Рішення

від 20.03.2007 по справі 14/291пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/291пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.03.07 р.                                                                               Справа № 14/291пд                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом комунального підприємства "Житлово-будівельного управління №6" м. Єнакієве

до  відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Контакт" м. Єнакієве

про спонукання  до укладання договору

за участю:

представників сторін:

від позивача Бутусова Л.Т. - юрисконсульт

від відповідача  Рибалко Б.Ф. – юрисконсульт

З урахуванням складності справи та витребування важливих доказів, про існування яких суд дізнався вже під час процесу, строк вирішення спору було продовжено на півтора місяця за згідно частини третьої ст. 69 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про спонукання відповідача до укладання типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій суб'єктів підприємницької діяльності від 03.01.06р.

Відповідач позов не визнав по викладеним у відзиві доводам.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників сторін, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 14.02.06р. позивачем у порядку ст. 181 ГК України на адресу відповідача був надісланий проект договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій суб'єктів підприємницької діяльності.

23.11.06р. відповідач повернув договір від 03.01.06р., підписавши його з протоколом розбіжностей.

На час укладення договору між сторонами виникли розбіжності по його окремим пунктам, зокрема: пункту 5 договору щодо розміру плати за надані послуги та доповнення до пункту 12 відносно покладення на підприємство позивача обов'язків білити фасад будинків, які вирішено передати на розгляд суду.

З урахуванням цього позивач уточнив свої позовні вимоги згідно статті 22 ГПК України та намагається зобов'язати підприємство відповідача прийняти пункти 5 та 12 договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій суб'єктів підприємницької діяльності в його редакції. Решта частина договору за взаємною згодою сторін було врегульовано.

У свою чергу відповідач не приймає спірні пункти договору, мотивуючи це тим, що:

-          органи місцевого самоврядування не мають право розробляти та затверджувати типові договори;

-          постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.05р. №560 затверджено типовий договір про надання послуг з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій;

-          оскільки наданий представником позивача договір не є типовим у розумінні вимог постанови Кабінету Міністрів України, сторони можуть визначати його зміст на основі вільного волевиявлення та погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечить законодавству;

-          крім того, наполягає прийняти спірні пункти у наступній редакції: "Розмір щомісячної плати за надані послуги на момент укладення цього договору становить 47,17 грн.", а тому слід змінити п.4 цього договору виклав його у наступній редакції: "Площа нежитлового приміщення складає 168,45 м.кв., тариф за 1 м.кв. 0,28 грн."

З урахуванням конкретних правовідносин сторін суд дійшов до наступного висновку, зокрема:

Сторонами у справі є суб'єкти господарювання у розумінні статті 55 ГК України.

Правовідношення, які склалися між сторонами, розглядаються судом як їх волевиявлення на виникнення, зміну та припинення обов'язків, визначених законом.

Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій суб'єктів підприємницької діяльності від 03.01.06р. не відноситься до типового та примірного договору, однак ґрунтується на законі.

Згідно ізіз ст. 19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Виконавець – це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку.

Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно із пунктом другим частини першої ст. 22 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” виробник має право пропонувати при укладенні договору ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги третьої групи (пункт 3 частини першої статті 14 цього Закону).

Відповідно до статті 31 цього Закону органи місцевого самоврядування дійсно затверджують ціни(тарифи) на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Стаття 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає повноваження органів місцевого самоврядування в галузі бюджету, фінансів і цін, у тому числі встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються господарським кодексом. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів відповідно до п. 7 ст. 179 ГК України.

Відповідно до пункту 4 статті 179 ГПК України при укладенні господарських договорів сторони повинні визначати зміст договору на основі:

- примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

- типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Орган місцевого самоврядування вийшов за межі своїх повноважень передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" на час розробки проекту договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій суб'єктів підприємницької діяльності.

Зміст типового договору від 03.01.06р. не відповідає вимогам та ознакам типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.05р. за №560 "Про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій", оскільки сторони не можуть відступати від змісту типового договору але мають право конкретизувати його умови.

Примірний договір надає право сторонам за взаємною згодою змінювати його окремі умови та доповнювати його зміст. Наданий позивачем типовий договір про надання послуг не відповідає формі, встановленій Кабінетом Міністрів України. Тому не має правових підстав вважати, що відповідач безпідставно ухиляється від його укладання.

За такими обставинами у задоволенні позову слід відмовити. Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на позивача згідно вимог ст.ст.44, 49 ГПК України.

Звертаю увагу сторін на порядок укладення договорів, передбачений ст.10 ГПК України, та можливість встановлення та затвердження між сторонами умов щодо формування цін на тарифи та послуги за вимогами ст.12 ГПК України.

Крім того, відповідно до п. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

За вимогами статті 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Якщо договір укладається на підставі правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування його зміст має відповідати зазначеному акту. Це правило є чинним і тоді, коли такий акт є обов'язковим для обох сторін договору, і тоді, коли він є обов'язковим для однієї сторони в силу закону.

Особливості укладення договору на підставі обов'язкового акта відповідних органів полягають в можливості спонукання сторони до внесення змін до договору. При виникненні розбіжностей при укладенні договору на підставі обов'язкового акта можливе передання переддоговірного спору на вирішення суду.

У зв'язку з тим, що у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено лише вступну а резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 19, 22, 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, ст. 55, 179, ст. 187 ГК України, ст.ст. 44, 49, 69, 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  У задоволенні позову відмовити.

2. Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на позивача.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності зі ст.84 ГПК України: 26.03.07р.

Суддя                                                                         Підченко Ю.О.