Постанова

від 21.03.2007 по справі 37/89

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/89

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

21.03.07 р.                                                                             Справа № 37/89

10 годин 00 хвилин           

        Постанова прийнята, складена і підписана в нарадчій кімнаті в повному обсязі та проголошена в судовому засіданні

 у приміщенні господарського суду Донецької області у присутності позивача  

(м. Донецьк, вул. Артема, 157, кабінет 210)

за позовом       державної податкової інспекції у м. Димитрові

до відповідача приватної фірми „Олігополія”, м. Димитров    

про стягнення на користь державного бюджету України податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 14534 грн. 25 коп.

Суддя господарського суду Донецької області Яманко Валентина Григорівна

при секретарі судового засідання Шкурідіній  І. О.

Представники:

від позивача: Мірошник Д. Ю. – за дов. від 12 березня 2007 року,

                      Ніжельська Л. С. – за дов. № 968 від 6 лютого 2007 року,

від відповідача: не з'явився.   

СУТЬ СПОРУ:

      Позивач звернувся до господарського суду Донецької області 15 лютого 2007 року з позовною заявою № 1236 від 12 лютого 2007 року (арк. справи 3-5) до приватної фірми „Олігополія”,                   м. Димитров про стягнення на користь державного бюджету України податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 14534 грн. 25 коп., розгляд якої згідно пунктів 6 та 7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду підвідомчий  господарському суду Донецької області.         

         15 лютого 2007 року ухвалою господарського суду Донецької області (арк. справи 1-2) було відкрито провадження в адміністративній справі № 37/89 та призначено попереднє судове засідання на 27 лютого 2007 року. Зазначену ухвалу суду сторони отримали 19 лютого 2007 року (арк. справи 57-58).

       Позивач та відповідач у попереднє судове засідання 27 лютого 2007 року не з'явилися, документи, витребувані ухвалою суду від 15 лютого 2007 року, не надали, причини неявки суду не пояснили, у зв'язку з чим суд відклав попереднє судове засідання на 12 березня 2007 року, про що виніс відповідну ухвалу (арк. справи 59).   

         12 березня 2007 року судом було проведене попереднє судове засідання, на яке з'явився тільки представник позивача, який підтримав позовні вимоги, відповідач на попереднє судове засідання 12 березня 2007 року не з'явився, вимоги ухвал суду від 15 лютого 2007 року та від 27 лютого 2007 року не виконав, причини  не явки на попереднє судове засідання не повідомив. Ухвалою від 12 березня  2007 року (арк. справи 76) суд закінчив підготовче провадження та призначив адміністративну справу № 37/89 до судового розгляду на 21 березня 2007 року. Також, у попередньому судовому засіданні 12 березня 2007 року представнику позивача за його згодою були вручені судові повістки для державної податкової інспекції у м. Димитрові та для відповідача - приватної фірми „Олігополія”, м. Димитров, яка була вручена відповідачу 14 березня 2007 року (арк. справи 78).           

       Під час судового розгляду 21 березня 2007 року позивач підтримав позовні вимоги, відповідач на судовий розгляд не з'явився, причин не з'явлення суду не повідомив, примирення сторони не досягли.  

        Позивач – державна податкова інспекція у м. Димитрові є органом державної влади та відповідно в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, що створений Указом Президента України "Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій" № 760/96 від 22 серпня 1996 року зі змінами та доповненнями внесеними Указом Президента України від 20 квітня 2000 року N 605/2000. Позивач діє на підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 – ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року зі змінами та доповненнями станом на 1 січня 2006 року, пунктом 11 частини 1 статті 10 якого передбачено, що державні податкові інспекції на виконання своїх функцій подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

        Позивач у позовних вимогах зазначив, що податкова заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 14534 грн. 25 коп., виникла у зв'язку з заниженням податкового зобов'язання за березень 2004 року на суму 10624 грн. від списаної кредиторської заборгованості, та від безнадійної кредиторської заборгованості.

        Відповідач - приватна фірма „Олігополія”, м. Димитров зареєстрований 1 серпня 2001 року розпорядженням Димитрівського міського голови № 307р (арк. справи 7) як юридична особа, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію (арк. справи 13). Відповідно до статуту (арк. справи 8-10) відповідач зареєстрований за адресою: м. Димитров, вул. Серова, 102. Відповідач включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 31543986, про що свідчить довідка Донецького обласного управління статистики від 6 серпня 2001 року (арк. справи 12). Приватна фірма „Олігополія”, м. Димитров є платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво форми № 5-Р № 06038158 серії НВ № 336813 від 19 грудня 2001 року (арк. справи 16-17). Розпорядженням Димитрівського міського голови № 101р від 7 квітня 2003 року (арк. справи 18) були зареєстровані зміни до установчих документів приватної фірми „Олігополія”, м. Димитров, а саме юридична адреса відповідача змінилася на: м. Димитров, вул. Артема, 24 (арк. справи 19-21), та внесені зміни до свідоцтва про державну реєстрацію з новою адресою відповідача (арк. справи 11, 25), довідки ЄДРПОУ (арк. справи 22), свідоцтва платника податку на додану вартість (арк. справи 26). Позивачем до матеріалів справи наданий витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 15 листопада 2006 року всіх активів платника податків (відповідача) з терміном дії до 15 листопада 2011 року.  Виконуючим обов'язки начальника ДПІ у м. Димитрові 15 січня 2007 року було прийняте рішення № 73 (арк. справи 50) про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Відповідно до листа № 13 від 18 січня 2007 року (арк. справи 52) за відповідачем земельні ділянки не рахуються. За приватною фірмою „Олігополія”, м. Димитров автомототранспорт не зареєстрований, про що свідчить лист від 16 січня 2007 року (арк. справи 53). Згідно до листа бюро технічної інвентаризації (арк. справи 54) відомості про право власності на нерухоме майно за відповідачем не рахується. Відповідно до акту перевірки місцезнаходження (арк. справи 64) відповідач за адресою: м. Димитров, вул. Артема, 24, не знаходиться.  

        Представник позивача клопотань про повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявили, у зв'язку з чим на підставі пункту 2-1 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до  Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-IV від 6 жовтня 2005 року судовий розгляд був проведений без технічної фіксації.

        Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, -

ВСТАНОВИВ:

         Відповідно до статті 1 протоколу № 1 від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року,  кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Попередні положення, однак, ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів.

         За Конституцією України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (стаття 67), система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини 2 статті 92).     

         Завданням органів державної податкової служби є виконання функцій щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, для чого у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, позивач має право проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності, застосовувати фінансові (штрафні) санкції за встановлені порушення та стягувати примусово до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені та штрафних санкцій, що передбачено статтями 2, 10, 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”  № 509 – ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року зі змінами та доповненнями.

         Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 – ІІІ від 21 грудня 2000 року зі змінами та доповненнями передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

         Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

        Пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закон визначено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення – рішення або після закінчення адміністративного чи судового оскарження при незгоді платника податків з визначеними податковим органом сумами податків (зборів) та штрафних (фінансових) санкцій.

       Судом були дослідженні надані позивачем докази наявності податкового боргу відповідача перед бюджетом та встановлено наступне.         

        1. Посадовими особами Красно армійської об'єднаної державної податкової інспекції з 11 лютого 2005 року по 5 березня 2005 року на підставі посвідчень від 11 лютого 2005 року № 2603, від 10 лютого 2005 року № 2297, від 18 лютого 2005 року № 2613 була здійснена планова комплексна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 1 грудня 2003 року по 30 вересня 2004 року, результати якої викладені в акті № 36/23/31543986 від 5 березня 2005 року (арк. справи 33-48). Підприємство було повідомлено про проведення перевірки 25 січня 2005 року. Перед початком перевірки в журналі реєстрації перевірок вчинено запис 11 лютого 2005 року про початок перевірки. В зазначеному акті разом з іншими були встановлені порушення відповідачем:

- пункту 4.5 статті 4, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме занижено податкове зобов'язання за березень 2004 року на суму 10624 грн. від списаної кредиторської заборгованості, та від безнадійної кредиторської заборгованості. Донараховано податку на додану вартість у сумі 10624 грн. На підставі зазначеного акту податковим органом було прийняте податкове повідомлення – рішення № 0000142342/0 від 5 травня 2005 року на загальну суму 15936 грн. (податок на додану вартість), з якої 10624 грн. – основний платіж, 5312 грн. – штрафні (фінансові) санкції. Зазначене податкове повідомлення – рішення було отримане відповідачем 13 травня 2005 року;

- підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме занижено податкове зобов'язання за І квартал у сумі 29,22 тис. грн. Донараховано податку на прибуток у сумі 29,22 тис. грн. На підставі зазначеного акту податковим органом було прийняте податкове повідомлення – рішення № 0000152342/1 від 5 травня 2005 року на загальну суму 40908 грн. (податок на прибуток приватних підприємств), з якої 29220 грн. – основний платіж, 11688 грн. – штрафні (фінансові) санкції. Зазначене податкове повідомлення – рішення було отримане відповідачем 13 травня 2005 року.  

      Податкові повідомлення – рішення № 0000142342/0 від 5 травня 2005 року та № 0000152342/0 від 5 травня 2005 року були оскаржені відповідачем до Крансоарміської ОДПІ. Рішенням № 5977/3-25-307-2 від 6 травня 2005 року податкові повідомлення – рішення № 0000142342/0 від 5 травня 2005 року та № 0000152342/0 від 5 травня 2005 року були залишені без змін, а скарга без задоволення, на підставі чого прийняті податкові повідомлення – рішення № 0000142342/1 від 11 травня 2005 року та № 0000152342/1 від 11 травня 2005 року, які отримані відповідачем 13 травня 2005 року (арк. справи 27).   

