Рішення

від 10.09.2015 по справі 905/96/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.09.2015р. Справа №905/96/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ, код ЄДРПОУ 20077720

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопереробка-2013», м.Донецьк, код ЄДРПОУ 37677661

до відповідача 2: Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк», м.Донецьк, код ЄДРПОУ 19358767

про стягнення 15754865,81 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 - гол. юрисконс.

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопереробка-2013», м.Донецьк про стягнення основного боргу у розмірі 13556666,96 грн, пені - 1142009,89 грн, суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, - 918161,66 грн, 3% річних - 138027,30 грн, загалом 15754865,81 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №17/10-Н від 17.10.2013р., внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопереробка-2013» утворилась заборгованість в сумі 13556666,96 грн за отримане паливо альтернативне моторне «Innovative E-92» та «Innovative E-95», що стало підставою для нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідач 1 у судові засідання 09.06.2015р., 30.06.2015р., 22.07.2015р., 19.08.2015р., 10.09.2015р. не з'явився, будь-яких пояснень по суті спору не надав, витребуваних судом документів до матеріалів справи не представив. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтопереробка-2013» було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи з урахуванням наступних обставин.

За приписами ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За змістом ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 31.08.2015р. місцезнаходженням відповідача 1 є: м.Донецьк, вул.Аксакова, буд.21, каб.7. Крім того, матеріали справи містять відомості щодо наступної адреси відповідача 1: Донецька область, Тельманівський район, смт Андріївка, вул.Гоголя, 1.

Актами №159 від 25.05.2015р., б/н від 01.07.2015р., б/н від 22.07.2015р. господарського суду Донецької області визначено неможливість направлення поштової кореспонденції за вказаними адресами відповідача 1.

Відтак, 28.05.2015р., 16.06.2015р., 08.07.2015р., 24.07.2015р., 26.08.2015р., 01.09.2015р. на офіційному веб-порталі «Судова влада України» ( dn.arbitr.gov.ua) , у розділі «Новини та події суду» були розміщені оголошення про дату та час судових засідань у справі №905/96/15, призначених на 09.06.2015р., 30.06.2015р., 22.07.2015р., 19.08.2015р., 10.09.2015р.

Ухвалою господарського суду від 30.06.2015р. було задоволено клопотання №14/2-528 від 26.06.2015р. Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та залучено до участі у розгляді справи в якості відповідача 2 Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Південкомбанк».

Відповідач 2 будь-яких пояснень по суті спору не представив, 27.08.2015р. надав клопотання №09/3662 від 21.08.2015р. про відкладення розгляду справи у зв'язку із тим, що Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Південкомбанк» не було отримано позовну заяву, яка б містила вимоги до відповідача 2, а також відсутністю такої позовної заяви у матеріалах справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийнття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов?язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Таким чином, за висновками суду, незважаючи на те, що відповідачі у судове засідання 10.09.2015р. не з'явились, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Твердження відповідача 2 про те, що Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Південкомбанк» не було отримано позовну заяву, яка б містила вимоги до відповідача 2, а також про відсутність такої позовної заяви у матеріалах справи судом до уваги не приймаються з огляду на те, що представник Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» ознайомлений з матеріалами справи та обізнаний зі змістом позовної заяви №14/2-529 від 16.05.2015р. Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Крім того, судом прийнято до уваги, що згідно із протоколами судових засідань від 22.07.2015р., 19.08.2015р. представник позивача, в тому числі, у присутності представника відповідача 2, підтримав позовні вимоги про стягнення 15754865,81 грн до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопереробка-2013» та Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк».

Одночасно, судом враховано, що строк розгляду справи (з урахуванням продовження строку вирішення спору на 15 днів) мав закінчитись 15.09.2015р., внаслідок чого відкладення судового засідання на іншу дату з урахуванням часу, який необхідний для повідомлення сторін про дату наступного судового засідання, було неможливим.

З урахуванням викладених обставин, клопотання №09/3662 від 21.08.2015р. відповідача 2 про відкладення розгляду справи залишено судом без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача 2, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.712 вказаного нормативно-правового акту за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, 17.10.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтопереробка-2013» (покупець) було підписано договір поставки №17/10-Н.

Згідно із п.1.1 вказаного договору постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти й оплатити паливо альтернативне моторне автомобільне «Innovative E-92» та «Innovative E-95», на умовах EXW-резервуари, що знаходяться за адресою: Донецька обл., Тельманівський р-н, смт Андріївка, вул.Гоголя, 1.

За умовами п.2.2 договору №17/10-Н від 17.10.2013р. поставка постачальником товару в рамках цього договору здійснюється в таких обсягах:

- паливо альтернативне моторне автомобільне «Innovative E-92», виготовлене відповідно до ТУ У 24.6-30661021-004:2010 - 2000 тонн;

- паливо альтернативне моторне автомобільне «Innovative E-95», виготовлене відповідно до ТУ У 24.6-30661021-004:2010 - 3000 тонн.

За змістом п.3.1 укладеного сторонами правочину постачальник зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар на загальну суму 50837501 грн без ПДВ (61005001,20 грн з ПДВ), а саме:

- паливо альтернативне моторне автомобільне «Innovative E-92» - 2000 тонн за ціною 10105 грн за тонну без ПДВ, що складає 20210000 грн без ПДВ;

- паливо альтернативне моторне автомобільне «Innovative E-95» - 3000 тонн за ціною 10209,167 грн за тонну без ПДВ, що складає 30627501 грн без ПДВ.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.4, 4.6 договору №17/10-Н від 17.10.2013р. товар має бути поставлений покупцю в строк до 18.10.2013р. Кількість поставленого товару відображається в акті приймання-передачі товару. За результатами поставки товару сторони підписують акт приймання-передачі товару. Акт приймання-передачі товару складається та підписується сторонами в день фактичної передачі товару. Факт підписання покупцем акту приймання-передачі товару свідчить про те, що покупець не має претензій щодо кількості та якості товару.

Як свідчать матеріали справи, 17.10.2013р. позивачем та відповідачем було підписано акт приймання-передачі товару, згідно із яким постачальник передав, а покупець прийняв паливо альтернативне моторне автомобільне «Innovative E-92» та «Innovative E-95» на загальну суму 61005001,20 грн.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті поставленого товару у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заявлено вимоги, зокрема, про стягнення заборгованості в сумі 13556666,96 грн.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом п.5.1 договору №17/10-Н від 17.10.2013р. покупець здійснює оплату вартості товару грошовими коштами на поточний рахунок постачальника відповідно до графіка:

- до 30.10.2013р. - 1694583,37 грн,

- до 30.11.2013р. - 1694583,37 грн,

- до 30.12.2013р. - 1694583,37 грн,

- до 30.01.2014р. - 1694583,37 грн,

- до 28.02.2014р. - 1694583,37 грн,

- до 30.03.2014р. - 1694583,37 грн,

- до 30.04.2014р. - 1694583,37 грн,

- до 30.05.2014р. - 1694583,37 грн,

- до 30.06.2014р. - 1694583,37 грн,

- до 30.07.2014р. - 1694583,37 грн,

- до 30.08.2014р. - 1694583,37 грн,

- до 30.09.2014р. - 1694583,37 грн,

- до 30.10.2014р. - 1694583,37 грн,

- до 30.11.2014р. - 1694583,37 грн,

- до 30.12.2014р. - 1694583,37 грн,

- до 30.01.2015р. - 1694583,37 грн,

- до 28.02.2015р. - 1694583,37 грн,

- до 30.03.2015р. - 1694583,37 грн,

- до 30.04.2015р. - 1694583,37 грн,

- до 30.05.2015р. - 1694583,37 грн,

- до 30.06.2015р. - 1694583,37 грн,

- до 30.07.2015р. - 1694583,37 грн,

- до 30.08.2015р. - 1694583,37 грн,

- до 30.09.2015р. - 1694583,37 грн,

- до 30.10.2015р. - 1694583,37 грн,

- до 30.11.2015р. - 1694583,37 грн,

- до 30.12.2015р. - 1694583,37 грн,

- до 30.01.2016р. - 1694583,37 грн,

- до 28.02.2016р. - 1694583,37 грн,

- до 30.03.2016р. - 1694583,37 грн,

- до 30.04.2016р. - 1694583,37 грн,

- до 30.05.2016р. - 1694583,37 грн,

- до 30.06.2016р. - 1694583,37 грн,

- до 30.07.2016р. - 1694583,37 грн,

- до 30.08.2016р. - 1694583,37 грн,

- до 30.09.2016р. - 1694583,25 грн.

Виходячи зі змісту виписок по рахунку позивача за 25.10.2013р., 27.11.2013р., 30.12.2013р., 28.01.2014р., 03.03.2014р., 01.04.2014р., відповідач 1 перерахував на користь позивача 10167500,22 грн. Тобто, здійснив щомісячні платежі, які мали надійти в строк до 30.10.2013р., до 30.11.2013р., до 30.12.2013р., до 30.01.2014р., до 28.02.2014р., до 30.03.2014р.

При цьому, як вказує позивач, передбачені графіком розрахунків платежі, які мали бути здійсненні в строк до 30.04.2014р., до 30.05.2014р., до 30.06.2014р., до 30.07.2014р., до 30.08.2014р., до 30.09.2014р., до 30.10.2014р., до 30.11.2014р. відповідачем 1 не виконані, заборгованість в сумі 13556666,96 грн не погашена.

Належних та допустимих доказів погашення заборгованості у визначеному розмірі відповідачами до матеріалів справи не надано, обставин сплати боргу в сумі 13556666,96 грн в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтопереробка-2013», Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Південкомбанк» не доведено, а судом не встановлено.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтопереробка-2013» порушено умови договору №17/10-Н від 17.10.2013р. в частині своєчасного та в повному обсязі перерахування платежів на загальну суму 13556666,96 грн, що мали надійти в строк до 30.04.2014р., до 30.05.2014р., до 30.06.2014р., до 30.07.2014р., до 30.08.2014р., до 30.09.2014р., до 30.10.2014р., до 30.11.2014р.

За приписами ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

Згідно із нормами ст.560 вказаного нормативно-правового акту за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Як встановлено ч.1 ст.563 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Пунктом 6.1 договору №17/10-Н від 17.10.2013р. встановлено, що виконання зобов'язань покупця щодо оплати товару має бути забезпечене безвідкличною банківською гарантією на суму 61005001,20 грн, яка надається постачальнику відповідним банком.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором поставки, 17.10.2013р. відповідач 2 надав позивачу банківську гарантію №02-1/1696, згідно із якою повідомив, що Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Південкомбанк» проінформовано про те, що Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (бенефіціар) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтопереробка-2013» (принципал), уклали договір поставки №17/10-Н від 17.10.2013р., відповідно до умов якого належне виконання принципалом своїх платіжних зобов'язань щодо розрахунків за отримане паливо альтернативне моторне автомобільне «Innovative E-92» та «Innovative E-95» (товар) забезпечується банківською гарантією виконання платіжних зобов'язань.

Наразі, визначений банківською гарантією №02-1/1696 від 17.10.2013р. графік розрахунків повністю узгоджується з графіком розрахунків, який визначено у п.5.1 договору №17/10-Н від 17.10.2013р.

Як було встановлено судом вище, Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтопереробка-2013» порушено умови договору №17/10-Н від 17.10.2013р. в частині своєчасного та в повному обсязі перерахування платежів на загальну суму 13556666,96 грн, що мали надійти в строк до 30.04.2014р., до 30.05.2014р., до 30.06.2014р., до 30.07.2014р., до 30.08.2014р., до 30.09.2014р., до 30.10.2014р., до 30.11.2014р.

За змістом банківської гарантії №02-1/1696 від 17.10.2013р. невиконання чи несвоєчасне виконання графіка платежів є гарантійним випадком та надає право бенефіціару на звернення до банку-гаранту з відповідною вимогою про сплату невиконаних принципалом зобов'язань. Зокрема, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Південкомбанк» прийняло на себе безвідкличне зобов'язання сплатити Публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» суму, що не перевищує 61005001,20 грн протягом 3-х робочих днів з дня отримання наступних документів:

- акту приймання-передачі товару з зазначенням назви товару, кількості, ціни за одиницю товару та загальної суми, підписаного бенефіціаром та принципалом, з печатками сторін, який завірено уповноваженою особою бенефіціара та скріплено відбитком печатки;

- завіреної банком бенефіціара копії банківської картки із зразками підписів та печатки бенефіціара;

- вимоги до банка-гаранта, в якій повинні бути зазначені: 1) номер та дата гарантії, 2) сума невиконаного принципалом платіжного зобов'язання у відповідності з графіком розрахунків з зазначенням конкретної дати або переліку дат, на які принципалом був порушений графік розрахунків, 3) вимога повинна містити оригінал підписів та печатку у відповідності до наданої до банку-гаранта банківської картки, завіреної банком бенефіціара.

Сума вимоги, що перевищує 1694583,37 грн сплачується банком-гарантом частинами протягом місяця з моменту отримання відповідної вимоги до повного виконання банком-гарантом зобов'язань у відповідності до суми, зазначеної у такій вимозі.

Гарантія є чинною з дати її складання. В будь-якому випадку термін дії гарантії спливає 30.10.2016р. включно.

