Постанова

від 04.08.2011 по справі 2а-1670/5098/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5098/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

при секретарі - Дубовик О.І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

15 червня 2011 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003621703/0 від 28.12.2010 р., яким підприємцю визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 58 164,00 грн., у тому числі 38 776,00 грн. - за основним платежем та 19 388,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Мотивуючи свої вимоги позивач вказує, що висновок податківців про завищення підприємцем податкового кредиту в розмірі 38 776,00 грн. є помилковим, оскільки сума ПДВ, віднесена ним до складу податкового кредиту у серпні - вересні 2008 року, підтверджена податковими накладними №6 від 19.08.2008 р. та №11 від 16.09.2008 р., виписаними ТОВ "Аніма А" у відповідності до вимог чинного законодавства. Порушення ж контрагентом норм Закону України "Про податок на додану вартість" не може слугувати підставою для притягнення до відповідальності позивача.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту включив суму ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "Аніма А", яке не мало права на нарахування податку та складання податкових накладних у зв'язку з тим, що вказане підприємство зареєстроване платником ПДВ лише 22.09.2008 р., тоді як накладні видані 18.08.2008 р. та 16.09.2008 р. Відтак, на думку відповідача, позивач не мав права на включення до податкового кредиту сум ПДВ, не сплачених його контрагентом - ТОВ "Аніма А".

У судовому засіданні представник відповідача підтримала заперечення проти позову, просила суд у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які прибули у судове засідання, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Полтавської міської ради 28.02.2005 р. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) і на даний час перебуває на податковому обліку у відповідача.

Відповідно до направлення від 11.10.2010 р. №2599 та плану - графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання посадовими особами ДПІ у м. Полтаві проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р.

Результати перевірки оформлено актом від 16.12.2010 р. №12255/1703/НОМЕР_1, висновками якого встановлено порушення, зокрема, п.2.2 ст. 2, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.2.4, 7.2.6, п.7.2, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №165, в результаті чого платнику визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 38 776,00 грн., у тому числі за серпень 2008 року - 27 582,00 грн., за вересень 2008 року - 11 194,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 28.12.2010 р. №0003621703/0, яким ФОП ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 58 164,00 грн., у тому числі 38 776,00 грн. - за основним платежем та 19 388,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із висновками акту та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі -Закон №168/97-ВР).

Відповідно до п.2.2 ст. 2 Закону №168/97-ВР платником податку є будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З матеріалів справи та пояснень сторін суд встановив, що ФОП ОСОБА_1 протягом серпня - вересня 2008 року мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Аніма А" з приводу купівлі продуктів харчування на загальну суму 232 655,25 грн., у тому числі ПДВ - 38 775,87 грн.

На підтвердження факту здійснення вказаної господарської операції позивач надав копії видаткових накладних №РН-006 від 19.08.2008 р. та №РН-0011 від 16.09.2008 р. та податкових накладних №6 від 19.08.2008 р. та №11 від 16.09.2008 р., виписаних ТОВ "Аніма А".

Заперечуючи проти віднесення суми ПДВ, сформованої позивачем по господарських операціях з ТОВ "Аніма А" у серпні - вересні 2008 року, відповідач надав суду свідоцтво №100140567 про реєстрацію платником ПДВ ТОВ "Аніма А" та докази анулювання реєстрації статусу платника ПДВ ТОВ "Аніма А".

Як свідчать матеріали справи, контрагент позивача - ТОВ "Аніма А" (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 36066307) зареєстрований платником ПДВ 22.09.2008 р.

У зв'язку з цим слід зазначити, що податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, були виписані ТОВ "Аніма А" до його реєстрації платником ПДВ.

Тобто, ТОВ "Аніма А" на момент здійснення операцій з купівлі-продажу продуктів харчування 19.08.2008 р. та 16.09.2008 р. ще не мало статусу платника ПДВ.

Підпунктами 7.2.4, 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (пп.7.2.4). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп.7.2.6).

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №165, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Таким чином у позивача не було підстав для віднесення до податкового кредиту суми ПДВ, так як податкова накладна може видаватися лише платником ПДВ, яким контрагент позивача - ТОВ "Аніма А" на час здійснення господарської операції ще не являвся.

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" відсутність у контрагента статусу платника ПДВ позбавляє його права видавати податкові накладні, а вже видані податкові накладні набувають статусу фіктивних і позбавляють покупця права на податковий кредит.

Окрім цього слід зазначити, що згідно з пунктом 35 Положення про реєстрацію платника податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 р. №79 (в редакції наказу ДПА України від 24.05.2005 р. №185) для інформування платників податку Державна податкова адміністрація України щомісяця у термін до 12 числа місяця оприлюднює на web-сайті Державної податкової адміністрації України (www.sta.gov.ua): дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального свідоцтва, дати його видачі; інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

Отже у позивача на момент укладення угоди та включення суми ПДВ до податкового кредиту була можливість перевірити статус свого контрагента як платника ПДВ.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що ДПІ у м. Полтаві під час проведення перевірки діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, правомірно нарахувавши ФОП ОСОБА_1 податкове зобов'язання з ПДВ. Спірне податкове повідомлення-рішення винесене з урахуванням усіх обставин, які встановлені під час перевірки, неупереджено та своєчасно.

Таким чином вимоги позивача суд визнає необґрунтованими, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Оскільки спірне податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, який згідно з частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі його неправомірності визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне в силу частини 2 статті 11 вказаного Кодексу вийти за межі позовних вимог про визнання недійсним цього рішення, та змінити спосіб захисту порушеного права шляхом визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

З огляду на приписи ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 09.08.2011 р.

Суддя Є.Б. Супрун