Рішення

від 30.09.2009 по справі 9/79

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/79

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

30.09.09 р.                                                                                     Справа № 9/79                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного науково-виробничого підприємства „Донметаллторг”, м. Донецьк

до відповідача Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь - металургійний завод”, м. Донецьк

про стягнення 230 532грн.56коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Серафімов І.М. – представник (за довіреністю №б/н від 20.08.2009р.);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Приватне науково-виробниче підприємство „Донметаллторг”, м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь - металургійний завод”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 230 532грн.56коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 169 461грн.45коп., пені в розмірі 32 545грн.88коп., 3% річних в розмірі 4 122грн.79коп. та інфляційних витрат в розмірі 24 402грн.44коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №3300000529 від 27.04.2007р. з додатком до нього, додаткові угоди до вказаного договору №1 від 01.06.2007р., №2 від 13.09.2007р., №3 від 26.09.2007р., №4 від 29.10.2007р., №5 від 06.12.2007р., №6 від 20.11.2007р., №7 від 18.02.2008р., №8 від 29.02.2008р., №9 від 11.03.2008р., видаткові накладні №200 від 02.08.2007р., №209 від 23.08.2007р., №227 від 08.10.2007р., №234 від 19.10.2007р., №246 від 21.11,2007р., №254 від 18.01.2008р., №255 від 28.01.2008р., №257 від 01.02.2008р., №260 від 07.02.2008р., №263 від 22.02.2008р., №267 від 18.03.2008р., №268 від 18.03.2008р., №269 від 18.03.2008р., №271 від 21.04.2008р., №272 від 24.04.2008р., №273 від 24.04.2008р., №274 від 13.05.2008р., №275 від 13.05.2008р., №277 від 21.05.2008р., №286 від 07.07.2008р., №288 від 15.07.2008р., №290 від 04.08.2008р., №292 від 12.08.2008р., №293 від 20.08.2008р., №294 від 20.08.2008р., №296 від 24.09.2008р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯОЗ №380351 від 31.07.2007р., ЯОЗ №380691 від 27.08.2007р., ЯОЗ №381468 від 05.10.2007р., ЯОЗ №381849 від 19.10.2007р., ЯОЗ №382478 від 20.11.2007р., ЯОЗ №383491 від 17.01.2008р., ЯОЗ №383653 від 28.01.2008р., ЯОЗ №383751 від 01.02.2008р., ЯОЗ №383847 від 07.02.2008р., ЯОЗ №384144 від 22.02.2008р., ЯОЗ №384527 від 17.03.2008р., ЯОЗ №385208 від 18.04.2008р., ЯОЗ №385344 від 24.04.2008р., ЯОЗ №385462 від 08.05.2008р., ЯОЗ №385634 від 19.05.2008р., ЯОЗ №386509/634 від 07.07.2008р., ЯОЗ №386675/800 від 15.07.2008р., ЯОЗ №387053/1178 від 04.08.2008р., ЯОЗ №387177/1302 від 11.08.2008р., ЯОЗ №387346/1471 від 20.08.2008р., ЯОЗ №387944/1979 від 24.09.2008р., рахунки-фактури №253 від 02.08.2007р., №277 від 23.08.2007р., №309 від 08.10.2007р., №312 від 19.10.2007р., №307 від 20.11.2007р., №337 від 18.01.2008р., №340 від 28.01.2008р., №317 від 31.10.2007р., №279 від 28.08.2007р., №354 від 18.03.2008р., №323 від 15.11.2007р., №323 від 15.11.2007р., №339 від 25.01.2008р., №349 від 13.02.2008р., №381 від 04.08.2008р., №352 від 22.02.2008р., банківські виписки.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 31.07.2009р., 20.07.2009р., 07.09.2009р. заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №666009 Закрите акціонерне товариство „Донецьксталь - металургійний завод”, м. Донецьк в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа.

29.09.2009р. позивачем через канцелярію суду надані письмові пояснення, відповідно до яких останній підтверджує існування заборгованості.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

27.04.2007р. між Приватним науково-виробничим підприємством „Донметаллторг”, м. Донецьк та Закритим акціонерним товариством „Донецьксталь - металургійний завод”, м. Донецьк укладений договір №3300000529, відповідно з яким продавець (позивач) зобов`язується передати, а покупець (відповідач) зобов`язується прийняти та оплатити згідно умов даного договору обладнання та продукцію виробничо-технічного призначення, надалі – товар. Номенклатура, кількість, ціна, строк та умови поставки товару обумовлюються сторонами у додатках, які є невід`ємною частиною даного договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.8.1 договору з урахуванням додаткової угоди №6 від 20.11.2007р., цей договір набирає сили від дати його підписання та діє до 31.12.2008р.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором №3300000529 від 27.04.2007р.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що умови поставки товару обумовлюються сторонами у додаткових угодах. Вантажоодержувачем товару є покупець, якщо інше не обумовлено в додаткових угодах.

Так, сторонами підписано додаток №1 до вказаного вище договору, додаткові угоди №1 від 01.06.2007р., №2 від 13.09.2007р., №3 від 26.09.2007р., №4 від 29.10.2007р., №5 від 06.12.2007р., №6 від 20.11.2007р., №7 від 18.02.2008р., №8 від 29.02.2008р., №9 від 11.03.2008р., в яких визначено умови поставки.

За твердженням позивача, на виконання умов договору та згідно додаткових угод до договору, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 643 901грн.68коп., що підтверджується видатковими накладними №200 від 02.08.2007р., №209 від 23.08.2007р., №227 від 08.10.2007р., №234 від 19.10.2007р., №246 від 21.11,2007р., №254 від 18.01.2008р., №255 від 28.01.2008р., №257 від 01.02.2008р., №260 від 07.02.2008р., №263 від 22.02.2008р., №267 від 18.03.2008р., №268 від 18.03.2008р., №269 від 18.03.2008р., №271 від 21.04.2008р., №272 від 24.04.2008р., №273 від 24.04.2008р., №274 від 13.05.2008р., №275 від 13.05.2008р., №277 від 21.05.2008р., №286 від 07.07.2008р., №288 від 15.07.2008р., №290 від 04.08.2008р., №292 від 12.08.2008р., №293 від 20.08.2008р., №294 від 20.08.2008р., №296 від 24.09.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на зазначених накладних в графі „получил(ла)” та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОЗ №380351 від 31.07.2007р., ЯОЗ №380691 від 27.08.2007р., ЯОЗ №381468 від 05.10.2007р., ЯОЗ №381849 від 19.10.2007р., ЯОЗ №382478 від 20.11.2007р., ЯОЗ №383491 від 17.01.2008р., ЯОЗ №383653 від 28.01.2008р., ЯОЗ №383751 від 01.02.2008р., ЯОЗ №383847 від 07.02.2008р., ЯОЗ №384144 від 22.02.2008р., ЯОЗ №384527 від 17.03.2008р., ЯОЗ №385208 від 18.04.2008р., ЯОЗ №385344 від 24.04.2008р., ЯОЗ №385462 від 08.05.2008р., ЯОЗ №385634 від 19.05.2008р., ЯОЗ №386509/634 від 07.07.2008р., ЯОЗ №386675/800 від 15.07.2008р., ЯОЗ №387053/1178 від 04.08.2008р., ЯОЗ №387177/1302 від 11.08.2008р., ЯОЗ №387346/1471 від 20.08.2008р., ЯОЗ №387944/1979 від 24.09.2008р. (копії довіреностей додані до матеріалів справи), на підставі чого суд вважає, що продукція прийнята відповідачем без заперечень.

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом 10-ти банківських днів від дати його поставки, якщо інше не обумовлене у додаткових угодах. Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця.

Одночасно, п.2 додаткової угоди №2 від 13.09.2007р. встановлено, що покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця на підставі рахунку у наступному порядку: 30% від вартості партії товару перераховуються у формі передоплати; 70% від вартості партії товару перераховуються протягом 10-ти днів від дати поставки товару. Крім того, п.2 додаткової годи №7 від 18.02.2008р. та №3 від 29.02.2008р. встановлено, що покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця на підставі рахунку у наступному порядку: 25% від вартості партії товару перераховуються у формі передоплати; 75% від вартості партії товару перераховуються протягом 10-ти днів від дати поставки товару.

На сплату отриманої продукції позивачем на адресу відповідача були виставлені рахунки-фактури №253 від 02.08.2007р., №277 від 23.08.2007р., №309 від 08.10.2007р., №312 від 19.10.2007р., №307 від 20.11.2007р., №337 від 18.01.2008р., №340 від 28.01.2008р., №317 від 31.10.2007р., №279 від 28.08.2007р., №354 від 18.03.2008р., №323 від 15.11.2007р., №323 від 15.11.2007р., №339 від 25.01.2008р., №349 від 13.02.2008р., №381 від 04.08.2008р., №352 від 22.02.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Докази направлення вказаних рахунків відповідачу в матеріалах справи відсутні, проте суд вважає, що рахунки отримані відповідачем разом із товаром, оскільки п.3.2 договору встановлено, що за фактом відвантаження товару продавець надає покупцю, зокрема, рахунок-фактуру. Наразі, будь-яких претензій відповідача щодо неотримання відповідних рахунків не надходило, доказів зворотного сторонами не представлено, судом не встановлено. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснена часткова оплата отриманого товару з посилання на вказані вище рахунки.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За твердженням позивача, відповідач здійснив часткову оплату отриманої продукції в розмірі 474 440грн.23коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками за відповідний період. Однак, всупереч вимогам договору та закону, на момент подання позовної заяви до суду, відповідач не оплатив залишкову вартість отриманого товару, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 169 461грн.45коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 169 461грн.45коп.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи, господарський суд ухвалами від 20.08.2009р., 07.09.2009р. зобов`язав відповідача надати письмові пояснення стосовно наявності підписів на видаткових накладних №200 від 02.08.2007р., №209 від 23.08.2007р., №227 від 08.10.2007р., №234 від 19.10.2007р., №246 від 21.11,2007р., №254 від 18.01.2008р., №255 від 28.01.2008р., №257 від 01.02.2008р., №260 від 07.02.2008р., №263 від 22.02.2008р., №267 від 18.03.2008р., №268 від 18.03.2008р., №269 від 18.03.2008р., №271 від 21.04.2008р., №272 від 24.04.2008р., №273 від 24.04.2008р., №274 від 13.05.2008р., №275 від 13.05.2008р., №277 від 21.05.2008р., №286 від 07.07.2008р., №288 від 15.07.2008р., №290 від 04.08.2008р., №292 від 12.08.2008р., №293 від 20.08.2008р., №294 від 20.08.2008р., №296 від 24.09.2008р., письмові пояснення щодо наявності довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯОЗ №380351 від 31.07.2007р., ЯОЗ №380691 від 27.08.2007р., ЯОЗ №381468 від 05.10.2007р., ЯОЗ №381849 від 19.10.2007р., ЯОЗ №382478 від 20.11.2007р., ЯОЗ №383491 від 17.01.2008р., ЯОЗ №383653 від 28.01.2008р., ЯОЗ №383751 від 01.02.2008р., ЯОЗ №383847 від 07.02.2008р., ЯОЗ №384144 від 22.02.2008р., ЯОЗ №384527 від 17.03.2008р., ЯОЗ №385208 від 18.04.2008р., ЯОЗ №385344 від 24.04.2008р., ЯОЗ №385462 від 08.05.2008р., ЯОЗ №385634 від 19.05.2008р., ЯОЗ №386509/634 від 07.07.2008р., ЯОЗ №386675/800 від 15.07.2008р., ЯОЗ №387053/1178 від 04.08.2008р., ЯОЗ №387177/1302 від 11.08.2008р., ЯОЗ №387346/1471 від 20.08.2008р., ЯОЗ №387944/1979 від 24.09.2008р.

Однак вимоги суду відповідачем не виконані, відповідні пояснення не надані.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 169 461грн.45коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем спірної продукції, суд вважає позовні вимоги Приватного науково-виробничого підприємства „Донметаллторг”, м. Донецьк в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 169 461грн.45коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 32 545грн.88коп.

За приписом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.

Таким чином, законодавством передбачено, що сплата неустойки (пені) повинна вчиняться у письмовій формі (тобто повинна бути встановлена в договорі), тому відповідні вимоги позивача щодо стягнення пені повинні бути передбачені умовами договору та зафіксовані у письмовій формі.

Наразі, дослідивши наявний в матеріалах справи договір №3300000529 від 27.04.2007р., судом встановлено, що умовами договору не передбачено відповідальність покупця у вигляді сплати пені.

Посилання позивача на ч.6 ст.231 Господарського кодексу України судом не приймаються, оскільки норми цієї статті суперечать вимогам цивільного кодексу України щодо обов`язковості вчинення правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання (в даному випадку пені) у письмовій формі.

Крім того, посилання позивача на Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” також не приймаються судом, оскільки нормами вказаного вище закону встановлено, що сторони в договорі за прострочення сплати платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладене, оскільки умовами договору не передбачено стягнення пені з покупця за невиконання своїх зобов`язань, тому суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені в розмірі 32 545грн.88коп. необґрунтованими, а тому такими, що підлягають залишенню без задоволення.

Крім того, позивач заявляє про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 4 122грн.79коп. та інфляційних витрат в розмірі 24 402грн.44коп.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, сума індексу інфляції становить 24 402грн.44коп. та 3% річних становлять суму в розмірі 4 122грн.79коп. за період прострочення з 09.10.2008р. по 31.07.2009р.

Перевіривши арифметичний розрахунок позивача суд вважає, що зазначені ним суми не суперечать вимогам чинного законодавства, а відтак позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції в розмірі 24 402грн.44коп. та 3% річних в розмірі 4 122грн.79коп. підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193, 231 Господарського кодексу України, Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                            ВИРІШИВ:

Позов Приватного науково-виробничого підприємства „Донметаллторг”, м. Донецьк до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь - металургійний завод”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 230 532грн.56коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 169 461грн.45коп., пені в розмірі 32 545грн.88коп., 3% річних в розмірі 4 122грн.79коп. та інфляційних витрат в розмірі 24 402грн.44коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь - металургійний завод” (за адресою: вул. Івана Ткаченко, 122, м. Донецьк, 83060, код ЄДРПОУ 30939178) на користь Приватного науково-виробничого підприємства „Донметаллторг” (за адресою: вул. П.Поповича, 35 А, м. Донецьк, 83056, код ЄДРПОУ 24069901) суму основного боргу в розмірі 169 461грн.45коп., 3% річних в розмірі 4 122грн.79коп. та інфляційні витрати в розмірі 24 402грн.44коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 1 979грн.87коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 101грн.34коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 30.09.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя