Постанова

від 15.09.2015 по справі 902/668/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2015 р. Справа № 902/668/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Дужич С.П. ,

суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Вавринчук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" на рішення господарського суду Вінницької області від 23.06.15 року у справі № 902/668/15 (суддя Маслій І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СД-Інтергалко"

до Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго"

про стягнення 102356,00 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_1 за довіреністю, ОСОБА_2 за довіреністю.

В судовому засіданні від 15.09.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 23.06.2015 року у справі № 902/668/15 позов задоволено. Стягнуто з КП "Вінницяоблтеплоенерго" на користь ТзОВ фірма "СД-Інтергалко" 102356,00 грн. орендної плати та 2047,12 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представники скаржника підтримали вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та надали пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Вважають рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та просили скасувати останнє.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується з матеріалів справи, 01.06.2011 року між ТзОВ фірма "СД-Інтергалко" (орендодавець) та КП "Вінницяоблтеплоенерго" (орендар) укладений договір оренди обладнання № 1.

Пунктом 1.1. укладеного договору сторони передбачили, що в порядку та на умовах, визначених останнім, орендодавець зобов'язується передати орендареві, а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування обладнання та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату. Найменування зазначеного обладнання передбачене додатком № 1 до договору.

Згідно до п.п. 3.1., 3.2 договору, обладнання, що орендується, повинно бути передано орендодавцем та прийнято орендарем протягом 10 календарних днів з моменту набрання чинності цього договору за адресою м. Вінниця, вул.. Хмельницьке шосе, 108. Передання обладнання, що орендується, в оренду здійснюється за актом передавання-приймання. Обладнання, що орендується, вважається переданим орендареві з дати підписання акта передання-приймання.

Строк оренди, згідно договору, складає 10 календарних років з дати прийняття обладнання, що орендується, за актом передання-приймання. Згідно п.п. 4.2, 4.3 договору строк оренди може бути скорочений лише за згодою сторін.

П.п. 5.1, 5.2 та 5.3 договору передбачено, що розмір орендної плати з урахуванням її індексації складає 17176,00 грн. на місяць та ПДВ 3435,20 грн. Разом 20611,20 грн. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця в строк до 10 числа поточного місяця. Розмір орендної плати може переглядатися за згодою сторін один раз протягом одного року.

Відповідно до п. 7.1 договору, орендар зобов'язується, крім того, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Після закінчення строку оренди орендар зобов'язаний протягом 10 днів повернути обладнання, що орендується, орендодавцю разом з технічною документацією за актом передання-приймання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове користування обладнання в кількості 37 штук загальною оціночною вартістю 412237,00 грн. Зазначений факт підтверджується наявним в матеріалах справи актом передання-приймання, який підписаний обопільно сторонами.

Розрахунки відповідачем з моменту укладення договору по січень 2013 року за оренду обладнання проводились вчасно та в повному обсязі, проте, як вбачається з пояснень позивача в суді першої інстанції, починаючи з січня 2013 року розрахунки за оренду обладнання почали здійснюватись відповідачем несвоєчасно та в неповному обсязі, в результаті чого в останнього перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 102356,00 грн. за період з січня 2013 року по 01.08.2014 року.

Крім того, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, 01.08.2014 року сторони припинили дію договору оренди обладнання № 1 від 01.06.2011 року. На підставі зазначеного, відповідач повернув позивачу орендоване обладнання, проте, останній не підписав акт приймання-передачі. Факт повернення орендованого обладнання підтверджується укладеним між позивачем та ТзОВ "Вінтеа" договором оренди обладнання № 08-1 від 20.08.2014 року, відповідно до якого останнє отримав від позивача обладнання в кількості 37 шт. Найменування обладнання згідно з актом від 01.09.2014 року повністю збігається з актом передачі обладнання відповідачу.

В результаті зазначеного вище, позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 114 від 15.12.2014 року з вимогою погасити заборгованість по орендній платі за обладнання в розмірі 102356,00 грн. за період оренди з січня 2013 року по 01.08.2014 року. Зазначена претензія залишена відповідачем без реагування.

Враховуючи зазначенні обставини, ТзОВ фірма "СД-Інтергалко" звернулось до суду першої інстанції з позовом про стягнення з КП "Вінницяоблтеплоенерго" 102356,00 грн. заборгованості за несплату орендної плати. Рішенням від 23.06.15 року господарський суд Вінницької області задоволив позовні вимоги в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. В обґрунтування такого звернення до суду апеляційної інстанції, скаржник зазначив, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та останнє, на думку скаржника, не ґрунтується на повному дослідженні всіх обставин справи, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а саме умовам додаткової угоди між сторонами 05.06.2014 року про відсутність боргу. Крім того, скаржник зазначає, що позивачем не подано додаткових доказів та доказів в підтвердження правомочності арбітражного керуючого ОСОБА_3

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників останнього, врахувавши заперечення позивача, зазначені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, між сторонами укладено договір оренди № 1 від 01.06.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. В силу ст. 629 ЦК України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно умов зазначеного договору строк оренди обладнання починається з моменту передачі обладнання у користування орендарю, підтверджений актом передання-приймання, підписаним повноважними представниками, і діє протягом 10 років, якщо сторони не вирішили достроково припинити дію договору. Крім того, зобов'язання повернути обладнання покладено на орендаря з підписанням акту повернення обладнання.

Відповідач отримав обладнання та повернув останнє позивачу в серпні 2014 року, що підтверджується укладеним між позивачем та ТзОВ "Вінтеа" договором оренди того ж самого обладнання № 08-1 від 20.08.2014 року.

Скаржник не заперечував факту передачі та використання обладнання, відтак, відповідне обладнання дійсно перебувало у відповідача і він ним користувався.

Крім того, позивачем, супровідним листом від 17.06.2015 року направлено відповідачу акт звірки розрахунків по договору оренди обладнання № 1 від 01.06.2011 року, який отримано секретарем керівника відповідача 17.06.2015 року, проте відповідач не підписав запропонований позивачем акт.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України). Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач зобов'язання за договором № 1 від 01.06.2011 року не виконав, у зв'язку із чим за останнім утворилась заборгованість в сумі 102356,00 грн., що підтверджується належними доказами по справі.

Додаткова угода № 1 від 05.06.2014 року, на яку посилається скаржник, не може бути підставою для звільнення відповідача від виконання грошових зобов'язань перед позивачем з огляду на наступне.

Статтею 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішення суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом розірвання договору припиняє його дію на майбутнє. але не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його умови щодо зобов'язань сторін, спеціально передбачених для застосування на випадок порушення зобов'язань і після розірвання договору, з огляду на характер цього договору, за яким кредитор повністю виконав умови договору до його розірвання.

Отже, аналіз зазначених норм показує, що, припинення зобов'язання можливе за умови його належного виконання, що проведено належним чином.

З огляду на таке, відповідач не звільняється від виконання зобов'язання за договором оренди № 1 від 01.06.2011 року.

Посилання скаржника на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження повноважень та правомочності ОСОБА_3 судом апеляційної інстанції спростовуються, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2014 року постановою господарського суду Вінницької області по справі № 902/871/14 ТзОВ Фірма "СД-Інтергалко" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 Відповідно до ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута. Ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута та в тому числі пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.

З огляду на таке, викладені вище висновки господарського суду відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

За таких обставин, аналізуючи положення чинного законодавства, Рівненський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що порушення норм матеріального і процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженого рішення, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу не можуть бути підставою для його скасування, оскільки скаржниками не доведено неправомірність винесення останнього.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 23.06.15 року у справі № 902/668/15 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Коломис В.В.