      Податкові повідомлення – рішення № 0000142342/1 від 11 травня 2005 року та № 0000152342/1 від 11 травня 2005 року були оскаржені відповідачем до господарського суду Донецької області, а саме податкове повідомлення – рішення № 0000142342/1 від 11 травня 2005 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10197 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5098 грн.; податкове повідомлення – рішення № 0000152342/1 від 11 травня 2005 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 28045 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11218 грн.

      Рішенням господарського суду Донецької області від 29 серпня 2005 року по справі № 22/167а (арк. справи 65-67) позов приватної фірми „Олігополія”, м. Димитров був задоволений частково, а саме визнано недійсним податкове повідомлення – рішення від 11 травня 2005 року № 0000152342/1 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 28045 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11218 грн. У задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення № 0000142342/1 від 11 травня 2005 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10197 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5098 грн. було відмовлено.

      Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2005 року (арк. справи 68-70) рішення суду першої інстанції було частково скасоване, а позовні вимоги приватної фірми „Олігополія”, м. Димитров задоволено у повному обсязі.

      Постанова Донецького апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2005 року була оскаржена Красноармійською ОДПІ до Вищого адміністративного суду України з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та Красноармійська ОДПІ просила скасувати судові рішення, а справу направити на новий розгляд. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 травня 2006 року (арк. справи 28-32, 71-73) скасував постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2005 року та залишив в силі рішення господарського суду Донецької області від 29 серпня 2005 року по справі № 22/167а, яке ухвалено відповідно до Закону і скасоване помилкове.

      Таким чином, податкове повідомлення – рішення № 0000142342/1 від 11 травня 2005 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10197 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5098 грн. було залишено без змін; в іншій частині зазначене податкове повідомлення – рішення приватною фірмою „Олігополія”, м. Димитров не оскаржувалося.               

         У зв'язку з частковою сплатою боргу в розмірі 1401 грн. 75  коп., сума залишку за податковим повідомленням – рішенням № 0000142342/1 від 11 травня 2005 року склала 14534 грн. 25 коп.                                     

        Відповідно до пункту 1.10 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова вимога – це письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

        Згідно вказаного підпункту 1.10 статті 1 та підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 вказаного Закону відповідачу була надіслана перша податкова вимога № 1/54 від 13 листопада 2006 року, яка була отримана 13 листопада 2006 року, про що свідчить її корінець (арк. справи 51).   

         15 грудня 2006 року відповідачу була надіслана друга податкова вимога за № 2/56, яка була отримана направлена відповідачу поштою.   

         Відповідно до розрахунку (арк. справи 55) станом на 1 січня 2007 року заборгованість відповідача по податку на додану вартість складає 14534 грн. 25 коп.

        З матеріалів справи вбачається, що на момент розгляду спору вище перелічені податкові повідомлення – рішення не були скасовані в адміністративному порядку та не були визнані недійсними в судовому провадженні. Відсутність в матеріалах справи доказів про визнання недійсними в судовому порядку або скасування зазначених податкових повідомлень - рішень, а також доказів сплати підтверджує обґрунтованість заявленого позову про стягнення заборгованості перед бюджетом, з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.          

        Судові витрати відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на те, що позов заявлений суб'єктом владних повноважень до юридичної особи, що не є суб'єктом владних повноважень, та те, що органи державної податкової служби звільнені від сплати судових витрат, не стягуються.

         Керуючись частиною 4 статті 94, статтями 11, 60, 112, 121, 158-163, 167, 185,186, 254, пунктами 2-1, 6, 7 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до  Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-IV від 6 жовтня 2005 року, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

        Позов державної податкової інспекції у м. Димитрові до приватної фірми „Олігополія”,                м. Димитров про стягнення на користь державного бюджету України податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 14534 грн. 25 коп. задовольнити у повному обсязі.

         Стягнути з приватної фірми „Олігополія”, м. Димитров (85322, м. Димитров, вул. Артема, 24, код ЄДРПОУ 31543986, рахунок 26003394110001 у Красно армійській філії ЗАТ КБ „Приватбанк”, МФО 335236) на користь державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 14534 грн. 25 коп. на рахунок 31118029600034, отримувач відділ державного казначейства у м. Димитров, ОКПО 34686500, банк отримувач: ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код платежу 14010100.         

        Постанова прийнята, складена і підписана в нарадчій кімнаті в повному обсязі та проголошена в судовому засіданні 21 березня 2007 року в присутності представника позивача  у приміщенні господарського суду Донецької області (м. Донецьк, вул. Артема, 157, кабінет № 210).

        Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

       Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                              Яманко В.Г.           

вик. Тумасова О.А.

т. 3056106                               

                                                                                                                                                                                 Надруковано 3 примірника:

1. Позивачу – 1.

2. Відповідачу – 1.

3. До справи – 1.   

Адреса та телефон господарського суду Донецької області: 83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157, тел. 381-88-46.