Постанова

від 16.09.2015 по справі 904/4808/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2015 року Справа № 904/4808/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів: Науменка І.М., Вечірка І.О.,

секретар судового засідання: Петровська А.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № б/н від 17.06.2013 р.,

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 43 від 02.09.2015 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2015 р. у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Строй Альянс", м.Дніпропетровськ

до приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м.Кривий Ріг

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: товариство з обмеженою відповідальністю "Корум Сорс", м.Київ

про стягнення 701 603,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2015 р. у даній справі (суддя Назаренко Н.Г.) позов задоволено повністю. Стягнуто з приватного акціонерного товариства В«Криворізький завод гірничого обладнанняВ» на користь товариства з обмеженою відповідальністю Будівельної компанії В«Строй-АльянсВ» основний борг у сумі 229 008,80 грн., пені - 60 265,95 грн., 3% річних - 3 107, 89 грн., інфляційних втрат - 91 366,21 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 7 674,98 грн.

Згадане рішення мотивовано посиланням на невиконання відповідачем умов договору № 9/2013У від 24.12.2014 р. щодо повного та своєчасного розрахунку за виконані роботи.

Не погодившись з даним рішенням, приватне акціонерне товариство В«Криворізький завод гірничого обладнання" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати в частині стягнення суми заборгованості.

Скаржник вважає, що оскарження ним податкового повідомлення рішення від 25.06.2015 р. №0000375104, яким встановлені порушення достовірності формування податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин відповідача з позивачем, має істотне значення для подальшого вирішення питання у даній справі.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги скрутне матеріальне становище підприємства, яке утворилось внаслідок бойових дій на території Донецької та Луганської областей, де знаходиться значна частина контрагентів відповідача, які на теперішній час не мають змоги вчасно розрахуватися з відповідачем.

На думку, скаржника сума штрафних санкцій занадто велика, не відповідає обставинам справи, розміру понесеним збиткам позивача та може привести до зупинки діяльності підприємства.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін.

Позивач вважає, що подана відповідачем апеляційна скарга суперечить чинному законодавству та обставинам справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корум Сорс" не забезпечило в судове засідання явку повноважного представника, про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином.

Враховуючи, що явка представника третьої особи обов'язковою в судове засідання не визнавалась, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за його відсутністю.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.2014 р. між Акціонерним товариством В«Корум Криворізький завод гірничого обладнанняВ» (замовник), від імені та за рахунок якого діяло товариство з обмеженою відповідальністю В«Корум Сорс" (повірений) на підставі договору комерційного представництва № 9/2013У від 24.12.2012р. та товариством з обмеженою відповідальністю Будівельною компанією В«Строй-АльянсВ» (підрядник) укладено договір №КС-КЗГО/156-14Пд.

Відповідно до п.1.1. якого у порядку та на умовах, передбачених цим договором, замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик, своїми силами та коштами, з використанням власних матеріалів та/або матеріалів замовника, виконати роботи на об'єкті замовника, у відповідності з кошторисною документацією (додаток №1 до цього договору) та технічного завдання (додаток №2 до цього договору), які є невід'ємною частиною цього договору та в строки передбачені Календарним графіком виконаних робіт (додаток №4 до цього договору). Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконання підрядником робіт, в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно п. 2.1. договору вартість робіт по цьому договору визначається договірною ціною, складеною на підставі кошторисної документації (додаток №1 до цього договору) та складає 919 513,20 грн., у тому числі ПДВ 20% - 153 252,20 грн. Загальна вартість робіт може бути зменшена виходячи з фактичного об'єму виконаних робіт.

Пунктом 2.5. договору сторони узгодили, що розрахунок по цьому договору здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника. Розрахунок між сторонами проводиться в національній валюті України гривні в наступному порядку:

- передоплата 20% від загальної вартості робіт по договору, що складає 183 902,64 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 30 650,44 грн.;

- решту 80% від загальної вартості робіт по договору, що складає 735 610,56 грн. в т.ч. ПДВ 20% 122 601,76 грн., здійснюється замовником поетапно - щомісячно на протязі 60 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт (по формі КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт та затрат (по формі КБ-3).

За п. 2.7. договору підставою для здійснення замовником остаточного розрахунку відповідно п. 2.5. договору, є приймання замовником відповідного об'єму виконаних робіт, в порядку, передбаченому п. 6.1. договору.

Підрядник має право отримати оплату за виконання робіт в розмірі та строки, обумовлені цим договором (п. 4.2.1. договору).

Замовник зобов'язаний оплатити виконання робіт у відповідності з умовами цього договору (п. 4.3.5. договору).

Згідно п. 6.1. договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами щомісячно по Актам приймання виконаних будівельних робіт (по формі КБ-2в) та Довідками про вартість виконаних робіт та затрат (по формі КБ-3), підписаними повноважними представниками обох сторін.

Приймання повного об'єму виконаних робіт по цьому договору, здійснюється повноважними представниками сторін та оформлюється остаточним актом приймання виконаних робіт (по формі КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та затрат (по формі КБ-3), а у випадку проведення робіт по капітальному ремонту - додатково робочою комісією у складі повноважних представників замовника, підрядника та повіреного з оформленням Акта готовності об'єкта до експлуатації.

Одним з обов'язкових умов підписання акта приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт та затрат є надання підрядником копій первинних документів (витратних), підтверджуючих придбання матеріалів для виконання робіт у відповідному місяці.

Відповідно п. 6.4. договору остаточний акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних робіт та затрат, оформлюється підрядником та передається на затвердження замовнику на протязі 3 робочих днів від дати закінчення виконання робіт по цьому договору.

Згідно п. 6.4.1. договору замовник зобов'язується на протязі 5 робочих днів після проведення огляду об'єкта замовника (результатів виконаних робіт) розглянути та підписати остаточний Акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних робіт та витрат, або відмовитися від їх підписання, в порядку, передбаченому п. 6.4.2. договору. Роботи вважаються прийнятими з моменту підписання замовником наданого остаточного акта приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних робіт та витрат, а в разі проведення робіт по капітальному ремонту - додаткового акта готовності об'єкта до експлуатації.

Цей договір вступає в силу в день його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 11.1. Договору).

Відповідно до умов договору сторонами підписано договірну ціну на ремонт санітарно-побутових приміщень СФЛЦк.1, що здійснюється у 2014р. (а.с. 32), локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на ремонт санітарно-побутових приміщень СФЛЦк.1 (а.с. 33-50), підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису (а.с. 51-56).

Відповідач здійснив 20% передоплати та перерахував на рахунок позивача грошові кошти у сумі 183 902,64 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 15277 від 05.11.2014р. на суму 50 000,00 грн. та № 15321 від 07.11.2014р. на суму 133 902,64 грн. (а.с.29-31).

На виконання умов договору, позивач виконав роботи на суму 275 565,61 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 р. № 33-14 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, які були підписані сторонами без зауважень.

Відповідач оплатив виконані роботи на згадану суму в повному обсязі.

Крім того, позивачем були виконані роботи на суму 548 008,80 грн., про що свідчить акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014р. № 35-14 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт, які підписані сторонами без будь-яких претензій.

В порушення умов договору, відповідач оплатив виконані роботи частково, сплативши лише 319 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 20731 від 12.05.15р. на суму 30 000,00 грн., № 20828 від 15.05.2015р. на суму 10 000,00 грн., № 21149 від 05.06.2015р. на суму 10 000,00 грн., № 21503 від 15.06.2015р. на суму 34 000,00 грн., № 22239 від 09.07.2015р. на суму 21 000,00 грн., № 22240 від 09.07.2015р. на суму 54 000,00 грн., № 22348 від 16.07.2015р. на суму 46 530,00 грн., № 22367 від 17.07.20415р. на суму 33 470,00 грн., № 22466 від 23.07.2015р. на суму 80 000,00 грн. (а. с. 90-93, 111, 112, 116, 117, 118), заборгованість складає 229 008,80 грн.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Спірний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Статтею 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів погашення заборгованості за виконані роботи за спірним договором, а тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в сумі 229 008,80 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У статті 549 ЦК України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.3. договору за порушення замовником строків оплати, передбачених п. 2.6. цього договору. Замовник сплачує підряднику штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочки оплати до моменту належного виконання.

З урахуванням наведеного, передбачена пунктом 8.3 договору неустойка за своєю правовою природою є пенею.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання в сумі 229 008,80 грн., а тому колегія суддів, перевіривши розрахунок позивача, здійснивши власний розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних, погоджується з судом першої інстанції та вважає суми пені - 60 265,95 грн. 3% річних - 3 107,89 грн. правильними та такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат наданий позивачем, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача 91 366,21 грн. інфляційних втрат, в межах заявлених позовних вимог в цій частині.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на оскарження ним податкового повідомлення рішення від 25.06.2015 р. №0000375104, оскільки наведене не звільняє останнього від виконання зобов'язань за спірним договором.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що сума штрафних санкцій занадто велика, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право місцевого господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, передбачено також пунктом 3 статті 83 ГПК України.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Матеріали справи не містять, а скаржником не надано доказів в підтвердження наявності підстав для зменшення штрафних санкцій, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для зменшення їх розміру.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення прийнято місцевим господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101-103,105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні апеляційної скарги приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" відмовити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2015 р. у справі № 904/4808/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена в повному обсязі 18.08.2015 р.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді І.М.Науменко

ОСОБА_3