Як свідчать матеріали справи, у зв'язку з наявністю обставин невиконання відповідачем 1 умов договору №17/10-Н від 17.10.2013р., позивач направив відповідачу 2 вимоги №41/4-15КТ-68КТ від 01.04.2014р., 01.04.2014р., №41/4-26КТ-123КТ від 07.05.2014р., №41/4-31КТ-164КТ від 04.06.2014р., №41/4-39КТ-221КТ від 10.07.2014р., №41/2-43КТ-256КТ від 07.08.2014р., №41/2-47КТ-298КТ від 04.09.2014р., у відповідності до яких повідомив банк-гарант про те, що принципалом не здійснено щомісячні платежі, які мали надійти у строки до 30.04.2014р., 30.05.2014р., 30.06.2014р., 30.07.2014р., 30.08.2014р., та вимагав сплати прострочених платежів у встановлений банківською гарантією термін.

При цьому, на теперішній час вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не задоволені, умови гарантії №02-1/1696 від 17.10.2013р. відповідачем 2 не виконані.

Одночасно, як вказує відповідач 2, з 26.09.2014р. розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» (рішення №101 від 26.09.2014р. виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб).

Відповідно до ч.4 ст.44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

За приписами ст.45 вказаного нормативно-правового акту фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.

Як визначено у ч.5 ст.45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення уповноваженої особи фонду, якій делеговано фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі фонду.

01.10.2014р. в газеті «Голос України» (№188) було розміщено оголошення, згідно із яким Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомляв, що відповідно до постанови №598 від 24.09.2014р. Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №101 від 26.09.2014р. «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк»» та призначення уповноваженої особи фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» та призначено уповноваженою особою фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 строком на 1 рік з 26.09.2014р. по 26.09.2015р. включно. Вимоги кредиторів приймаються протягом 30 днів з дня опублікування в газеті «Голос України» оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи фонду на ліквідацію банку за адресою: пл.Солом'янська, 2, м.Київ, 03035.

10.10.2014р. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» ОСОБА_2 з вимогою №41/2-52КТ-366КТ, зокрема, про виконання вимог гарантії №02-1/1696 від 17.10.2013р. в розмірі 10167500,22 грн (сума невиконаних зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопереробка-2013» з квітня 2014 року).

При цьому, на теперішній час доказів того, що позивач був включений до акцептованого реєстру кредиторів банку, немає, оскільки реєстр акцептованих вимог кредиторів не опублікований відповідно до вимог ст.49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Південкомбанк» є особою, що відповідальна перед позивачем за погашення заборгованості в розмірі 10167500,22 грн, яка складається з прострочених платежів відповідача 1, зокрема, за період з квітня 2014 року по вересень 2014 року. При цьому, позивачем не доведено факту звернення до відповідача 2 з вимогами про сплату простроченого боргу за період з жовтня 2014 року по грудень 2014 року, внаслідок чого позовні вимоги у цій частині до відповідача 2 є передчасними.

Одночасно, наявність обставин перебування Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» у процедурі ліквідації, за висновками суду, не є підставою для звільнення відповідача 2 від виконання зобов'язань згідно із гарантією №02-1/1696 від 17.10.2013р., виходячи з наступного:

За приписами п.12 ч.5 ст.12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку, зокрема, визначає порядок складання та затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Рішенням №2 від 05.07.2012р. виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджено Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, яке регулює відносини, що виникають у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а саме: підготовку, затвердження та реалізацію плану врегулювання, розробленого на основі найменш витратного для фонду способу виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Відповідно до п.4.31 глави 4 розділу V Положення у разі необхідності уповноважена особа фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією фонду змін до реєстру акцептованих вимог на підставі, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили. Фонд за потреби має право вимагати від уповноваженої особи фонду на ліквідацію банку додаткову інформацію щодо внесення змін до реєстру вимог.

Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебігу процедури ліквідації (п.4.32).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що задоволення позову в частині стягнення 10167500,22 грн основного боргу з обох відповідачів не перешкоджає виконанню судового рішення з урахуванням положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з огляду на перебування Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» у процедурі ліквідації.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Вищого господарського суду України, яка викладена у постанові від 25.05.2015р. по справі №904/7400/14-908/4513/14.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п.7.2 договору №17/10-Н від 17.10.2013р. у разі невиконання покупцем умов пункту 5.1 договору він зобов'язується сплатити постачальнику крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відтак, позивачем заявлено до стягнення 1142009,89 грн пені за період з 28.02.2014р. до 16.12.2014р.

Одночасно, відповідно до ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, укладаючи договір, сторони мають право самостійно визначити, при настанні яких обставин вони будуть звільнені від відповідальності за невиконання зобов'язань за цим договором.

В ч.4 ст.219 вказаного нормативно-правового акту закріплено, що сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини.

За приписами ч.1 ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

До обставин непереборної сили відносять, як правило, стихійні природні явища (землетрус, повінь, шторм тощо), а також суспільні явища (воєнні дії, страйки, введення мораторію та інше).

