Рішення

від 10.08.2015 по справі 910/14121/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2015Справа №910/14121/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Лайф"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Танцюра М.В. - за довіреністю від 01.07.2015р.;

від відповідача: Луценко В.О. - за довіреністю від 31.01.2015р.

В судовому засіданні 10 серпня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

В червні 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Лайф" (позивач) до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" (відповідач) про стягнення 5 751,84 грн. процентів за порушення грошового зобов'язання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем допущено невиконання зобов'язання зі сплати заборгованості за Договором № 17/06-11 про надання медичної допомоги від 17.06.2011 року в розмірі 255 637,42 грн., а також прострочено виконання грошового зобов'язання за рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 5011-12/11006-2012 від 27.11.2012 року.

Відповідач звернувся до суду із відзивом, у якому за викладених підстав у задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/14121/15. Розгляд справи призначено на 06.07.2015р.

Ухвалою Господарського суд м. Києва від 06.07.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 27.07.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів, оголошено перерву у справі до 10.08.2015р.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

17.06.2011 року між відповідачем (замовник) та позивачем (виконавець) (разом - сторони) укладено Договір № 17/06-11 про надання медичної допомоги (далі - Договір), п.п. 1.1., 1.3. якого передбачено, що даним Договором регулюються відносини сторін по наданню виконавцем медичних послуг застрахованим особам (клієнтам) замовника. Відповідно до умов договору сторони погодили, що виконавець надає амбулаторно-поліклінічну допомогу та консультативно-діагностичну допомогу.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.11.2012р. у справі № 5011-12/11006-2012 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" (01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченко, 1, ЄДРПОУ 33831166) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Лайф" (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, 4, кв. 103, ЄДРПОУ 37332028) заборгованість у сумі 255 637,42 грн. 42 коп. та судовий збір у сумі 5 112,74 грн. 74 коп.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено невиконання зобов'язання зі сплати заборгованості за Договором № 17/06-11 про надання медичної допомоги від 17.06.2011 року в розмірі 255 637,42 грн., а також прострочено виконання грошового зобов'язання за рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 5011-12/11006-2012 від 27.11.2012 року, у зв'язку із чим з останнього підлягає стягненню 5 751,84 грн. процентів за порушення грошового зобов'язання.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що відповідно до п. 5.3. Договору оплата наданих послуг здійснюється протягом 14 робочих днів з моменту одержання від виконавця рахунку, у зв'язку з чим строк позовної давності підлягає застосуванню щодо вимог про нарахування 3% річних стосовно кожного рахунку окремо.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, 17.06.2011 року між сторонами укладено Договір № 17/06-11 про надання медичної допомоги, п.п. 1.1., 1.3. якого передбачено, що даним Договором регулюються відносини сторін по наданню виконавцем медичних послуг застрахованим особам (клієнтам) замовника. Відповідно до умов договору сторони погодили, що виконавець надає амбулаторно-поліклінічну допомогу та консультативно-діагностичну допомогу.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.11.2012р. у справі № 5011-12/11006-2012 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Лайф" заборгованість у сумі 255 637,42 грн. 42 коп. та судовий збір у сумі 5 112,74 грн. 74 коп.

Згідно з п. 5.1 Договору виконавець для отримання оплати за надані послуги, надає замовнику рахунок на оплату фактично наданих медичних послуг клієнтам в звітному місяці, медичну довідку/медичний висновок та/або виписки з історії хвороби стаціонарного хворого з підписом та печаткою лікаря, акт наданих послуг з переліком наданих послуг згідно форми, викладеної у Додатку № 8 Договору.

Відповідно до п. 5.3. Договору оплата замовником рахунку здійснюється протягом 14 днів з моменту одержання від виконавця рахунку та іншої належним чином оформленої документації, що зазначена в п. 5.1. Договору.

Таким чином, строк виконання зобов'язання з оплати наданих послуг виникає у відповідача у строк встановлений п. 5.1. Договору. Проте, рахунків на загальну суму 255 637,42 грн. (сума, на яку здійснено нарахування 3% річних) та доказів їх виставлення відповідачу, позивачем суду не надано, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення процентів на суму боргу в розмірі 255 637,42 грн. за період з 20.06.2012 року по 11.12.2012 року за Договором № 17/06-11 про надання медичної допомоги від 17.06.2011 року підлягають залишенню без задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання за рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 5011-12/11006-2012 від 27.11.2012 року, суд відзначає таке.

На підставі ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2012р. у справі № 5011-12/11006-2012 набрало законної сили 11.12.2012 року, тому з 12.12.2012 року починається строк виникнення зобов'язання з виконання зазначеного судового рішення.

З огляду на те, що 28 лютого 2013 року відповідачем здійснено оплату 260 750,16 грн. (сума боргу + судовий збір), що підтверджується платіжним дорученням № 7159 від 28.02.2013 року, останнім днем нарахування процентів на суму 255 637,42 грн. за рішенням Господарського суду м. Києва від 27.11.2012р. у справі № 5011-12/11006-2012 є 27.02.2013 року.

Відповідно до п. 5.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" господарським судам необхідно мати на увазі, що за приписом частини п'ятої статті 11 ЦК України грошове зобов'язання може виникати з рішення суду. Відтак якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим (наприклад, у зв'язку з прийняттям судового рішення про стягнення суми попередньої оплати в зв'язку з недопоставкою продукції), відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу.

Згідно з п. 7.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги в частині нарахування процентів за період з 12.12.2012 року по 27.02.2013 року на грошове зобов'язання зі сплати 255 637,42 грн. основного боргу за рішенням Господарського суду м. Києва від 27.11.2012р. у справі № 5011-12/11006-2012.

Таким чином, розрахунок 3% річних позивача є невірним, правильним слід вважати наступний розрахунок.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 255637.42 12.12.2012 - 27.02.2013 78 3 % 1638.88 Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню в частині стягнення 1 638,88 грн. процентів за порушення грошового зобов'язання.

Щодо застосування строків позовної давності за клопотанням відповідача, суд зазначає наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (стаття 261 Цивільного кодексу України).

Частинами 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як роз'яснено пунктом 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи викладене, з урахуванням того, що встановити строки виникнення зобов'язання з оплати наданих послуг на суму 255 637,42 грн. по кожному рахунку окремо (відповідно до п. 5.3. Договору) через ненадання вказаних рахунків та доказів їх виставлення відповідачу є неможливим, що зумовлює відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних на суму боргу до набрання рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 5011-12/11006-2012 від 27.11.2012 року законної сили, а відтак клопотання про застосування строку позовної давності підлягає відхиленню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення з відповідача 1 638,88 грн. процентів за порушення грошового зобов'язання зі сплати 255 637,42 грн. за період з 12.12.2012 року по 27.02.2013 року.

Судові витрати позивача, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" (ідентифікаційний код 33831166, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, буд. 1, р/р 26502301310784 в ПАТ "ОТП Банк", МФО 300528), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД-ЛАЙФ" (ідентифікаційний код 37332028, місцезнаходження: 02095, м. Київ, вулиця Княжий затон, будинок 4, квартира 103), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 1 638,88 грн. (одна тисяча шістсот тридцять вісім 88 копійок) процентів за порушення грошового зобов'язання та 520,57 грн. (п'ятсот двадцять гривень 57 копійок) судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 31.08.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало