Ухвала

від 15.09.2015 по справі 915/1281/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

15 вересня 2015 року Справа № 915/1281/15

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С. ,

при секретарі Мавродій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву

кредитора: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (21027, м. Вінниця, вул. 30-річчя Перемоги, 21, ідентифікаційний код 39476158)

до банкрута: Товариства з обмеженою відповідальністю В«РЕКАР ТРАНСВ» (54031, м. Миколаїв, вул. Кірова, буд. 238/4, офіс 406, адреса для листування: 54017, м. Миколаїв, а/с 150, ідентифікаційний код 38944302),

ліквідатор: ОСОБА_1 (54017, м. Миколаїв, а/с 150),

про визнання кредиторських вимог у сумі 303 705,00 грн.,

за участю представників учасників процесу:

від кредитора: не з'явився,

ліквідатор банкрута: ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 30.07.2015 боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) В«РЕКАР ТРАНСВ» визнано банкрутом за положеннями ст. 95 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» (далі - Закон про банкрутство), якими передбачено особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником; відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено гр. ОСОБА_1, яка виконувала обов'язки голови ліквідаційної комісії у процедурі досудової ліквідації.

Відповідно до вимог Положення про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 16, повідомлення про визнання ТОВ В«РЕКАР ТРАНСВ» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було розміщено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 30.07.2015 за № 20874.

17.08.2015 до суду надійшла заява Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) № 24158/10 від 11.08.2015 про визнання кредиторських вимог до банкрута в сумі 303 705,00 грн.

31.08.2015 ліквідатором банкрута подано до суду повідомлення № 02-01/661 від 27.08.2015, згідно якого вона визнає повністю заявлені грошові вимоги даного кредитора та вносить їх до третьої черги реєстру вимог кредиторів ТОВ В«РЕКАР ТРАНСВ» , а також докази направлення зазначеного повідомлення на адресу кредитора (а. с. 13-14 кредиторських вимог).

Ухвалою суду від 31.08.2015 заяву кредитора прийнято та призначено до розгляду на 15 вересня 2015 року. Явку кредитора та ліквідатора банкрута визнано обов'язковою.

14.09.2015 до суду від Вінницької ОДПІ надійшла заява б/н від 10.09.2015, у якій кредитор повідомляє, що у нього відсутні зміни, доповнення чи додаткові докази до заяви про визнання кредиторських вимог; заявлені вимоги підтримує у повному обсязі та просить здійснити розгляд справи без участі його представника згідно наявних доказів (а. с. 17 кредиторських вимог).

15.09.2015 у судовому засіданні ліквідатор банкрута підтримала свою позицію, викладену в повідомленні № 02-01/661 від 27.08.2015, а також не висловила заперечень щодо розгляду заяви Вінницької ОДПІ про визнання кредиторських вимог до банкрута без участі представника кредитора.

Розглянувши матеріали поданої заяви, заслухавши думку ліквідатора банкрута, суд дійшов висновку про визнання заявлених кредиторських вимог, на підставі наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Згідно зі ст. 9 Закону про банкрутство справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» .

Згідно ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

За приписами ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутство, кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Згідно з абз. 6 п. 29, абз. 5 п. п. 36.7 п. 36 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 В«Про Закон України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)В» (із змінами) розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону про банкрутство кредитор, вимоги якого визнані боржником чи господарським судом, має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та розпорядником майна. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.

У абзаці 1 ч. 8 ст. 23 Закону про банкрутство вказано, що вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; веде реєстр вимог кредиторів.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому, у третю чергу задовольняються, зокрема, вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до заяви кредитора (зокрема, розрахунку - а. с. 6 кредиторських вимог, витягу з облікової картки платника податків - а. с. 11 кредиторських вимог) ТОВ В«РЕКАР ТРАНСВ» має податковий борг з податку на додану вартість перед Вінницькою ОДПІ в розмірі 303 705,00 грн., який виник у зв'язку з поданням боржником 19.01.2015 податкової декларації з податку на додану вартість за 2014 рік [№ НОМЕР_1] на суму 308 708,00 грн. (а. с. 9-10 кредиторських вимог).

З урахуванням переплати в сумі 5 003,00 грн., податковий борг ТОВ В«РЕКАР ТРАНСВ» становить 303 705,00 грн.

Приймаючи до уваги те, що грошові вимоги кредитора заявлені правомірно та в строк, встановлений для їх подання, обґрунтовані та документально підтверджені належними доказами, що містяться у матеріалах заяви, визнані ліквідатором банкрута, вони підлягають визнанню з включенням до відповідної черги вимог кредиторів.

За таких обставин, суд визнає грошові вимоги Вінницької ОДПІ в сумі 303 705,00 грн. із задоволенням у третю чергу вимог кредиторів.

Керуючись ст. ст. 1, 23, 38, 41, 45, 95 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» , ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Визнати грошові вимоги Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (ідентифікаційний код 39476158) до Товариства з обмеженою відповідальністю В«РЕКАР ТРАНСВ» (ідентифікаційний код 38944302) в сумі 303 705,00 грн. із задоволенням у третю чергу вимог кредиторів.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку згідно ст. ст. 91, 93, 106 Господарського процесуального кодексу України та ст. 8 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» .

Суддя В.С. Адаховська