Рішення

від 15.09.2015 по справі 904/3954/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.09.15р. Справа № 904/3954/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберег Плюс", м. Дніпропетровськ

до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна фінансова інспекція у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 58 150,35 грн.

Головуючий колегії ОСОБА_1

Судді: Татарчук В.О.

ОСОБА_2

Представники:

від позивача: ОСОБА_3, представник за довіреністю № б/н від 01.07.15р.;

ОСОБА_4, представник за довіреністю № б/н від 01.07.15р.

від відповідача: ОСОБА_5, представник за довіреністю № 3/2-955 від 06.05.15р.

від третьої особи: ОСОБА_6, представник за довіреністю № 15-78 від 06.08.15р.;

ОСОБА_7, представник за довіреністю № 15-75 від 06.08.15р.

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.15р. порушено провадження у справі № 904/3954/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберег Плюс" (далі-позивач) до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради (далі-відповідач) про стягнення 58 150,35 грн. Справу призначено до розгляду на 16.06.15р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.15р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну фінансову інспекцію у Дніпропетровській області; відкладено розгляд справи на 07.07.15р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.15р. призначено колегіальний розгляд справи, матеріали справи передано для визначення складу колегії.

Автоматичним розподілом визначено, що до складу колегії входять: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Мельниченко І.Ф., Дубінін І.Ю.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.15р. прийнято справу №904/3954/15 до розгляду колегією суддів в складі: головуючий суддя Петренко Н.Е., судді - Мельниченко І.Ф., Дубінін І.Ю.; призначено розгляд справи на 11.08.15р.

У зв'язку з перебуванням судді Мельниченко І.Ф. та судді Дубініна І.Ю. у щорічній відпустці, 11.08.15р. справу № 904/3954/15 передано для визначення нового складу колегії.

Автоматичним розподілом визначено, що до складу колегії входять: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Татарчук В.О., Ліпинський О.В.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.15р. прийнято справу №904/3954/15 до розгляду колегією суддів в складі: головуючий суддя Петренко Н.Е., судді - Татарчук В.О., Ліпинський О.В.; призначено розгляд справи на 15.09.15р.

15.09.15р. повноважні представники позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи витребувані судом документи.

В свою чергу, повноважний представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі. Крім того, повноважний представник відповідача надав для долучення до матеріалів справи витребувані судом документи.

Повноважний представник третьої особи надав для долучення до матеріалів справи пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, подані документи та заслухавши пояснення повноважних представників сторін, у судовому засіданні оголошено перерву до 14:00 год.

У судовому засіданні 15.09.15р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи та заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.13р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 400 на проведення капітального ремонту м'якої покрівлі, що становить складову частину житлового будинку по пл.Дзержинського, 9, п.1-2 /м. Дніпропетровськ/ (далі-Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого, позивач зобов’язується у 2013 році виконати роботи з капітального ремонту м'якої покрівлі, що становить складову частину житлового будинку по пл. Дзержинського, 9, п.1-2 /м. Дніпропетровськ/, а відповідач зобов’язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Ціна цього Договору становить 109 494,98 грн., у тому числі ПДВ - 18 249,16 грн. (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунок за виконані роботи здійснюється на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт безпосередньо після надходження коштів відповідного бюджетного призначення на реєстраційний рахунок відповідача.

Положеннями п. 5.1. Договору передбачено, що початок робіт починається з моменту підписання договору та діє до закінчення комплексу робіт згідно календарного плану до 31.12.13р.

Як зазначено у п. 6.1.1. Договору, відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи, а позивач має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи (п. 6.4.1. Договору).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором (п. 7.1. Договору).

Цей договір вважається укладенням і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, та закінчується в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 10.1. Договору).

Додатковою угодою № 1 від 30.12.13р. строк дії Договору продовжено до 31.12.14р.

30.12.14р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, якою сторони продовжили строк дії договору до 31.12.15р. та внесли зміни до реквізитів сторін.

17.03.15р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору, якою сторони визначили суму для погашення кредиторської заборгованості за 2013 рік у сумі 105 887,04 грн., підтверджену актом перевірки ДФІ у Дніпропетровській області № 05-19/03 від 25.12.14р., та змінили ціну договору на 105 887,04 грн.

Як зазначає позивач, на виконання умов вищезазначеного Договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 105 887,04 грн., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 05.12.13р. Проте, оплата всупереч умовам Договору була отримана позивачем лише 02.04.15р., що підтверджує платіжне доручення № 254.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору щодо вчасної оплати виконаної роботи, позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України були нараховані інфляційні втрати у розмірі 53 955,48 грн. та 3% річних у розмірі 4 194,87 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як зазначає відповідач, оплата за виконані відповідно до Договору роботи була здійснена відповідачем 02.04.15р., що не заперечує сам позивач та зазначає про це у позовній заяві.

Кошти на оплату робіт за Договором були виділені відповідачу з міського бюджету, втім відповідач був позбавлений можливості оплатити виконані роботи у строк, визначений Договором, з причин, незалежних від нього.

По-перше, до кінця 2013 року управління державної казначейської служби не здійснювало платежі за платіжними дорученнями розпорядників бюджетних коштів з технічних причин.

По-друге, у 2014 році на виконання постанови КМУ від 01.03.14р. № 65 "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету" державною фінансовою інспекцією проводилися контрольні заходи з перевірки достовірності обсягів кредиторської заборгованості розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету з оплати товарів, робіт і послуг, на закупівлю яких поширюється дія Закону України "Про здійснення державних закупівель". Відповідно до п. 11 Постанови Державній казначейській службі було дозволено здійснювати операції з погашення зареєстрованої в органах Державної казначейської служби станом на 1 березня 2014 р. кредиторської заборгованості за капітальними видатками, розмір якої за окремим розпорядником та одержувачем бюджетних коштів перевищує 300 тис. гривень, виключно в обсягах, що відповідають обсягам, установленим за результатами контрольних заходів Державної фінансової інспекції. Враховуючи положення зазначеної норми, оплата за Договором не могла бути здійснена до закінчення перевірки Державної фінансової інспекції. Акт перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради за період з 01.01.13р. по 01.03.14р. № 05-19/03 був складений лише 25.12.14р.

Крім цього, відповідно до ст. 57 Бюджетного кодексу України не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду або останнього дня іншого бюджетного періоду Казначейство України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету.

В порядку ст. 57 Бюджетного кодексу України кошти, виділені відповідачу як розпоряднику бюджетних коштів з місцевого бюджету на проведення капітального ремонту житлового фонду через їх невикористання протягом року, 31 грудня кожного року повертаються до місцевого бюджету як невикористане фінансування.

Отже, акт Державної фінансової інспекції був складений лише 25.12.14р., а вже 31.12.14р. кошти, виділені відповідачу з місцевого бюджету на проведення капітального ремонту житлового фонду у 2014 році як невикористане фінансування повернулися до місцевого бюджету.

Фінансування відповідача у 2015 році на оплату робіт з капітального ремонту житлового фонду відбулося 23.02.15р., у зв'язку з чим оплата за виконані роботи була проведена після надходження бюджетних коштів у 2015 році, а саме 02.04.15р.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Зазначені обставини свідчать про відсутність вини відповідача у простроченні оплати робіт за Договором.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1. ст. 837 Цивільного кодексу України).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1. ст. 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Як зазначено у ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Положеннями ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено у ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши оригінали наданих позивачем до господарського суду документів у розумінні ст.36 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів прийняла їх як належні докази, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, та підтверджують неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним Договором. Належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували належне виконання відповідачем умов Договору, відповідачем господарському суду надано не було.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови укладеного між сторонами Договору та обставини справи, колегія суддів вважає, що вимоги позивача заявлені правомірно.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 53955,48 грн. та 3% річних у розмірі 4 194,87 грн., розрахунок яких судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Доводи відповідача зазначені у відзиві на позовну заяву, колегія суддів до уваги не бере, оскільки відповідно до п. 5 оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.13р. №01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Враховуючи вищевикладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 837, 843, 846, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 48, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі

Стягнути з Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Леніна, буд. 16, код ЄДРПОУ 38114671, р/р 35425102081823 ГУ ДКСУ Дніпропетровської області, МФО 805012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберег Плюс" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, буд. 20, код ЄДРПОУ 34775443, р/р 26004446862 в АТ "ОСОБА_8 ОСОБА_5", МФО 380805) інфляційні втрати у розмірі 53 955,48 грн. (п'ять три тисячі дев'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 48 коп.), 3% річних у розмірі 4 194,87 грн. (чотири тисячі сто дев'яносто чотири грн. 87 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 16.09.15р.

Головуючий колегії Суддя Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_9 ОСОБА_2