Згідно із розділом 9 укладеного сторонами правочину будь-яка зі сторін звільняється від відповідальності за невиконання умов цього договору, якщо доведе, що невиконання нею своїх обов'язків стало прямим безпосереднім наслідком обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які сторона не могла б і не повинна була передбачити та запобігти. Такими обставинами вважаються стихійні лиха, техногенні аварії, військові дії, страйки, торгове ембарго, кризи та надзвичайні обставини економічного характеру, управління якими є неможливим стороною договору. При виникненні форс-мажорних обставин, які роблять неможливим повне або часткове виконання кожною із сторін зобов'язань за цим договором, виконання умов цього договору відсувається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини. Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов'язань за цим договором, повинна протягом 7 (семи) календарних днів сповістити іншу сторону про початок і припинення форс-мажорних обставин. Наявність та строк дії форс-мажорних обставин підтверджується відповідними документами, виданими уповноваженими органами державної влади України.

Позивачем до матеріалів справи надано сертифікат №646 (вих. №3406/05-4 від 29.09.2014р.) Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Відповідно до вказаного документу засвідчено той факт, що невиконання відповідачем 1 договору №17/10-Н від 17.10.2013р. є наслідком форс-мажорних обставин, які настали з 07.04.2014р. та продовжують діяти по теперішній час.

Тобто, в даному випадку наявні обставин непереборної сили, що виникли з незалежних від відповідача 1 причин.

Згідно зі ст.550 Цивільного кодексу України кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього кодексу).

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги умови розділу 9 договору №17/10-Н від 17.10.2013р. та існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за цим договором, суд дійшов висновку про відсутність на теперішній час підстав для стягнення пені в сумі 1142009,89 грн.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись приписами вказаних норм, позивач нарахував та пред'явив до стягнення інфляційні в сумі 918161,66 грн, які нараховані за період з травня 2014 року по грудень 2014 року, а також 3% річних в розмірі 138027,30 грн за період з 28.02.2014р. по 16.12.2014р.

За розрахунком суду, сума інфляційних втрат дійсно становить 918161,66 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача за визначений позивачем період, судом встановлено, що їх сума є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, суд погоджується з сумою відсотків річних, яка заявлена позивачем 138027,30 грн.

При цьому, судом враховано, що відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеної, зокрема, у постанові від 04.11.2010р. по справі №4/719, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів від інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника.

Відтак, підстави для звільнення відповідача 1 від сплати процентів річних та інфляційних втрат за наявності за договором №17/10-Н від 17.10.2013р. обставин непереборної сили відсутні.

Одночасно, відповідно до змісту банківської гарантії №02-1/1696 від 17.10.2013р. цією гарантією забезпечуються лише суми невиконаних принципалом платежів за товар відповідно до умов договору.

Відтак, за висновками суду, інфляційні витрати та проценти річних не підлягають стягненню з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк».

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопереробка-2013», Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» підлягають частковому задоволенню, а саме на суми основного боргу у розмірі 13556666,96 грн, інфляційної складової боргу - 918161,66 грн, 3% річних - 138027,30 грн.

При цьому, суму основного боргу у розмірі 10167500,22 грн належить стягнути з обох відповідачів, а основний борг у залишковій частині (3389166,74 грн) належить стягнути з відповідача 1.

Крім того, позовні вимоги про стягнення 1142009,89 грн пені не підлягають задоволенню з огляду на наявність обставин непереборної сили за договором №17/10-Н від 17.10.2013р.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.24, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопереробка-2013», м.Донецьк, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк», м.Донецьк про стягнення основного боргу у розмірі 13556666,96 грн, пені - 1142009,89 грн, суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, - 918161,66 грн, 3% річних - 138027,30 грн, загалом 15754865,81 грн, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопереробка-2013» (83062, м.Донецьк, вул.Аксакова, буд.21, кабінет 7, код ЄДРПОУ 37677661), Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» (83015, м.Донецьк, просп.Ватутіна, буд.33-А, код ЄДРПОУ 19358767) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг в сумі 10167500,22 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопереробка-2013» (83062, м.Донецьк, вул.Аксакова, буд.21, кабінет 7, код ЄДРПОУ 37677661) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг в сумі 3389166,74 грн, суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, - 918161,66 грн, 3% річних - 138027,30 грн, а також судовий збір у розмірі 44201,40 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» (83015, м.Донецьк, просп.Ватутіна, буд.33-А, код ЄДРПОУ 19358767) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720) судовий збір в сумі 23581,31 грн.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

У судовому засіданні 10.09.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 15.09.2015р.

Суддя Ю.О.Паляниця