Постанова

від 27.08.2009 по справі 3/318-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/318-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

27.08.09 р.                                                                                          № 3/318-08          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Ткаченка  Б.О. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Гаврилюк  О.М

                                                  Лобань  О.І.

секретар судового засідання   Єрмак Л.В.

представники сторін:

від позивача: Мельник О.В. –дов. №2-28/1042 від 21.09.2007р., представник

від відповідача: Величковська Н.В. –дов. №13/2-25-62 від 10.06.2009р., представник

розглянувши апеляційну скаргу Вишгородської міської ради на рішення господарського суду Київської області від 14.04.2009р.

у справі №3/318-08 (суддя Лопатін А.В.)

за позовом  Вишгородської міської ради

до                 Відділу комунальної власності, послуг і приватизації управління

                    економіки та соціального розвитку міста виконавчого комітету

                    Славутицької міської ради

про               визнання договору купівлі-продажу недійсним

в с т а н о в и в:

Вишгородська міська рада звернулася до господарського суду Київської області з позовом до відділу комунальної власності, послуг і приватизації управління економіки та соціального розвитку міста виконавчого комітету Славутицької міської ради про визнання договору купівлі-продажу недійсним.  

Рішенням господарського суду Київської області від 14.04.2009р. по справі №3/318-08 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив повністю скасувати рішення господарського суду Київської області від 14.04.2009р. та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

На думку позивача, місцевим господарським судом при винесенні рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а оскаржуване рішення винесене з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст.  181, 203, 215, 229, 241 Цивільного кодексу України,  Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 84 ГПК України.     

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.05.2009р. скарга позивача прийнята до розгляду та порушене апеляційне провадження по справі.

Ухвалою заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.06.2009р. строк апеляційного провадження по справі продовжувався.

Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.08.2009р. склад колегії суддів змінено: головуючий –Ткаченко Б.О., судді –Федорчук Р.В., Гаврилюк О.М.

Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.08.2009р. склад колегії суддів змінено: головуючий –Ткаченко Б.О., судді –Лобань О.І., Гаврилюк О.М.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, судова колегія апеляційного суду виходить із наступного.

24.06.2008р. між відділом комунальної власності, послуг і приватизації управління економіки та соціального розвитку міста виконавчого комітету Славутицької міської ради (продавець) та Вишгородською міською радою (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, яка підлягає продажу за конкурсом, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю об'єкт нерухомості (нежитлову будівлю модуля типу «Кисловодськ»(манеж), загальною площею 900 мІ, яка розташована за адресою: Київська область, м. Славутич, вул. Лісна (Будбаза), 2б), а  покупець зобов'язується прийняти цей об'єкт та сплатити ціну (а.с. 10-13).

24.06.2008р. між відділом комунальної власності, послуг і приватизації управління економіки та соціального розвитку міста виконавчого комітету Славутицької міської ради (продавець) та Вишгородською міською радою (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, яка підлягає продажу за конкурсом, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю об'єкт нерухомості (нежитлову будівлю модуля типу «Кисловодськ»(конюшня), загальною площею 900 мІ, яка розташована за адресою: Київська область, м. Славутич, вул. Лісна (Будбаза), 2а), а  покупець зобов'язується прийняти цей об'єкт та сплатити ціну (а.с. 14-17).

Як зазначає позивач, відповідні договори були укладені з порушенням вимог чинного законодавства України, у особи, яка підписала договір, відсутній необхідний обсяг дієздатності, Вишгородською міською радою не приймалось рішення про придбання відповідних об'єктів нерухомості.  

Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 14.04.2009р. має бути скасоване з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В ч. ч. 1-3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Матеріалами справи підтверджується, що 24.06.2008р. між відділом комунальної власності, послуг і приватизації управління економіки та соціального розвитку міста виконавчого комітету Славутицької міської ради (продавець) та Вишгородською міською радою (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, яка підлягає продажу за конкурсом, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю об'єкт нерухомості (нежитлову будівлю модуля типу «Кисловодськ»(манеж), загальною площею 900 мІ, яка розташована за адресою: Київська область, м. Славутич, вул. Лісна (Будбаза), 2б), а  покупець зобов'язується прийняти цей об'єкт та сплатити ціну (а.с. 10-13).

24.06.2008р. між відділом комунальної власності, послуг і приватизації управління економіки та соціального розвитку міста виконавчого комітету Славутицької міської ради (продавець) та Вишгородською міською радою (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, яка підлягає продажу за конкурсом, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю об'єкт нерухомості (нежитлову будівлю модуля типу «Кисловодськ»(конюшня), загальною площею 900 мІ, яка розташована за адресою: Київська область, м. Славутич, вул. Лісна (Будбаза), 2а), а  покупець зобов'язується прийняти цей об'єкт та сплатити ціну (а.с. 14-17).

Як вбачається з зазначених договорів, від імені Вишгородської міської ради діяв Колобов В.В. на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А. 24.06.2008р. за №3904 (а.с. 51).   

Як вбачається з відповідної довіреності, Вишгородська міська рада в особі міського голови Решетняка Віктора Олександровича, який діє  на підставі ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», уповноважує гр. Колобова Василя Васильовича купити на ім'я Вишгородської міської ради 2 модулі типу «Кисловодськ»(манеж, конюшня), розташованих за адресою: м. Славутич, Будбаза та зареєструвати його у відповідних державних органах. Відповідною довіреністю гр. Колобову В.В. надано право, зокрема, підписувати за Вишгородську міську раду документи та угоди цивільно-правового характеру, в тому числі договір купівлі-продажу тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 327 Цивільного кодексу України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

В п. п. 30, 31 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади; прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення; затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження відповідачем доказів прийняття Вишгородською міською радою рішень про придбання зазначених об'єктів нерухомості не надано.

В п. 16 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»зазначено, що сільський, селищний, міський голова: укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить  до висновку про те, що відповідні договори укладені з порушенням  п. п. 30, 31 ч. 1 ст. 26, п. 16 ч. 4 ст. 42  Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

В ч. 2 ст. 238 Цивільного кодексу України зазначено, що представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.

Оскільки в п. 16 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»чітко визначено, що відповідні договори мають бути укладені міським головою та затверджені відповідною радою, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що відповідні договори укладені представником Вишгородської міської ради, якій не володів необхідним обсягом цивільної дієздатності, та з перевищенням повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Позивач під час всього розгляду справи заперечував проти схвалення відповідних правочинів.

Крім того, на виконання вимог ухвали апеляційного господарського суду від  23.07.2009р. позивачем надано пояснення №2-28/876 від 06.08.2009р., яким підтверджується, що позивачем кошти, окрім внесення 10% для участі у конкурсі, за придбання об'єктів нерухомості по відповідним договорам не сплачувались (в матеріалах справи).

З пояснень відповідача №13/2-25-74 від 22.06.2009р. вбачається, що об'єкти приватизації позивачу не передавались (в матеріалах справи).

Таким чином, за результатами укладення відповідних договорів реальні наслідки не настали.

В ч. 1 ст. 229 Цивільного кодексу України зазначено, що  якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

В ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, умовою участі у конкурсі щодо придбання двох модулів було розібрання і вивіз покупцем відповідних об'єктів з території кінноспортивної бази, тобто ці модулі мали відноситися до основних засобів і мали бути придбані виключно як основні засоби (а.с. 37).

Оскільки фактично предметом договорів є об'єкти нерухомості, а розібрання і вивезення відповідних об'єктів фактично змінить та знецінить їх призначення, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що позивач, укладаючи відповідні договори, помилився щодо властивостей предмету договорів.

Даний факт підтверджується і листом Вишгородського міського голови Решетняка В.О. №2-28/271 від 03.03.200р. (а.с. 43-44).

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»№02-5/111 від 12.03.1999р. господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За наведених обставин та оскільки відповідні договори укладені з порушенням  п. п. 30, 31 ч. 1 ст. 26, п. 16 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», укладені представником покупця, який не володів необхідним обсягом цивільної дієздатності та з перевищенням повноважень, а також з невірним сприйняттям покупцем властивостей предмету договорів, апеляційний господарський суд приходить до висновку про правомірність позовних вимог про визнання відповідних договорів недійсними з моменту укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Платіжним дорученням №308 від 21.04.2008р. підтверджується, що Вишгородська міська рада сплатила на користь відповідача плату за модулі в розмірі 25224,48 грн. (а.с. 42).

Оскільки відповідні договори є недійсними з моменту укладення, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що відповідач повинен повернути (сплатити) позивачу зазначену  суму коштів.   

Посилання позивача на порушення судом першої інстанції ст. 84 ГПК України у зв'язку з відсутністю в оскаржуваному рішенні мотивувальної частини є безпідставним, оскільки в оскаржуваному рішенні вказано обставини справи, встановлені судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст оскаржуваних договорів; доводи, за якими суд першої інстанції відхилив докази позивача; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 14.04.2009р.  по справі №3/318-08 прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому має бути скасоване.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 ГПК України апеляційний господарський суд

постановив:

1.          Апеляційну скаргу Вишгородської міської ради на рішення господарського суду Київської області від 14.04.2009р.  по справі №3/318-08 задовольнити.

2.          Рішення господарського суду Київської області від 14.04.2009р. по справі №3/318-08 скасувати.

3.          Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

4.          Визнати договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, яка підлягає продажу за конкурсом від 24.06.2008р. - нежитлової будівлі модуля типу «Кисловодськ»(манеж), загальною площею 900 мІ, яка розташована за адресою: Київська область, м. Славутич, вул. Лісна (Будбаза), 2б) недійсним з моменту укладення.

5.          Визнати договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, яка підлягає продажу за конкурсом від 24.06.2008р. - нежитлової будівлі модуля типу «Кисловодськ»(конюшня), загальною площею 900 мІ, яка розташована за адресою: Київська область, м. Славутич, вул. Лісна (Будбаза), 2а) недійсним з моменту укладення.

6.          Зобов'язати відділ комунальної власності, послуг і приватизації управління економіки та соціального розвитку міста виконавчого комітету Славутицької міської ради повернути (сплатити) Вишгородській міській раді 25224,48 грн.

7.          Стягнути з відділу комунальної власності, послуг і приватизації управління економіки та соціального розвитку міста виконавчого комітету Славутицької міської ради (07100, Київська область, м. Славутич, Центральна площа, 7, р/р 37181002001274 в ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 26539541) на користь Вишгородської міської ради (07300, Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, р/р №35412029001791 в ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 04054866) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

8.          Стягнути з відділу комунальної власності, послуг і приватизації управління економіки та соціального розвитку міста виконавчого комітету Славутицької міської ради (07100, Київська область, м. Славутич, Центральна площа, 7, р/р 37181002001274 в ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 26539541) на користь Вишгородської міської ради (07300, Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, р/р №35412029001791 в ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 04054866) 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.

          Видачу відповідних виконавчих документів доручити господарському суду Київської області.

9.          Справу №3/318-08 повернути до господарського суду Київської області.

10.          Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Головуючий суддя:                                                                      Ткаченко  Б.О.

Судді:

                                                                                                    Гаврилюк  О.М

                                                                                                    Лобань  О.І.

Дата відправки  07.09.09