Ухвала

від 15.09.2015 по справі 915/1281/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

15 вересня 2015 року Справа № 915/1281/15

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С. ,

при секретарі Мавродій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву

кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Укр Транс ЛоджистикВ» (73034, м. Херсон, просп. 200 років Херсону, буд. 9, каб. 2, ідентифікаційний код 38759755)

до банкрута: Товариства з обмеженою відповідальністю В«РЕКАР ТРАНСВ» (54031, м. Миколаїв, вул. Кірова, буд. 238/4, офіс 406, адреса для листування: 54017, м. Миколаїв, а/с 150, ідентифікаційний код 38944302),

ліквідатор: ОСОБА_1 (54017, м. Миколаїв, а/с 150),

про визнання кредиторських вимог у сумі 441 700,00 грн.,

за участю представників учасників процесу:

від кредитора: не з'явився,

ліквідатор банкрута: ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 30.07.2015 боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) В«РЕКАР ТРАНСВ» визнано банкрутом за положеннями ст. 95 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» (далі - Закон про банкрутство), якими передбачено особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником; відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено гр. ОСОБА_1, яка виконувала обов'язки голови ліквідаційної комісії у процедурі досудової ліквідації.

Відповідно до вимог Положення про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 16, повідомлення про визнання ТОВ В«РЕКАР ТРАНСВ» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було розміщено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 30.07.2015 за № 20874.

26.08.2015 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) В«Укр Транс ЛоджистикВ» за вих. № 130 від 26.08.2015 про визнання кредиторських вимог до банкрута в сумі 441 700,00 грн.

31.08.2015 ліквідатором банкрута подано до суду повідомлення № 02-01/559 від 26.08.2015, згідно якого вона визнає повністю заявлені грошові вимоги даного кредитора та вносить їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів ТОВ В«РЕКАР ТРАНСВ» , а також визнає витрати на оплату судового збору за подання до господарського суду заяви кредитора з грошовими вимогами до банкрута в сумі 1 218,00 грн. з віднесенням їх до першої черги реєстру вимог кредиторів ТОВ В«РЕКАР ТРАНСВ» (а. с. 31 кредиторських вимог).

Ухвалою суду від 31.08.2015 заяву кредитора прийнято та призначено до розгляду на 15 вересня 2015 року. Явку кредитора та ліквідатора банкрута визнано обов'язковою.

15.09.2015 до суду від ТОВ В«Укр Транс ЛоджистикВ» надійшло клопотання б/н від 14.09.2015, у якій кредитор, зокрема, просить провести судове засідання без участі його представника (а. с. 36 кредиторських вимог).

15.09.2015 у судовому засіданні ліквідатор банкрута підтримала свою позицію, викладену в повідомленні № 02-01/559 від 26.08.2015, а також не висловила заперечень щодо розгляду заяви ТОВ В«Укр Транс ЛоджистикВ» про визнання кредиторських вимог до банкрута без участі представника кредитора.

Розглянувши матеріали поданої заяви, заслухавши думку ліквідатора банкрута, суд дійшов висновку про визнання заявлених кредиторських вимог, на підставі наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Згідно зі ст. 9 Закону про банкрутство справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» .

Згідно ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

За приписами ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутство, кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Згідно з абз. 6 п. 29, абз. 5 п. п. 36.7 п. 36 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 В«Про Закон України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)В» (із змінами) розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону про банкрутство кредитор, вимоги якого визнані боржником чи господарським судом, має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та розпорядником майна. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.

У абзаці 1 ч. 8 ст. 23 Закону про банкрутство вказано, що вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; веде реєстр вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому, у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі витрати на оплату судового збору; у четверту чергу задовольняються: вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

Відповідно до заяви кредитора ТОВ В«РЕКАР ТРАНСВ» має заборгованість перед ТОВ В«Укр Транс ЛоджистикВ» в сумі 441 700,00 грн.

Заявлені вимоги кредитора обґрунтовані наступним.

03.01.2015 між ТОВ В«Укр Транс ЛоджистикВ» (експедитор) та ТОВ В«РЕКАР ТРАНСВ» (замовник) було укладено договір транспортної експедиції № 2/01/15 (далі - Договір) (а. с. 9-10 кредиторських вимог).

Відповідно до п. 1.1 Договору експедитор приймає на себе зобов'язання за плату та за рахунок замовника здійснити виконання зазначених даним договором послуг, пов'язаних з організацією перевезення матеріальних цінностей (надалі - вантаж) автомобільним транспортом. Замовник зобов'язується своєчасно сплачувати за послуги, що надаються експедитором згідно умов даного Договору, а також надати експедитору для перевезення вантаж, який відповідає умовам даного договору.

Згідно п. п. 4.1, 4.2 Договору оплата замовником послуг експедитора по організації доставки вантажу, якщо інші умови оплати не застережені в замовленні, здійснюється на підставі надання експедитором оригіналів рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт і ТТН (з відміткою вантажоодержувача про одержання вантажу) шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок експедитора або в касу.

