Рішення

від 15.09.2015 по справі 910/20595/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2015Справа №910/20595/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПР"

до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

про стягнення 74 353,57 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача: Пономаренко Є.О. за дов.

Від відповідача: Савельев С.І. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У засіданні суду 01.09.2015 оголошувалась перерва до 15.09.2015 на підставі ст. 77 ГПК України.

Пред'явлені вимоги про стягнення 48 648,00 грн. основного боргу - заборгованості за договором про закупівлю (поставку) товарів № 14/4 від 21.08.2014, 7443,71 грн. пені, 845,88 грн. 3% річних, 17415,98 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання.

Відповідач позов не визнає, у відзиві на позовну заяву вказує, що Господарським судом міста Києва розглядається справа про банкрутство ПАТ «Центренерго», яке на даний час знаходиться у процедурі розпорядження майном на стадії попереднього судового засідання та складення реєстру кредиторів, нараховані позивачем штрафні санкції є поточною заборгованістю, що виникла після порушення провадження у справі про банкрутство, тому відповідно до абз. 2 ч.4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а протягом дії мораторію неустойка за невиконання поточних грошових зобов'язань не нараховується, тому просить відмовити у стягненні штрафних санкцій.

01.09.2015р. представником відповідача через канцелярію суду подано заяву про розстрочення виконання рішення суду у даній справі на 6 місяців шляхом сплати щомісячних платежів рівними частинами, яке прийнято судом до розгляду.

09.09.2015 від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, яке судом відхилене у зв'язка з необґрунтованість та недоведеність причин неможливості явки уповноваженого представника у засідання суду 15.09.2015 або надсилання пояснень, доказів в обґрунтування своєї позиції.

11.09.2015 до суду від позивача надійшли пояснення на відзив відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, подав документи по справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

21.08.2014 року між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (покупець) був укладений договір про закупівлю (поставку) товарів № 14/4, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю товари (продукцію) згідно умов договору, а покупець - прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов договору.

Згідно п.1.3 договору, найменування (номенклатура, асортимент), кількість, строки поставки та інші характеристики продукції зазначені в додатку до договору.

Умовами п.2.1 договору встановлено, що ціною договору є загальна сума цін на продукцію (вартість), що поставляється за даним договором.

Відповідно до п.5.3 договору, датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі продукції.

На виконання умов договору позивач за видатковою накладною № 391 від 21.11.2014 поставив, а уповноважений представник відповідача прийняв товар по договору на загальну суму 48 648,00 грн.

Факт поставки товару підтверджується також підписаним сторонами Актом приймання-передачі товарів № 1 від 21.11.2014 до договору, на загальну суму 48 648,00 грн.

Відповідач свої зобов'язання щодо вартості отриманого товару на суму 48 648,00 грн. не виконав.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Оскільки факт виконання позивачем умов договору встановлений судом та відповідачем не спростований, з урахуванням відсутності у матеріалах справи доказів оплати суми 48 648,00 грн. основної заборгованості, суд дійшов до висновку про обґрунтованість та задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача вказаної суми боргу.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано 17 415,98 грн. інфляційних втрат за період з січня по червень 2015 року та 845,88 грн. 3% річних за період з 06.01.2015 по 05.08.2015 прострочення виконання зобов'язання, розрахунок яких судом перевірено.

Заявлені до стягнення 7443,71 грн. пені за період з 06.01.2015 по 05.08.2015 включно судом не задовольняються, виходячи з наступного.

Пунктом 9.7 договору визначено, що у випадку несвоєчасної сплати продукції, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі облікової ставки Національного банку України від ціни неоплаченої продукції.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2004р. порушено провадження у справі № 15/76 про банкрутство ВАТ «ДЕК «Центренерго», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника до закінчення провадження у справі відповідно до ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), ухвалою суду від 22.10.2014р. продовжено термін проведення попереднього засідання у справі № 15/76-б-43/624 про визнання банкрутом ПАТ «Центренерго» до 01 січня 2016 року.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) (далі - Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Разом із тим, Закон визначає, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною четвертою статті 12 цього Закону встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів

Виходячи із змісту Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 48 648,00 грн. основного боргу, 17415,98 грн. інфляційних втрат, 845,88 грн. 3% річних. В решті позову належить відмовити.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на підставі п.6 ст. 83 ГПК України на 6 місяців, судом не задовольняється, виходячи з наступного.

Пунктом 6 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено право, а не обов'язок господарського суду при прийнятті рішення розстрочити виконання рішення.

Відповідно до п.7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012р., підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в обґрунтування підстав розстрочення виконання рішення суду по даній справі посилається на неможливість виконання рішення у встановлений строк у зв'язку із фінансовим станом підприємства, що перебуває у банкротстві, наявність заборгованості за перед іншими боржника, та ін.

При цьому, відповідачем не доведено та не надано належних доказів на підтвердження наявності обставин, що свідчать про відновлення платоспроможності боржника у зв'язку з розстроченням рішення суду у даній справі та реального його виконання, неможливістю його виконання за даних обставин, що було б підставою для задоволення клопотання відповідача та розстрочення виконання рішення суду по даній справі.

Судом враховано, що господарський суд повинен брати до уваги можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

1.1Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, 1, 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 4, код ЄДРПОУ 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПР" (18008, м.Черкаси, вул.Хоменка, буд.30, кв.25, код ЄДРПОУ 37400155) 48 648 (сорок вісім тисяч шістсот сорок вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 17 415 (сімнадцять тисяч чотириста п'ятнадцять) грн. 98 коп. інфляційних втрат, 845 (вісімсот сорок п'ять) грн. 88 коп. 3% річних, 1644 (одну тисячу шістсот сорок чотири) грн. 09 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

1.2. В решті позову відмовити.

2. У задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про розстрочення виконання рішення суду на шість місяців відмовити.

Суддя О.М.Ярмак