Постанова

від 30.09.2009 по справі 21/376-49/30

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/376-49/30

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30.09.2009                                                                                           № 21/376-49/30

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача за первісним позовом :            Валовін Ю.В. (дов. № б/н від 18.11.2008 р.

від відповідача за первісним позовом:            Берковський Р.О. дов. № 1 від 12.01.2009 року

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс Україна"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 27.04.2009

 у справі № 21/376-49/30 (суддя  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс "Ріксос-Прикарпаття"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс Україна"

 про                                                   стягнення 159006,00 грн.

 за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркс Україна”

(Товариства з обмеженою відповідальністю “Ріксос”)

до                                   Товариства з обмеженою відповідальністю “Діагностичний

                                  лікувально-реабілітаційний курортний комплекс

                                    “Ріксос-Прикарпаття”

про                                 зобов'язання вчинити певні дії

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

          На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс  “Ріксос-Прикарпаття”  до Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркс Україна”про стягнення з відповідача 159006,00 грн. заборгованості за договором на проведення рекламної компанії № 01/07.1 від 01.07.2006 р., в тому числі 151 500,00 грн. основного боргу, 1 987 грн. пені, 4377 грн. інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми в розмірі 1142 грн.

          Позовні вимоги мотивовано наступним.

-          01.06.2006 р. між позивачем і відповідачем було укладено договір № 01/07.1 на проведення рекламної компанії, відповідно до умов якого позивач доручає, а відповідач зобов'язується провести рекламну компанію, яка вважається розпочатою з дати підписання Договору  та виконується відповідно до умов Договору, додаткових угод до Договору та окремих договорів на виконання робіт, визначених у Договорі;

-          Відповідно до умов Додаткової угоди № 7 від 25.09.2006 р. до Договору № 01/07.1 відповідач зобов'язався виготовити до 15.10.2006 р. рекламно-інформаційний відеоролик ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття”у форматі Betacam DIGITAL  у варіанті 30 секунд, українською мовою. Вартість робіт з виготовлення відеоролика згідно п. 5 Додаткової угоди № 7 становить 126250,00 грн., крім того ПДВ в розмірі 25 250 грн. Загальна вартість до сплати становить 151500 грн. та мала бути сплачена ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття”до 02.10.2006 р. Вартість виготовлення відеоролику у повному обсязі було сплачено ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття”03.10.2006 р. Разом з тим, у встановлений Договором строк продукція відповідачем виготовлена не була, в зв'язку з чим зобов'язання втратило інтерес для позивача і він відмовився від прийняття його виконання. Проте, сплачені кошти відповідачем повернуті не були.

          21.11.2007 р. позивачем подано доповнення до позовної заяви, якою збільшує свої позовні вимоги та просить додатково стягнути з відповідача суму інфляційних втрат в розмірі 17 423,11 грн. та 3% річних у розмірі 3 486,00 грн.

          11.12.2007 р. відповідач подав до суду зустрічну позовну заяву, у якій, посилаючись на умови Договору від 01.07.2007 р. № 01/07.1.вимагає зобов'язати позивача (відповідач за зустрічним позовом) виконати умови Договору № 01/07.1 та Додаткової угоди № 7, а саме – узгодити варіанти музики  та варіанти голосів для тексту ролика, узгодити новий графік роботи та прийняти виконану роботу.

Рішенням  Господарського суду міста Києва від 22.01.2008 первісний позов було задоволено, в задоволенні  зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2008 рішення Господарського суду від 22.01.2008 було змінено, а саме: первісний позов задоволено частково, у решті позову відмовлено, в задоволені  зустрічного позову відмовлено повністю.

          Постановою Вищого господарського суду України від 15.10.2008 рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2008  скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2008 суддею Митрохіною А.В. було  прийнято  справу до  свого  провадження,  присвоєно  номер № 21/376 - 49/30 та призначено розгляд справи.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.04.2009 року у справі № 21/376 - 49/30 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркс Україна” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс „Ріксос-Прикарпаттня” 151500 грн. основного боргу, 4 628 грн. 3% річних, 21 800,11 грн. інфляційних витрат, 1340,67 грн. пені, 1 792,69 грн. державного мита та 117,58  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в позові відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що згідно з виставленим відповідачем за первісним позовом рахунком-фактурою № СФ-0000262 від 26.09.2006 позивачем було перераховано на користь відповідача 151 500,00 грн. в якості оплати вартості виготовлення іміджевого рекламного ролика, що підтверджується платіжним дорученням № 585 від 03.10.2006. Але відповідачем за первісним позовом у строк, встановлений додатковою угодою № 7 зобов'язання щодо виготовлення іміджевого рекламного ролика виконано не було, у зв'язку з чим позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 149 від 03.11.2006, в якому позивач повідомив відповідача про те, що він відмовляється від прийняття виконання зобов'язання в порядку, передбаченому ст. 612 ЦК України, та вимагає повернення сплачених коштів не пізніше 12.11.2006. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень ТОВ „Маркс Україна”, викладених у зустрічному позові, зокрема, позивач за зустрічним позовом не надав належних доказів своєчасної передачі відповідачу диску з варіантами музики та варіантами голосів для відео ролика, виготовлення якого передбачено додатковою угодою № 7. Наданий позивачем за зустрічним позовом перелік документів або матеріальних цінностей, що передаються № 16 не може бути прийнято судом до уваги, оскільки його зміст не дає змоги жодним чином ідентифікувати ані посаду особи, якій відповідні матеріали було передано, ані підстави такої передачі, ані конкретні види робіт (послуг), з наданням яких пов'язана передача відповідних матеріалів, також не можливо дійти однозначного висновку щодо того, яка інформація знаходилась на диску, що передавався згідно із зазначеним переліком. Крім того, не надано доказів, того, що особа, яка підписала вказаний перелік від імені одержувача, мала достатні повноваження для отримання матеріальних цінностей від імені відповідача за зустрічним позовом, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень позивача за зустрічним позовом про невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених п.п. 8.2.2, 8.3.3 та 8.3.5 договору № 01/07.1. Судом також враховано той факт, що позивач за зустрічним позовом направляв відповідачу листи щодо врегулювання питання по виконанню сторонами додаткової угоди № 7, однак всі листи, на які посилається позивач в зустрічному позові, були направлені на адресу відповідача вже після закінчення строку, встановленого додатковою угодою № 7 для виготовлення відео ролику. При цьому станом на день подання зустрічного позову договір № 01/07.1 є розірваним за взаємною згодою сторін з 12.11.2006 (свою згоду на розірвання договору позивач за зустрічним позовом висловив у листі № 520 від 18.10.2006), що фактично не надає можливості позивачу за зустрічним позовом вимагати від відповідача вчинення дій щодо виконання вказаного договору. Відповідач за первісним позовом станом на день розгляду справи на вимогу позивача коштів не повернув, в зв'язку з чим суд вважає, що дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є правомірними вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України суми інфляційних втрат в розмірі 21 800,00 грн. та 4 628,00 грн. 3% річних. Також суд вважає обґрунтованими вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача на підставі ст. 611 ЦК України, п. 10 додаткової угоди № 7 суми пені за несвоєчасне виконання умов договору в розмірі 1340,67грн. з 16.10.2006 по 03.11.2006.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач за первісним позовом звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 27.04.2009 року у справі №21/376-49/30, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача за первісним позовом про стягнення суми боргу в розмірі 159 006,00 грн. відмовити та зобов'язати позивача за первісним позовом виконати вимоги договору № 01/07.1 про проведення рекламної компанії від 01.07.2006 та додаткової угоди № 7 від 25.09.2006, а саме: узгодити варіанти музики та варіанти голосів для тексту ролику, узгодити новий графік робіт та прийняти виконану роботу.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин та невідповідністю висновків, які мають значення для справи. Заявник вказує, що на підтвердження повноважень гр. Старцевої Ю.В. відповідачу за первісним позовом було надано лист позивача від 04.09.2006 стосовно того що з 01.09.2006 контактними особами за договором № 01/07.1 зі сторони позивача є Семенова Н.В., Старцева Ю.В. При цьому під час прийняття матеріальних цінностей кожна із сторін перевіряла відповідність кожного найменування в разі, якщо найменування не відповідало наявному, його або викреслювали та повертали або змінювали відповідно до дійсності, зауважень по переліку документів або матеріальних цінностей, що передаються за № 16 від позивача за первісним позовом не було.

На думку заявника, доказом отримання позивачем переліку № 16 є те, що у справі є докази одержання інших найменувань за цим переліком, зокрема, рахунок-фактура за шкіру № 283,  який отримано позивачем 10.10.2006 року, а сплачено за цим рахунком 11.10.2006 року (дані докази є у матеріалах справи).

Крім того, відповідач за первісним позовом стверджує, що 20.10.2007 та 21.10.2007 повторно направляв поштою компакт диск з відео роликом „Ріксос” у форматі mpg.3, що підтверджується поштовими відправленнями та підписами уповноважених представників відповідача, однак судом першої інстанції ці докази до уваги не приймалися.

Заявник зазначає, що перший етап – зйомка та попередній монтаж відео для ролика та другий етап –монтаж музики ТОВ „Студія продакшн „Марк і Петр” були зроблені вчасно і надані відповідачу за первісним позовом, про що між сторонами було підписано акт виконаних робіт.

Відповідач посилається на те, що зупинив виконання робіт, оскільки згідно з п. 8.2.2 договору № 01/07.1 у випадку незатвердження або несвоєчасного затвердження позивачем ескізів, макетів, сценаріїв, текстів, графіку, рекламних текстів, зображення, інших елементів реклами, поданих відповідачем, термін виконання зобов'язань відповідача по роботах (послугах) продовжується на термін такої затримки.

Заявник вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про розірвання договору № 01/07.1 за взаємною згодою сторін з 12.11.2006 згідно із листом № 520 від 18.10.2006, виходячи з умов п. 11.5 договору № 01/07.1 та норми ст. 654 ЦК України та враховуючи, що сторони не підписували жодної додаткової угоди до договору № 01/07.1 про припинення його дії або розірвання.

Заявник вважає, що судом неправильно застосовано норму ст. 14 ЦК України та не враховано норму ч. 1 ст. 216 ЦК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2009 року апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 09.09.2009 року.

Розпорядженням в. о. голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/4 від 08.09.2009 року у зв'язку з виробничою необхідністю - зайнятістю судді Баранця О.М. при розгляді інших справ та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі № 21/376-49/30 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Смірнової Л.Г. суддів Тищенко О.В., Алданової С.О. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 28 Закону України „Про судоустрій України.

09.09.2009 року представником відповідача за первісним позовом у судовому засіданні було подано клопотання про заміну сторони по справі у зв'язку з зміною назви підприємства ТОВ “Маркс Україна” на ТОВ “Ріксос”.

Протокольною ухвалою колегія суддів на підставі ст. 24 Господарського процесуального кодексу України здійснила заміну відповідача - ТОВ “Маркс Україна” на ТОВ “Ріксос”.(статут ТОВ “Ріксос” (нова редакція)  інд. код. 33543396).

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 09.09.209 року було оголошено перерву до 30.09.2009 року.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м.Києва від 27.04.2009 року у справі №21/376-49/30 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити вимоги зустрічної позовної заяви.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача за первісним позовом, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду м.Києва від 27.04.2009 року у справі №21/376-49/30.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

 01.07.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс “Ріксос-Прикарпаття” (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Маркс Україна” (ТОВ “Ріксос") виконавець) було укладено Договір № 01/07.1 на проведення рекламної компанії (далі –Договір).

          Згідно з п. 1.1 Договору рекламна компанія - комплекс робіт (послуг), що визначаються у Договорі, Додаткових угодах, окремих договорах і надаються виконавцем замовнику і передбачають просування та популяризацію, формування іміджу (образу, репутації, фірмового стилю) замовника та його послуг, роботи (послуги), пов'язані з виробництвом рекламної продукції, виробництвом та розміщенням реклами для замовника на території України.

Відповідно до п. 2.1 Договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується провести рекламну компанію, яка вважається розпочатою з дати підписання Договору та виконується відповідно до умов Договору, додаткових угод до Договору та окремих договорів на виконання робіт, визначених у цьому Договорі по 31 грудня 2006 року включно.

Відповідно до п. 2.2 Договору № 01/07.1 на проведення рекламної компанії виконавець має право за рекомендацією замовника або за своєю ініціативою залучати третіх осіб для виконання окремих робіт для проведення рекламної компанії. Виконавець несе відповідальність перед замовником за належне виконання робіт такими особами

В разі відмови замовника від Договору замовник сплачує виконавцю плату за виконану частину роботи, за роботу (послуги) які затверджені, замовлені і розпочаті, за умови їх повного виконання належним чином, у порядку та строки, передбачені цим договором, Додатковими угодами до нього, окремими Договорами ( п. 9.3.2 Договору).  

