Постанова

від 23.07.2009 по справі 10/029-09

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/029-09

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

23.07.09 р.                                                                                          № 10/029-09          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                    Тарасенко К.В. (доповідач по справі),

суддів:                                        Мостової Г.І.,

                                                     Шевченко В.Ю.,          

секретар судового засідання –Матвієвська Г.В.,

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 23.07.2009 року,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Конві»на рішення господарського суду Київської області від 16.04.2009 року (дата підписання повного тексту –27.04.2009 року)

по справі № 10/029-09 (суддя Тищенко О.В.)

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Конві»,

                                м. Київ,

до                          Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецтехнології груп»,   с. Млачівка, Поліський район, Київська область,

про                       стягнення 8 635, 82 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Конві»звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецтехнології груп»про стягнення 4 900, 00 грн. основного боргу, 194, 26 грн. інфляційних витрат з урахуванням 3% річних, 1 471, 56 грн. плати за користування чужими грошовими коштами, 2 070, 00 грн. штрафу за зберігання продукції.

Рішенням господарського суду Київської області від 16.04.2009 року у справі № 10/029-09 позов задоволено частково, вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 4 900, 00 грн. заборгованості, 120, 68 грн. інфляційних витрат, 60, 12 грн. 3% річних, 60, 01 грн. державного мита та 69, 42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1 176, 68 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката. В задоволенні решти позовних вимог –відмовлено.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав належним чином обов'язку щодо проведення розрахунку за поставлений товар. Визнавши позовні вимоги  частково обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, суд їх задовольнив частково.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду Київської області в частині відмови, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Конві»звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 16.04.2009 року у справі № 10/029-09 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу, суми за користування чужими грошовими коштами та нарахування 3% річних та прийняти нове, яким стягнути з відповідача 73, 58 грн. 3 % річних, 1 471, 56 грн. за користування чужими грошовими коштами, 2 070, 00 грн. штрафу за зберігання продукції та судові витрати.

Апеляційна скарга обґрунтована  тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, в результаті чого було невірно встановлено строк настання оплати, що потягло за собою неправильне нарахування 3 % річних та присудження судових витрат в цілому, надано невірну оцінку гарантійним листам, у зв'язку з чим, на думку скаржника, безпідставно відмовлено в задоволенні вимог щодо стягнення штрафу за зберігання продукції та плати за користування чужими грошовими коштами, які передбачались вказаними гарантійними листами.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.06.2009 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Конві»прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 23.06.2009 року.

Ухвалою від 23.06.2009 року розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України у зв'язку з неявкою представника відповідача відкладено на 07.07.2009 року.

Судове засідання від 07.07.2009 року не відбулось по причині хвороби головуючого судді Тарасенко К.В., у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 23.07.2009 року.

Згідно розпоряджень заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.06.2009 року та 03.07.2009 року склад колегії суддів змінювався.

У судове засідання 23.07.2009 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У разі нез'явлення в засідання арбітражного суду представника відповідача, суддя має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника (частина третя статті 70 ГПК).

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.03.2009 року, № 02/2/0198, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроспецтехнології груп»знаходиться за адресою: 07041, Київська область, Поліський район, с. Млачівка, вул. Вишнева, 1.

Ухвали апеляційного господарського суду, які надсилались на юридичну адресу відповідача та адресу, зазначену позивачем в апеляційній скарзі як фактичну: 03141, м. Київ, вул. Солом'янська, 28, кв. 77, повернуті до суду та відповідачем не отримані у зв'язку із тим, що за юридичною адресою, згідно Довідок поштового відділення, відповідач не проживає, за фактичною –за закінченням терміну зберігання.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на приписи ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», відповідно до якої, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, колегія суддів вважає, що судом виконано у повному обсязі обов'язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на те, що явка відповідача обов'язковою не визнавалась та оскільки його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

До початку розгляду справи по суті позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківський рахунок відповідача в частині грошової суми у розмірі позовних вимог, мотивоване тим, що відповідач ігнорує судовий процес, жодного разу не з'явився у судові засідання та змінив фактичну адресу. Дане клопотання колегією суддів відхилено з огляду на наступне.

Господарський суд за  заявою сторони має право вжити заходів  до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду (ст.66 ГПК України). Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника судового процесу (сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов), так і за ініціативою господарського суду.

У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України , обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи вищезазначене, суд не знаходить достатньо правових підстав для задоволення клопотання позивача про забезпечення позову, оскільки зміна місцезнаходження юридичної особи та неявка в судові засідання не може оцінюватись як об'єктивна перешкода, яка утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення господарського суду Київської області від 16.04.2009 року у справі № 10/029-09 змінити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Конві»поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Агроспецтехнології груп»товар – паперові пакети «Лісовичок»на загальну суму 31 400, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними № КН-000005042 від 18.07.2008 року, № КН-000007679 від 31.10.2008 року, № КН-000007644 від 30.10.2008 року та відповідними довіреностями на отримання даного товару, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 6 900, 00 грн.

01.08.2008 року відповідачем було надіслано позивачу гарантійний лист №17/4, яким він зобов'язався в строк до 05.08.2008 року сплати суму боргу в розмірі 6 900, 00 грн. Крім того, у даному листі відповідач зазначив, що в разі порушення ним вказаного строку оплати, він за письмовою вимогою позивача та в строк не більше 3 календарних днів з дати отримання такої вимоги зобов'язується сплатити позивачу проценти за користування грошовими коштами (відповідно до ст. 536 ЦК України) останнього в розмірі п'яти облікових ставок НБУ за кожен день користування коштами та компенсувати всі пов'язані з несплатою у встановлений строк та документально підтверджені збитки, в тому числі витрати на послуги юриста.

28.08.2008 року позивачем було пред'явлено відповідачу Претензію, яка отримана останнім 09.09.2008 року, з вимогою протягом 3 календарних днів з дати її отримання розрахуватися в повному обсязі за отриманий товар та сплатити суму за користування грошовими коштами в розмірі 260, 88 грн., та попередив, що якщо протягом 2 днів з дати отримання претензії не буде вивезено відповідачем виготовлену продукцію, позивач змушений буде виставити рахунок за зберігання товару в розмірі 15 % від замовленої вартості товару за кожен день такого зберігання.

30.10.2008 року відповідачем було сплачено 2 000, 00 грн. заборгованості за отриманий товар, у зв'язку з чим борг останнього перед позивачем частково зменшився та склав 4 900, 00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Оскільки, видаткові накладні та довіреності на отримання товару містять найменування товару, його кількість, ціну, підписані відповідно представниками позивача і відповідача, то колегія суддів вважає, що зазначені обставини дають підстави вважати, що поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, а тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що між сторонами мав місце факт укладання правочину на поставку товару.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 2 ст. 175 ГК України).

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

30.10.2008 року відповідач надіслав позивачу ще один гарантійний лист від 30.10.2008 року, в якому зазначив про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроспецтехнології груп»гарантує в строк до 07.11.2008 року сплатити позивачу штраф в розмірі 2 070, 00 грн. (30 % вартості продукції) за зберігання товару на складі позивача.

02.12.2008 року позивач та відповідач склали Акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 02.12.2008р. становить 4 900, 00 грн.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції правомірно визнано обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи позовні вимоги в частині основного боргу.

Водночас колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що в даних відносинах, що склалися між сторонами, не встановлено строку виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару.

Так, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України)

Однак, ще до пред'явлення позивачем вимоги до відповідача щодо оплати поставленого товару шляхом надсилання претензії, відповідач звернувся до позивача з гарантійним листом, в якому запевнив, що він зобов'язується здійснити розрахунок до 06.08.2008 року.

Таким чином, строк виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару необхідно вважати таким, що настав з 05.08.2009 року.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ту обставину, що місцевим господарським судом надано невірну оцінку гарантійному листу, яким визначено строк виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару, розмір інфляційних втрат та 3% річних підлягає перерахунку .

Так, за період прострочення виконання грошового зобов'язання перед позивачем за період з 06.08.2008 року по 29.10.2008 року виходячи з суми боргу у розмірі 6 900, 00 грн. інфляційні втрати становитимуть –186, 30 грн., та за період з 30.10.2008 року по 31.12.2008 року виходячи з суми боргу 4 900, 00 грн. –176, 40 грн., разом –362, 70 грн.

Однак, в позовній заяві внаслідок невірного розрахунку позивач просить суд стягнути з відповідача 120, 68 грн., у зв'язку з чим задоволенню підлягає саме дана сума інфляційних.

Відносно 3 % річних позивачем надано вірний розрахунок за період з 06.08.2008 року по 31.12.2008 року з врахуванням часткової сплати суми основного боргу, їх розмір становить 73, 58 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення 1471, 56 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 2 070, 00 грн. штрафу за зберігання продукції (паперових пакетів).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що дані позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 ЦК України).

Розмір процентів за користування грошовими коштами, визначений у Гарантійному листі № 17/4 від 01.08.2008 року та умови сплати штрафу за зберігання продукції, визначені в Гарантійному листі відповідача від 30.10.2008 року, як вірно встановлено місцевим господарським судом, не можуть бути прийнятий до уваги, оскільки дані гарантійні листи виражають волю лише однієї сторони і не свідчать про досягнення домовленості між обома сторонами.

Доказів укладення між позивачем та відповідачем двостороннього правочину у письмовій формі щодо забезпечення зобов'язань по оплаті за отриманий за накладними товар у вигляді штрафу суду не надано.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, визнавши вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 471, 56 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 2 070, 00 грн. штрафу за зберігання продукції є безпідставними та необґрунтованими, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Також, судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката.

Відповідно до ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову –на відповідача.

Згідно п. 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 04.03.98 р. N 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»відшкодування витрат за послуги адвоката здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Позивачем надано на підтвердження витрат щодо правової допомоги Договір про надання адвокатських послуг № 88/1/38-12.08, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Конві»та адвокатом Нитченко Ганною Ростиславівною, яка діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1803 від 19.12.2003 року та касовий ордер № 44 від 13.02.2009 року на суму 2 000, 00 грн.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 року №11  «Про судове рішення»законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, а висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Київської області від 16.04.2009 року у справі № 10/029-09 прийнято за невідповідності висновків обставинам справи в частині визначення моменту виникнення обов'язку відповідача виконати грошове зобов'язання, що призвело до невірного розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, у зв'язку чим в даній частині підлягає зміні, в іншій є законним та обґрунтованим.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Конві»на рішення господарського суду Київської області від 16.04.2009 року у справі № 10/029-09 –задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду Київської області від 16.04.2009 року у справі № 10/029-09 –змінити.

3.          Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Київської області від 16.04.2009 року у справі № 10/029-09 в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецтехнології груп»(код ЄДРПОУ 34247904, адреса: 07041, Київська область, Поліський район, с. Млачівка, вул. Вишнева, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Конві»(код ЄДРПОУ 34795873, адреса: 03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, буд.12) 4 900, 00 грн. основного боргу, 120, 68 грн. інфляційних втрат, 73, 58 грн. 3 % річних., а також судові витрати:  60, 15 грн. державного мита та  69, 59 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1 179, 60 грн.  витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.»

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецтехнології груп»(код ЄДРПОУ 34247904, адреса: 07041, Київська область, Поліський район, с. Млачівка, вул. Вишнева, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Конві»(код ЄДРПОУ 34795873, адреса: 03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, буд.12) 30, 07 грн. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита за подання апеляційної скарги .

5.          Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.

6.          Матеріали справи № 10/029-09 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                            К.В. Тарасенко

Судді:                                                                                                     Г.І. Мостова

                                                                                                       В.Ю. Шевченко

Дата відправки  03.08.09