Розрахунок вартості наданих експедитором послуг провадиться на підставі суми перевезення, зазначеної під час надходження замовлення та з остаточним зазначенням у виставленому рахунку.

Відповідно до п. 7.1 Договору, останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх обов'язків по Договору.

На підтвердження факту виконання ТОВ В«Укр Транс ЛоджистикВ» умов Договору, суду надано рахунки на оплату № 33 від 11.01.2015 [10 400,00 грн.], № 34 від 12.01.2015 [10 400,00 грн.], № 35 від 13.01.2015 [10 400,00 грн.], № 36 від 14.01.2015 [19 900,00 грн.], № 40 від 15.01.2015 [19 900,00 грн.], № 48 від 16.01.2015 [20 800,00 грн.], № 49 від 17.01.2015 [20 800,00 грн.], № 50 від 18.01.2015 [20 800,00 грн.], № 51 від 19.01.2015 [20 800,00 грн.], № 52 від 20.01.2015 [20 000,00 грн.], № 53 від 21.01.2015 [20 400,00 грн.], № 54 від 22.01.2015 [20 000,00 грн.], № 55 від 23.01.2015 [21 000,00 грн.], № 56 від 26.01.2015 [31 200,00 грн.], № 57 від 27.01.2015 [40 000,00 грн.], № 58 від 28.01.2015 [41 600,00 грн.], № 59 від 29.01.2015 [30 900,00 грн.], № 60 від 30.01.2015 [41 600,00 грн.], № 61 від 31.01.2015 [20 800,00 грн.] та акти надання послуг (підписані обома сторонами та скріплені їх печатками) № 2 від 11.01.2015 [10 400,00 грн.], № 5 від 12.01.2015 [10 400,00 грн.], № 9 від 13.01.2015 [10 400,00 грн.], № 11 від 14.01.2015 [19 900,00 грн.], № 15 від 15.01.2015 [19 900,00 грн.], № 19 від 16.01.2015 [20 800,00 грн.], № 23 від 17.01.2015 [20 800,00 грн.], № 25 від 18.01.2015 [20 800,00 грн.], № 26 від 19.01.2015 [20 800,00 грн.], № 29 від 20.01.2015 [20 000,00 грн.], № 30 від 21.01.2015 [20 400,00 грн.], № 34 від 22.01.2015 [20 000,00 грн.], № 36 від 23.01.2015 [21 000,00 грн.], № 38 від 26.01.2015 [31 200,00 грн.], № 40 від 27.01.2015 [40 000,00 грн.], № 43 від 28.01.2015 [41 600,00 грн.], № 45 від 29.01.2015 [30 900,00 грн.], № 48 від 30.01.2015 [41 600,00 грн.], № 49 від 31.01.2015 [20 800,00 грн.] (а. с. 12-30 кредиторських вимог).

Згідно акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2015 по 01.04.2015, за даними ТОВ В«Укр Транс ЛоджистикВ» станом на 01.04.2015 заборгованість ТОВ В«РЕКАР ТРАНСВ» становить 441 700,00 грн. (а. с. 11 кредиторських вимог).

Вказаний акт звірки підписано обома сторонами та скріплено їх печатками.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Перевіривши надані в підтвердження заявлених вимог документи, судом встановлено, що заборгованість ТОВ В«РЕКАР ТРАНСВ» перед ТОВ В«Укр Транс ЛоджистикВ» в сумі 441 700,00 грн. підтверджена належними та допустимими доказами, що містяться у матеріалах заяви.

Приймаючи до уваги те, що грошові вимоги заявлені правомірно та в строк, встановлений для їх подання, обґрунтовані та документально підтверджені належними доказами, що містяться у матеріалах заяви, визнані ліквідатором банкрута в повному обсязі, суд визнає грошові вимоги ТОВ В«Укр Транс ЛоджистикВ» в сумі 441 700,00 грн. із задоволенням у четверту чергу вимог кредиторів.

Що стосується судового збору в сумі 1 218,00 грн., сплаченого кредитором за квитанцією № ПН4683 від 26.08.2015 за подання до господарського суду заяви з грошовими вимогами до банкрута, то суд також визнає ці витрати із задоволенням у першу чергу вимог кредиторів.

Керуючись ст. ст. 1, 23, 38, 41, 45, 95 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» , ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«Укр Транс ЛоджистикВ» (ідентифікаційний код 38759755) до Товариства з обмеженою відповідальністю В«РЕКАР ТРАНСВ» (ідентифікаційний код 38944302) у сумі 441 700,00 грн. із задоволенням у четверту чергу вимог кредиторів.

2. Визнати витрати Товариства з обмеженою відповідальністю В«Укр Транс ЛоджистикВ» (ідентифікаційний код 38759755) на оплату судового збору в сумі 1 218,00 грн. із задоволенням у першу чергу вимог кредиторів.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку згідно ст. ст. 91, 93, 106 Господарського процесуального кодексу України та ст. 8 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» .

Суддя В.С. Адаховська