Постанова

від 19.10.2009 по справі 33/207-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/207-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2009 року                                    Справа №  33/207-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді   Стрелець Т. Г. (доповідача),      

суддів:  Головка В.Г., Логвиненка А.О.

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.,

Представники сторін:

від  позивача: Жук В.В., представник, довіреність № б/н від 02.03.09;

від відповідача: Каретна Є.В., довіреність № 53-02/794 від 06.05.08, представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення  господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2009р. у справі № 33/207-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромналадка», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (вул. Сеченова, буд. 26, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50012)

до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (вул. Симбірцева, буд. 1а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50029)

про стягнення 10864 грн. 33 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2009 року (суддя Рудовська І.А.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромналадка», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області задовольнити частково, присуджено до стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромналадка" 7 935 грн. 96 коп. - основного боргу, 926 грн. 84 коп.  –пені, 801 грн. 53 коп. –інфляційних витрат, 96 грн. 64 коп. –державного мита та 104  грн. 97 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті задоволення позовних вимог відмовлено, на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2009р., яке набрало законної сили 11.08.2009р. видано наказ.

Не погодившись з вказаним рішенням, Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2009 року по справі № 33/207-09 в частині стягнення з відповідача 7935 грн. 96 коп. основного боргу, 926 грн. 84 коп. пені, 801 грн. 53 коп. інфляційних витрат, 96 грн. 64 коп. державного мита та 104 грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

При цьому скаржник обґрунтовує свої вимоги тим, що при винесенні рішення господарський суд порушив норми процесуального та матеріального права, а також не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Відповідач зазначає, що суд першої інстанції не застосував положення ст. 613 ЦК України, згідно з якими кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. У зв'язку з тим, що в порушення ст. 33 ГПК України позивач не надав жодного доказу щодо виконання умови п. 5 специфікації № 10, вбачається, що прострочення кредитора тривало й на момент звернення позивача до суду, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою від 11.09.2009р. відновлено строк подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 30.09.2009р. на 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні 30.09.2009р. оголошено перерву до 12 год. 35 хв. 19.10.2009р.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні пояснив, що проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, вважає, що висновки позивача викладені в обґрунтування вимог апеляційної скарги не відповідають обставинам справи, рішення господарського суду Дніпропетровської області є законним та таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 19.10.2009р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 лютого 2007 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 320 (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язаний в обумовлений договором строк поставити та передати у власність, а покупець зобов'язаний прийняти та оплати товар у відповідності до умов даного договору.

Відповідно до п. 4.3. договору оплата здійснюється в порядку та строки передбачені специфікаціями.

Відповідно до п. 5 специфікації № 10 від 17.09.2008 року оплата за товар здійснюється з відстрочкою платежу на 5 календарних дні з моменту поставки продукції, за умови надання рахунків–факту та податкових накладних

Позивач, на виконання своїх зобов'язань здійснив поставку товару на суму 7 395 грн. 96 коп.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач свої зобов'язання в частині оплати поставки не виконав.

Позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 610 від 07.11.08р. з вимогою про сплату заборгованості в сумі 7 935 грн. 96 коп., а також лист № 656 від 07.11.08р. з вимогою про повернення поставленого товару, дані листи залишені відповідачем без відповіді.

При детальному дослідженні матеріалів справи, колегія суддів погоджується з встановленими фактами викладеними в рішенні суду першої інстанції.

Проведений аналіз норм чинного законодавства колегією суддів підтверджує обґрунтованість висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та  вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 7 935 грн. 96 коп., а отже вимоги в цій частині правомірно задоволені.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 6.5. Договору у випадку порушення покупцем строків розрахунку за договором, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день такого прострочення. Розмір пені за період з 28.09.2008 року по 24.03.2009 року складає 926 грн. 84 коп.

Відповідно до статті  625 Цивільного  кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом,  інфляційні витрати складають 8 737 грн. 49 коп..

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, які підтверджені матеріалами справи в частині основного боргу в сумі 7 935 грн. 96 коп., пені в розмірі 926 грн. 84 коп. та інфляційних витрат в розмірі 8 737 грн. 49 коп.

Одночасно з цим судова колегія вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано з посиланням на норми діючого законодавства відмовив в задоволенні 1200 грн. витрат на послуги адвоката.

З аналізу наведених норм вбачається, що рішення господарського суду винесене за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

З огляду на викладене, підстави для скасування рішення господарського суду від 16.06.2009р. по даній справі і винесення нового рішення у судової колегії  відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу  України, суд, -    

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»залишити без задоволення, рішення  господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2009р. у справі № 33/207-09 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суд України протягом одного місяця з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя    Т. Г. Стрелець

СуддяВ. Г. Головко

СуддяА. О. Логвиненко