Постанова

від 13.10.2009 по справі 12/190/09

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/190/09

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"13" жовтня 2009 р. Справа № 12/190/09

 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Павленко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Тютюнник С.В. –за дорученням

від відповідача: Анатоленко Є.Ю. –за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз”, м. Миколаїв

на рішення господарського суду  Миколаївської області

від 2 червня 2009 року                    

у справі № 12/190/09                                                                                                                                                                                                                                                                                    

за позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз”, м. Миколаїв

про стягнення 5 936 075 грн. 87 коп.

   Склад колегії суддів змінений згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду № 145 від 31.08.2009 року.

В С Т А Н О В И Л А:

   21.04.2009 р. Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі позивач, Компанія)  звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз” (далі відповідач, ВАТ) про стягнення грошових коштів в сумі 5 936 075 грн. 87 коп.

   Позов мотивований тим, що відповідач не виконав умови затвердженої ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.09.2004 р. у справі № 8/127 мирової угоди щодо своєчасної та повної оплати заборгованості по оплаті отриманого за договором № 10/1-564 від 19.03.2001 р. природного газу, оскільки станом 01.03.2009 р. повинний був сплатити позивачеві 9 400 445 грн. 10 коп. боргу, але сплатив лише 4 973 143 грн. 80 коп., внаслідок чого має заборгованість в сумі 4 427 301 грн. 30 коп. за період з вересня 2006 р. по березень 2009 р., а тому зобов'язаний сплатити не лише зазначену суму боргу, а ще й 1 313 256 грн. 41 коп. –збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції) за період з вересня 2006 р. по серпень 2009 р. та 195 518 грн. 16 коп. –3% річних за період з 02.09.2006 р. по 02.09.2009 р., а також відшкодувати позивачеві понесені судові витрати по справі: 25 500 грн. –на сплату держмита та 118 грн. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Письмовий відзив на позов не надходив, а в судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги Компанії вважав необґрунтованими та безпідставними.

   Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.06.2009 р. (суддя Семенов А.К.) позов задоволений у повному обсязі з мотиву того, що відповідач не виконав умови затвердженої ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.09.2004 р. у справі № 8/127 мирової угоди щодо своєчасної та повної оплати заборгованості по оплаті отриманого за договором № 10/1-564 від 19.03.2001 р. природного газу, оскільки станом 01.03.2009 р. повинний був сплатити позивачеві 9 400 445 грн. 10 коп. боргу, але сплатив лише 4 973 143 грн. 80 коп., внаслідок чого має заборгованість в сумі 4 427 301 грн. 30 коп. за період з вересня 2006 р. по березень 2009 р., а тому зобов'язаний сплатити не лише зазначену суму боргу, а ще й 1 313 256 грн. 41 коп. –збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції) за період з вересня 2006 р. по серпень 2009 р. та 195 518 грн. 16 коп. –3% річних за період з 02.09.2006 р. по 02.09.2009 р., а також відшкодувати позивачеві понесені судові витрати по справі: 25 500 грн. –на сплату держмита та 118 грн. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

   В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно прийнято без достатніх на це підстав, не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з  порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Компанії залишити без задоволення. В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.            

   У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представник  позивача доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.

   Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

   Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.09.2004 р. у справі № 8/127 затверджена мирова угода, за умовами якої відповідачем визнаний борг по оплаті отриманого ним від позивача природного газу за договором № 10/1-564 від 19.03.2001 р. станом на 04.08.2004 р. в сумі 37 601 779 грн. 92 коп. з урахуванням пені та 3% річних. При цьому ВАТ зобов'язався в період з 01.09.2004 р. по 01.09.2014 р. частковими платежами погасити цю заборгованість у повному обсязі, шляхом щомісячного перерахування грошових коштів позивачеві, зокрема, в період з 01.09.2004 р. по 01.03.2009 р. в сумі 313 348 грн. 17 коп. щомісяця. Провадження у справі № 8/127 вищеназваною судовою ухвалою припинено, у зв'язку з затвердженням судом мирової угоди, що досягнута сторонами у справі.

   З тексту ухвали господарського суду Миколаївської області від 14.09.2004 р. у справі № 8/127 вбачається, що зазначена судова ухвала про затвердження мирової угоди не містить в собі усіх необхідних даних, зазначених у ст. 19 Закону України „Про виконавче провадження”, а тому не є виконавчим документом у розумінні п. 2 ч. 2 ст. 3 названого Закону, внаслідок чого не підлягає виконанню державною виконавчою службою, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що позивач підставне звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів з позовом до відповідача про спонукання останнього до виконання мирової угоди, шляхом стягнення з ВАТ на свою користь грошових коштів, які відповідач повинний сплатити позивачеві за умовами укладеної та затвердженої судом мирової угоди, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

   Факт не виконання відповідачем умов вищеназваної мирової угоди не спростовується останнім та повністю підтверджується матеріалами справи з яких слідує, що в період з 01.09.2004 р. по 01.03.2009 р. відповідач зобов'язаний був сплачувати позивачеві щомісячно по 313 348 грн. 17 коп. та всього сплатити за вказаний період часу 9 400 445 грн. 10 коп. Свої зобов'язання за затвердженою судом мировою угодою відповідач виконав не своєчасно та не в повному обсязі, сплативши лише 4 973 143 грн. 80 коп., внаслідок чого суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що відповідач має борг перед позивачем в сумі 4 427 301 грн. 30 коп. за період з вересня 2006 р. по березень 2009 р. та підставне, відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України стягнув цю заборгованість з відповідача на користь позивача, чим спонукав ВАТ до виконання умов укладеної мирової угоди.

   Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, у зв'язку з чим місцевий суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 1 313 256 грн. 41 коп. –збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції) за період з вересня 2006 р. по серпень 2009 р. та 195 518 грн. 16 коп. –3% річних за період з 02.09.2006 р. по 02.09.2009 р.

   Надані позивачем розрахунки основного боргу, збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції) та річних відповідачем не оспорені ні в цілому, ні за їх складовими, перевірені, як місцевим, так і апеляційним судом та є правильними і вірними.

   Понесені позивачем судові витрати по справі в сумі 25 500 грн. –на сплату держмита та в сумі 118 грн. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу правильно, згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладені судом першої інстанції на відповідача.

   Таким чином, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

                            Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів, –

                                                            П О С Т А Н О В И Л А:

   Рішення господарського суду Миколаївської області від 02.06.2009 року у справі № 12/190/09 –залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз”, м. Миколаїв –без задоволення.     

   Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

            Головуючий суддя                                                         В. В. Шевченко

            Судді                                                                               В. В. Бєляновський

                                                                                                     М. А. Мирошниченко

            Постанову підписано 14.10.2009 р.