Угоди із третіми особами виконавець укладає від свого імені. Всі окремі договори, що укладаються між замовником та виконавцем на виконання умов договору є невід'ємною частиною цього договору ( п. 11.3 Договору).  

Відповідно до п. 8.2.2 Договору виконавець має право подавати на затвердження замовнику ескізи, макети, сценарії, тексти, графіку, рекламні тексти, зображення, інші елементи реклами. У випадку не затвердження або несвоєчасного затвердження замовником вказаних документів термін виконання зобов'язань виконавця по роботам (послугам) продовжується на термін такої затримки. Наполягати на затвердження замовником документів, визначених у цьому пункті з мотивів необхідності належного, якісного і більш ефективного виконання робіт (послуг).

          Згідно з п. 8.3.5 Договору замовник зобов'язаний затверджувати у письмовій формі протягом трьох календарних днів з моменту отримання ескізи, макети, сценарії, тексти, графіку, рекламні тексти, зображення, інші елементи реклами, що є виконаними належним чином, відповідно до умов цього Договору, окремих договорів. У разі наявності у замовника зауважень до наданих на затвердження елементів реклами замовник письмово повідомляє про це виконавця і виконавець протягом трьох календарних з моменту отримання таких зауважень доопрацьовує елементи реклами та знову подає їх на затвердження замовнику.

          25.09.2006 р. сторонами укладено Додаткову угоду № 7 на виконання робіт до Договору. (надалі - Додаткова угода №7).

          Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 7 замовник доручає, а виконавець зобов'язаний виготовити до 15.10.2006р. рекламно-інформаційний відеоролик ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття”у форматі Betacam DIGITAL у варіанті 30 секунд, українською мовою.

          Згідно з п. 4 Додаткової угоди № 7 виконавець зобов'язаний по закінченню робіт надати замовнику версію відеоролика, записану на компакт-диску та відеокасеті у форматі Betacam DIGITAL.

          Вартість робіт з виготовлення відеоролика становить 126 250,00 грн., крім того ПДВ в розмірі 25 250 грн. Загальна вартість до сплати становить 151 500 грн. та мала бути сплачена позивачем до 02.10.2006 р. (п. п 5, 6 Додаткової угоди № 7).

          Роботи вважаються виконаними після підписання Актів прийому-сдачі робіт повноважними представниками виконавця та замовника і завіряння їх підписів печатками  сторін (п. 7 Додаткової угоди № 7).

          26.09.2006 р. відповідачем  виписано рахунок-фактуру № СФ-0000262 на суму 151 500 грн. для оплати вартості виготовленого іміджевого рекламного ролика.

          Згідно з виставленим відповідачем рахунком-фактурою № СФ-0000262 від 26.09.2006 р. позивачем було перераховано на користь ТОВ “Маркс Україна”151 500,00 грн. в якості оплати вартості виготовлення іміджевого рекламного ролику. Зазначена обставина підтверджується платіжним дорученням № 585 від 03.10.2006 р.

На виконання вимог Договору та Додаткової угоди №7 позивач 10. 10. 2006 року передав уповноваженому представнику відповідача  СД диск у форматі mpg.3 з матеріалом по відеоролику “Ріксос”: драфти з двома варіантами музики та варіанти голосів для начитки тексту ролику з метою отримання узгодження від ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” музики та голосів дикторів, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на переліку цінностей, що передаються №16 від 10.10.2006 року.

Крім цього, відповідачем було 20.10.2007 року та 21.10.2007 року повторно направлено поштою СД диск у формі mpg.3 з матеріалом по відеоролику “Ріксос”, що підтверджується поштовими відправленнями та підписами уповноважених представників відповідача.

          Позивачем на адресу відповідача направлено лист № 149 від 03.11.2006 р., яким повідомив відповідача про відмову від прийняття зобов'язання в порядку, передбаченому ст. 612 ЦК України та вимагав повернення сплачених коштів не пізніше 12.11.2006 р.

Оцінюючи докази наявні в матеріалах справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду м. Києва підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 111 –12 Господарського процесуального кодексу України та  Роз'яснення Вищого господарського суду від 28.03.2002, № 04-5/367 "Про деякі питання практики застосування розділу XII–1 Господарського процесуального кодексу України" вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Вищий господарський суд скасовуючи рішення попередніх інстанцій вказав, що  суди:

-          не перевірили наведені відповідачем, зокрема, у зустрічній позовній заяві,  в апеляційній скарзі доводи – і відповідно не оцінили подані ним докази –стосовно того, що  ТОВ “Маркс Україна” 22.10.2006р. та 21.10.2006р. повторно направив поштою СD диск у форматі mpg.3 з відео роликом “Ріксос”;

-          передчасними є й висновки попередніх судових інстанцій про неприйняття як доказів у справі документів, що стосуються укладення ТОВ “Маркс Україна” договорів “з третіми особами” відповідно до умов Договору № 01/07.01 та вчинення цими особами дій, спрямованих, по суті, на виконання зазначеного Договору. Отже, дослідження дій таких осіб з виконання окремих робіт (надання послуг) за завданням ТОВ “Маркс Україна”, пов'язаними з виконанням умов Договору № 01/07.01, входить до предмету доказування в даній справі. Проте попередні судові інстанції цього не врахували та відповідних фактичних обставин справи не встановили;

-          також зазначено, що суди не дали оцінки п.9.3.2 договору №01/07.1, згідно якого в разі відмови замовника від договору замовник сплачує виконавцю плату за виконану частину роботи, за роботу (послуги), які затверджені, замовлені і розпочаті, за умови їх повного виконання належним чином, у порядку та строки, передбачені цим договором, додатковими  угодами до нього, окремими договорами;

Судом першої інстанції в процесі нового розгляду даної справи в порушення ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України не було враховано вказівок Вищого господарського суду України, а саме не надано оцінки поданим відповідачем доказів стосовного того, що 22.10.2006 року та 21.10.2006 року відповідачем повторно направлено поштою СD диск у форматі mpg.3 з відео роликом “Ріксос.

Поза увагою суду першої інстанції залишено й договори між ТОВ “Маркс Україна” з третіми особами відповідно до умов Договору №01/07.1 та вчинення третіми особами дій, спрямованих по суті на виконання зазначеного договору. Відповідно до п. 2.2 Договору № 01/07.1 на проведення рекламної компанії виконавець має право за рекомендацією замовника або за своєю ініціативою залучати третіх осіб для виконання окремих робіт для проведення рекламної компанії. Виконавець несе відповідальність перед замовником за належне виконання робіт такими особам.

Так, 15.09.2006 року між ТОВ “Маркс Україна” (ТОВ “Ріксос") та ТОВ “Студія продакшн “Марк і Петр” було укладено договір № 15/09 на створення аудіовізуального твору та 26.09.2006 року додаток №1 до договору №15/09.(надалі – ДУ №1).

Згідно умов ДУ №1 ТОВ “Студія продакшн “Марк і Петр” зобов'язувалось  виготовити відеоролік з умовною назвою “Ріксос” (ТОВ “Ріксос")  тривалістю 30 (тридцять) секунд строком до 14 жовтня 2006 року, а ТОВ “Маркс Україна” сплатити відповідні послуги.

ТОВ “Маркс Україна” (ТОВ “Ріксос") було сплачено 86862 грн. ТОВ “Студія продакшн “Марк і Петр” на виконання ДУ №1.

Пунктом 2.4 ДУ №1 сторони домовились об етапах виготовлення відео ролика,  а саме: відео для ролика (зйомка та попередній монтаж), монтаж музики та голосів дикторів, після чого проводиться загальним монтаж ролика.

Перший етап – зйомка та попередній монтаж відео для ролика та другий етап –монтаж музики ТОВ „Студія продакшн „Марк і Петр” були зроблені вчасно і надані відповідачу за первісним позовом, про що між сторонами було підписано акт виконаних робіт.

На виконання вимог Договору та Додаткової угоди №7 позивач 10. 10. 2006 року передав уповноваженому представнику відповідача  СД диск у форматі mpg.3 з матеріалом по відеоролику “Ріксос”: драфти з двома варіантами музики та варіанти голосів для начитки тексту ролику з метою отримання узгодження від ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” музики та голосів дикторів, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на переліку цінностей, що передаються №16 від 10.10.2006 року.

Даний перелік було підписано представником позивача – Старцевою Ю.В.

На підтвердження повноважень гр. Старцевої Ю.В. відповідачем за первісним позовом було надано лист позивача б/н від 04.09.2006, з якого вбачається що з 01.09.2006 контактними особами за договором № 01/07.1 на проведення рекламної компанії зі сторони позивача є Семенова Н.В., Старцева Ю.В.

Крім диску з роликом позивачу було передано ряд інших найменувань, а саме рахунок-фактуру на шкіру за №283 для виготовлення гостьової книги було отримано позивачем за переліком №16 разом з диском - 10.10.2006 року, а сплачено за цим рахунком 11.10.2006 року.

Крім цього, відповідачем було 20.10.2007 року та 21.10.2007 року повторно направлено поштою СД диск у формі mpg.3 з матеріалом по відеоролику “Ріксос”, що підтверджується поштовими відправленнями та підписами уповноважених представників відповідача.

Крім того, судом першої інстанції не враховано також п. 9.3.2 Договору №01/07.1, згідно якого в разі відмови замовника від Договору замовник сплачує виконавцю плату за виконану частину роботи, за роботу (послуги) які затверджені, замовлені і розпочаті, за умови їх повного виконання належним чином, у порядку та строки, передбачені цим договором, Додатковими угодами до нього, окремими Договорами.

У відповідності до підпункту 8.2.2. Договору Виконавець мас право подавати на

затвердження Замовнику ескізи, макети, сценарії, тексти, графіку, рекламні тексти,

зображення інші елементи реклами. У випадку не затвердження або несвоєчасного

затвердження Замовником вказаних документів термін виконання зобов'язань

Виконавця по роботам (послугам) продовжується на термін такої затримки.

          Згідно п. 8.3.3. Договору Замовник зобов'язується приймати виконані належним чином роботи (послуги) згідно умов цього Договору, Додаткових угод до цього Договору, окремих Договорів та згідно підпункту 8.3.5. зобов'язується затверджувати у письмовій формі протягом 3 календарних днів з моменту отримання ескізи, макети, сценарії, тексти, графіку, рекламні тексти, зображення інші елементи реклами, що є виконаними належними чином, відповідно до умов Договору, Додаткових угод до цього Договору, окремих Договорів. У разі наявності у Замовника зауважень до наданих на затвердження елементів реклами Замовник письмово повідомляє про це Виконавця і Виконавець протягом 3 календарних днів з моменту отримання таких зауважень доопрацьовує елементи реклами та знову подає їх на затвердження Замовнику.

Згідно підпункту 8.4.4. Договору Замовник має право відмовитись від

необхідності проведення затверджених і замовлених робіт та послуг, що зазначені в

Договорі, Додаткових угодах до цього Договору, окремих Договорах з обов'язковим

погодженням з Виконавцем можливості причин відмови, перегляду умов оплати за

виконані роботи по цьому Договору, Додатковим угодам до цього Договору, окремих

Договорів та виплатою штрафних санкцій та збитків.

Тобто договором передбачено право відповідача призупинити виконання робіт у разі не затвердження або несвоєчасного затвердження позивачем ескізів, макетів, сценаріїв, текстів, графіків, рекламних текстів, зображень інших елементів реклами.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Суд першої інстанції задовольняючи  частково первісний позов та стягуючи 151500 основного боргу, 4 628 грн. 3% річних, 21 800,11 грн. інфляційних витрат, 1340,67 грн. пені, послався на ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які вказують що зобов'язання має виконуватись належним чином.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини. ( ст. 11 Цивільного кодексу України ).

Грошовими є зобов'язання за якими боржник зобов'язується сплатити  кредитору певну суму грошових коштів. Грошовими є, наприклад, зобов'язання покупця за договором купівлі-продажу, орендаря за договором оренди, замовника за договором підряду тощо.

Як вбачається з Договору №01/07.1 та Додаткової угоди №7 відповідач взяв на себе зобов'язання провести рекламну компанію, а саме виготовити до 15.10.2006 р. рекламно-інформаційний відеоролик ТОВ “ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття”у форматі Betacam DIGITAL  у варіанті 30 секунд, українською мовою, проте, саме грошове зобов'язання у відповідача договором не передбачалось.

Таким чином судом першої інстанції стягнуто суму основного боргу за відсутності у відповідача грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. ч.3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Збитки - це об'єктивне зменшення яких-небудь майнових прав сторони за договором, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах, які він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшенням майнових прав іншої.

З позовної заяви та рішення суду першої інстанції вбачається, що заявлено та стягнено саме суму основного боргу, що є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству.

Щодо позовних вимог в частині  інфляційних витрат та 3% річних слід зазначити наступне.

Рішенням  суду першої інстанції було стягнуто з відповідача 4 628 грн. - 3% річних, 21 800,11 грн.- інфляційних втрат.

Однак, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошових зобов'язань. .

Оскільки, як вже зазначалось вище, грошового зобов'язання у відповідача не виникло, то позовні вимоги щодо стягнення  інфляційних втрат та три відсотки річних,  на підставі статті 625 ЦК України, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім цього, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про розірвання договору № 01/07.1 за взаємною згодою сторін з 12.11.2006 згідно із листом № 520 від 18.10.2006, виходячи з умов п. 11.5 договору № 01/07.1 та норми ст. 654 ЦК України з наступних підстав.

Пунктом 11.5 Договору № 01/07.1 визначено, що Договір може бути змінено або доповнено, зміни і доповнення до цього Договору вносяться тільки за згодою сторін у письмовій формі.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

В матеріалах справи відсутні  Додаткові угоди до Договору № 01/07.1 про припинення його дії або розірвання.

Судом з'ясовано, що позивач не виконав вимоги підпунктів 8.2.2., 8.3.3,, 8. З.5., 8.4.4. Договору, а саме: не погодив варіанти музики та варіанти голосів для „начитки" тексту ролику.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не довів порушення відповідачем зобов'язань згідно договору.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1)   неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.  

Відповідно до ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркс Україна” (Товариства з обмеженою відповідальністю “Ріксос”) підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 27.04.2009 року у справі 21/376-49/30 скасуванню з прийняттям нового рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги з Позивача на користь Відповідача підлягають стягненню судові витрати за подання апеляційної скарги  в розмірі 938,84 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,  Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркс Україна” (Товариства з обмеженою відповідальністю “Ріксос”) задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2009 року у справі №21/376-49/30 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким:

  Відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

    Зустрічну позовної заяву задовольнити в повному обсязі.

          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс „Ріксос-Прикарпаття” (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Городище 8, код ЄДРПОУ 34358195, р/р 26007800002363 в філії  ВАТ „Укрексімбанк” в м. Львові, МФО 325718) виконати вимоги Договору №01/07.1 про проведення рекламної компанії від 01.07.2006 року та Додаткової Угоди №7 від 25.09.2006 року, а саме узгодити варіанти музики та варіанти голосів для тексту ролику, узгодити новий графік роботи та прийняти виконану роботу.

           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс „Ріксос-Прикарпаття” (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Городище 8, код ЄДРПОУ 34358195, р/р 26007800002363 в філії  ВАТ „Укрексімбанк” в м. Львові, МФО 325718) а у разі відсутності грошових коштів –з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ріксос” (02206, м. Київ, вул. А. Малишка, 37, кв. 3, код ЄДРПОУ 33543396, р/р 260010066948 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904) державного мита у розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу  у розмірі 118 грн.

 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс „Ріксос-Прикарпаття” (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Городище 8, код ЄДРПОУ 34358195, р/р 26007800002363 в філії  ВАТ „Укрексімбанк” в м. Львові, МФО 325718) а у разі відсутності грошових коштів –з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ріксос” (02206, м. Київ, вул. А. Малишка, 37, кв. 3, код ЄДРПОУ 33543396, р/р 260010066948 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904) державного мита у розмірі 938,84 грн. за подання апеляційної скарги.

Повернути довідкою Товариству з обмеженою відповідальністю “Ріксос” (02206, м. Київ, вул. А. Малишка, 37, кв. 3, код ЄДРПОУ 33543396, р/р 260010066948 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904) з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито у сумі 6,15 грн. (шість грн.15коп.) за подання апеляційної скарги, перераховане до Державного бюджету України (р/р №31110095700011, одержувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва, банк одержувача: ГУДК України у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077968) квитанцією №35 від 25.06.2009р.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

5. Матеріали справи №21/376-49/30 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді