вимоги про зобов"язання відповідача прийняти нежитлове приміщення за актом прийому-передачі, оскільки позивачем не надано суду доказів припинення договору піднайму на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України, якою передбачено обов"язок негайного повернення майна у разі припинення договору.

З матеріалів справи вбачається, позивач відмовився від позову в частині припинення дії договору суборенди та визнання недійсними п. п. 3.8, 3.9 договору суборенди № 27/06 від 27.06.2008року і така відмова прийнята судом.

           На підставі викладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Гарт-С" м. Київ підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 13.08.2009року по справі № 24/155пд підлягає частковому скасуванню. Слід визнати недійсним п. 11.2 договору суборенди № 27/06 від 27.06.2008року в частині, що перевищує строк договору найму № 15/12-0 від 15.12.2007року з урахуванням додаткової угоди № б/н від 18.12.2007року.

Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника - ТОВ "Гарт-С" м. Київ.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт-С"  м. Київ  залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Донецької області від 13.08.2009року              по справі № 24/155пд скасувати частково.

          Абзац 2 резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 13.08.2009року викласти у наступній редакції:

          "Визнати недійсним п. 11.2 договору суборенди № 27/06                                від 27.06.2008 року в частині, що перевищує строк договору найму             № 15/12-0 від 15.12.2007року з врахуванням додаткової угоди № б/н від 18.12.2007року".

          В іншій частині рішення господарського суду Донецької області                 від 13.08.2009року по справі № 24/155пд залишити без змін.

Головуючий                                                                            

Судді:          

          Надруковано:

                                                                                                                                                                   5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС