Постанова

від 21.10.2011 по справі 4-268/11

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 4-268/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2011 м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі : головуючого - судді Грубіян Л.І.

при секретарі - Павлюк Л.П.,

за участю прокурора - Рашкова М.З.,

заявника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі Одеської області скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого Ізмаїльської міжрайонної прокуратури ОСОБА_3 від 21.11.2010 року, про порушення кримінальної справи за фактом хуліганства, скоєного групою осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Старшим слідчим Ізмаїльської міжрайонної прокуратури ОСОБА_3 21.11.2010 року, винесено постанову про порушення кримінальної справи за фактом хуліганства, скоєного групою осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України.

08 грудня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на вказану постанову та просить скасувати її.

В судовому засіданні заявник підтримала скаргу та пояснила, що приводів і підстав для порушення вищезазначеної кримінальної справи у старшого слідчого Ізмаїльської міжрайонної прокуратури ОСОБА_3 не було, кримінальна справа порушена за фактом, але були відомі всі особи, що приймали участь у бійці.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.09.2010 року, яку було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20.10.2010 року, постанову старшого слідчого Ізмаїльської міжрайонної прокуратури від 26.08.2010 року про порушення кримінальної справи у відношенні неї за ч.3 ст. 296 КК України скасовано. Тобто встановлено, що в її діях відсутній склад такого злочину як хуліганство.

Її скарги розглядалась в судах неодноразово.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти заявлених вимог та пояснив, що кримінальна справа порушена правомірно та на законних підставах.

Суд, заслухавши пояснення заявника, вислухавши думку прокурора, вивчивши матеріали справи, на підставі яких була порушена кримінальна справа, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.11.2010 року старшим слідчим Ізмаїльської міжрайонної прокуратури ОСОБА_3 була винесена постанова про порушення кримінальної справи № 89201000106 за фактом скоєння злочину передбаченого ч.2 ст. 296 КК України.

Відповідно до ст. 236-8 КПК України, суд розглядаючи скарги на постанови про порушення кримінальної справи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначених постанов, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті.

За результатами розгляду скарги, в залежності від того, чи були при порушені справи додержані вимоги ст. ст. 94,97,98 КПК України суддя своєю вмотивованою постановою:

1) залишає скаргу без задоволення;

2) задовольняє скаргу, скасовує постанову про порушення справи і виносить постанову про відмову в порушені справи.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи» від 04.06.2010 N 6 розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи передбачені частиною першою статті 94 КПК України приводи, чи мала особа, яка порушила кримінальну справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину, законність джерел отримання цих даних, чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок.

З постанови про порушення кримінальної справи старшого слідчого Ізмаїльської міжрайонної прокуратури ОСОБА_3 від 21.11.2010 року вбачається, що приводами до порушення кримінальної справи були: заяви ОСОБА_4, ОСОБА_5 про нанесення їм тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та заява ОСОБА_2 про нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину. Підставами до порушення кримінальної справи були дані зібрані під час дослідчої перевірки.

Відповідно до ст. 98 КПК України, при наявності приводів і підстав зазначених у ст. 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування. Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.

Як вбачається з матеріалів справи на момент порушення кримінальної справи були відомі особи які вчинили злочин то кримінальна справа мала бути порушена відносно конкретних осіб, а не за фактом.

Судом також встановлено, що 08.02.2011 року старший слідчий Ізмаїльської міжрайонної прокуратури ОСОБА_3 своєю постановою відмовив в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 296, 364, 365 КК України за відсутності в її діях складу вищезазначених злочинів

Суд вважає, що постанова старшого слідчого Ізмаїльської міжрайонної прокуратури ОСОБА_3 від 21.11.2010 року про порушення кримінальної справи за фактом скоєння злочину передбаченого ч.2 ст. 296 КК України суперечить постанові від 08.02.2011 року.

Згідно ч. 4 ст. 25, ч. 5 ст. 114 КПК України, постанови органу дізнання, прокурора, слідчого, винесені відповідно до закону, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, організаціями, установами, службовими особами і громадянами Тому наявність стосовно конкретної особи не скасованої постанови зазначених службових осіб про закриття справи за тим же обвинуваченням або про відмову в порушенні справи за тим же фактом виключає порушення справи чи її розслідування (п. 10, 11 ч. 1 ст. 6 КПК).

Крім цього постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.09.2010 року, яку було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20.10.2010 року, постанову старшого слідчого Ізмаїльської міжрайонної прокуратури від 26.08.2010 року про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 за ч.3 ст. 296 КК України скасовано, та встановлено, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад такого злочину як хуліганство, тобто слідчий прокуратури не правомірно порушив кримінальну справу за фактом скоєння злочину передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, повторно включивши в постанову ОСОБА_2, як учасника злочину, на той час коли слідству достовірно були відомі всі особи які скоїли цей злочин.

Відповідно до ст. 403 КПК України вирок, ухвала і постанова суду, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх державних і громадських підприємств, організацій, установ, службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Тому, якщо стосовно особи є вирок, що набрав законної сили, або ухвала чи постанова суду про закриття справи з тієї ж підстави, кримінальна справа не може бути порушена, а порушена підлягає закриттю ( п. 9 ч. 1 ст. 6 КПК України).

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що скарга ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого Ізмаїльської міжрайонної прокуратури ОСОБА_3 від 21.11.2010 року, про порушення кримінальної справи за фактом хуліганства, скоєного групою осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого Ізмаїльської міжрайонної прокуратури ОСОБА_3 від 21 листопада 2010 року, про порушення кримінальної справи за фактом хуліганства, скоєного групою осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України - задовольнити.

Постанову старшого слідчого Ізмаїльської міжрайонної прокуратури ОСОБА_3 від 21 листопада 2010 року, про порушення кримінальної справи за фактом хуліганства, скоєного групою осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України - скасувати.

Матеріали дослідчої перевірки направити Ізмаїльському міжрайонному прокурору для організації додаткової перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом семи діб з дня винесення.

Суддя ОСОБА_6