Рішення

від 14.10.2010 по справі 27/167-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.10.10р. Справа № 27/167-10 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості у розмірі 1898,28грн.

Суддя Татарчук В.О.

Секретар Дякун А.І.

Представники:

від позивача -ОСОБА_3 дов. від 28.09.10 №1557

від відповідача -не з'явився

Суть спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення основного боргу в розмірі 1263,08грн. та пені і договірної штрафної санкції - 635,20грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором суборенди від 15.03.2009р. № 29-ХВ щодо своєчасної та повної оплати оренди приміщення.

Відповідач відзив на позов не надав та не забезпечив явку представника в судове засідання. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

В судовому засіданні 07.10.2010р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

01.12.2006р. між ТОВ «Світ-2005»(Орендодавець) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оренди №28-А.

Предметом вказаного договору була оренда позивачем приміщення площею 188,6кв.м. на 1, 4, 5, 6 поверхах будинку 44 по вул. Чкалова в м. Дніпропетровську.

15.03.2009р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Суборендар) був укладений договір суборенди №29-ХВ.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору, орендар зобов'язується передати суборендареві у строкове володіння та користування, а суборендар зобов'язується прийняти у строкове володіння та користування частину нежитлового приміщення, що визначене у цьому договору та зобов'язується сплачувати орендарю орендну плату.

Згідно з п.п.1.1.1 - 1.1.3 договору адреса будинку у якому знаходиться приміщення: м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, буд.44, загальною площею 1 кв.м. на першому поверсі.

Розмір орендної плати в місяць складає 130грн. (п.5.1 договору).

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 1263,08грн., пені - 26,27грн. і штрафу - 130грн. з таких підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вказано вище, між сторонами по справі було укладено договір суборенди №29-ХВ від 15.03.2009р.

Позивач виконав свої зобов'язання згідно з договором та надав в суборенду приміщення, що підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі від 16.03.2009р.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.2 договору №29-ХВ від 15.03.2009р. встановлено, що орендна плата та оплата за надані послуги (відповідно до п.5.6 договору) сплачується наперед, в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря не пізніше 25 числа кожного поточного місяця за наступний місяць.

Відповідно до п.5.6 договору іншими видами платежів, які оплачуються суборендарем у розмірі пропорційно зайнятої площі є:

- за електроенергію, відповідно до показань лічильника;

- за теплову енергію;

- за послуги пожежної та охоронної сигналізації;

- за послуги відеоспостереження;

- за освітлювання прилеглої території;

- за користування ліфтами;

- за вивезення сміття та твердих побутових відходів;

- за водопостачання та водовідведення.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 в порушення умов договору своєчасно та в повному обсязі не здійснено оплату, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 1263,08грн. в тому числі: 910грн. -за оренду і 353,08грн. -за спожиту електроенергію.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 6.2.2 договору визначено, що орендар має право відмовитися від договору якщо суборендар за один місяць не сплачує орендну плату, при цьому датою розірвання договору буде дата отримання письмового повідомлення орендаря. При цьому суборендар повинен сплатити орендну плату в 2-х кратному розмірі, ніж ту, що передбачена п.5.1 договору.

На підставі вказаного пункту позивачем нарахований штраф в сумі 130грн.

Згідно з п.9.3 договору у випадку прострочення по сплаті орендних та платежів відповідно до п.5.6 договору суборендар повинен сплатити пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення.

Суд вважає правомірною вимогу позивача щодо стягнення пені в сумі 26,27грн. за період з 24.04.2010р. по 12.08.2010р.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару є підставою для задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 1263,08грн., пені - 26,27грн. і штрафу - 130грн.

В той же час, суд відмовляє в задоволенні вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині стягнення пені в сумі 478,93грн. з огляду на наступне.

При нарахуванні пені в сумі 505,20грн. позивач керувався викладеними положеннями п.9.3 договору №29-ХВ від 15.03.2009р. щодо встановлення пені в розмірі 0,5% від суми боргу.

На думку суду, наведений позивачем розрахунок є необґрунтованим, оскільки не враховує вимоги ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до наведеної статті, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладене при нарахуванні пені повинна застосовуватись подвійна облікова ставка НБУ.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позову щодо стягнення пені в сумі 478,93грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Таганрогська, 359, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 1263,08грн. - основного боргу, 26,27грн. - пені, 130грн. -штрафу, 76,27грн. - витрат по сплаті державного мита, 176,46грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Татарчук В.О.

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України - 12.10.2010р.