Ухвала

від 15.09.2015 по справі 904/6851/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.09.15р. Справа № 904/6851/15

За позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Щорса (с. Яблунівка, Білоцерківського району, Київської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Дизель" (м. Дніпропетровськ)

про повернення попередньої оплати згідно рахунка № 37 від 30.01.2015 у розмірі 96 000 грн. 00 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність від 22.05.2015)

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Щорса (далі - позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Дизель" (далі - відповідач) здійснену згідно рахунка № 37 від 30.01.2015 попередню оплату у розмірі 96 000 грн. 00 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань щодо поставки товару - двигуну ГАЗ 53 зі зберіганням, вартістю 96 000 грн. 00 коп., що був оплачений позивачем відповідно до платіжного доручення № 64 від 30.01.2015.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 15.09.2015.

Крім того, позивач разом з позовною заявою подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову (вх.суду 49966/15 від 31.07.2015), в якій просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми 97 920 грн. 00 коп., які обліковуються на всіх рахунках відповідача.

Вказана заява обґрунтована тим, що претензія та акт звірки, направлені відповідачу, були залишені без відповіді та задоволення, а вказана бездіяльність, на думку позивача, підтверджує незадовільний фінансовий стан відповідача. При цьому, як зазначає позивач, наявність у відповідача можливості вільно розпоряджатися грошовими коштами на банківських рахунках дає підстави для достатньо обґрунтованого припущення, що у разі задоволення позову кошти можуть зникнути або їх кількість може зменшитись на момент виконання рішення, що, в свою чергу, може утруднити виконання рішення, та вказує на необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках відповідача.

Так, відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Як зазначено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати її. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з тим, позивачем не наведено обставин які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, суду не надано жодного доказу того, що вказані заходи до забезпечення позову можуть забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заява позивача ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджена жодним належним доказом.

За таких обставин суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Щорса про вжиття заходів до забезпечення позову.

Суддя ОСОБА_3