Постанова

від 17.09.2015 по справі 904/9005/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року Справа № 904/9005/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П., суддіФролова Г.М, Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 року у справі№ 904/9005/14 господарського судуДніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Рубені" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет, на стороні позивача Державного підприємства "Криворізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" простягнення 24 675, 97 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Лихина М.М. дов. б/н від 18.12.2014 року, - відповідача:не з'явився, - третьої особи:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Криворіжгаз" (далі за текстом - ПАТ "Криворіжгаз") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Рубені" (далі за текстом - ТОВ "Рубені") про стягнення 24 675, 97 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2015 року у справі № 904/9005/14 позовні вимоги задоволено: стягнуто з ТОВ "Рубені" на користь ПАТ "Криворіжгаз" 24 675, 97 грн. - основної заборгованості.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Рубені" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2015 року та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 року, в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено Державне підприємство "Криворізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 року апеляційну скаргу ТОВ "Рубені" задоволено, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2015 року у справі № 904/9005/14 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПАТ "Криворіжгаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 року у справі № 904/9005/14, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2015 року залишити без змін, аргументуючи порушенням норм права, зокрема, ст. ст. 32, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 31.08.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Ходаківської І.П., суддів - Фролової Г.М., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 17.09.2015 року.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 111 7 ГПК України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи в задоволенні позову, виходив з відсутності належних доказів, підтверджуючих факти непридатності засобів вимірювальної техніки відповідача згідно з чинним законодавством та діючим Національним стандартом України та зазначив про встановлені актами позивача фактів відсутності пошкоджень зовнішніх пломб на обох лічильниках, факту відсутності доказів будь-яких навмисних дій відповідача, спрямованих на несанкціонований відбір природного газу чи викривлення даних лічильників

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такий висновок суду апеляційної інстанції помилковим з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.12.2012 року ПАТ "Криворіжгаз" (постачальник) та ТОВ "Рубені" (споживач) уклали договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2013/ТП-ПР-1319, згідно п. 1.1. якого постачальник протягом 2013 року здійснює споживачу постачання природного газу (далі по тексту - газ) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Положеннями п. 3.4. вказаного Договору сторони погодили, що постачальник має право перевіряти роботу вузлів обліку, установлених у споживача, у тому числі з допомогою еталонних пересувних вимірювальних комплексів, газопроводи та газоспоживне обладнання, які розташовані на території об'єктів споживача, а також вимагати позачергової перевірки вузлів обліку спеціально уповноваженим органом у сфері метрології. Порядок та строки перевірок передбачених Технічною угодою, що є додатком 4 до договору.

Відповідно до п. 4.5. Договору розрахунковий період за договором становить один місяць - 9:00 першого дня місяця до 09:00 першого дня наступного місяця включно. Інформацію про зміну контрактної години газорозподільне підприємством розміщує на своєму офіційному веб-сайті.

Права та обов'язки сторін закріплено розділом 5 укладеного між сторонами Договору.

Згідно п. 10.1. Договору останній набирає чинності з дати підписання та, відповідно до ч. 3 статті 631 Цивільного кодексу України, поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2013 р. та діє до 31.12.2013 р., а частині проведення розрахунків - до повного їх виконання.

Пунктом 10.1.1. Договору передбачено, що Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляду його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 11.12.2013 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до договору, в якій визначено договірні обсяги постачання природного газу на 2014 рік та що вказаний додаток є невід'ємною частиною договору, який набирає чинності з дати підписання сторонами та діє з 01.01.2014 року до 31.12.2014 року.

21.12.2012 року між сторонами підписано Технічну угоду на здійснення контролю за обліком газу (далі по тексту - Технічна угода), відповідно до п. 1.1. умов якої визначено її предметом надання постачальником послуг з постачання природного газу споживачу до межі балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування.

Відповідно до п. 1.2. Технічної угоди на підставі Технічної угоду здійснюється організація обліку витрат природного газу і його приймання-передача

Пунктом 2.1. Технічної угоди передбачено, що використання газу споживачем за відсутності комерційного вузла обліку газу, який відповідає "Правилам обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання" - не допускається.

Облік газу виконується згідно з "Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання", "Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України", Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність", ДБН В. 2.5-20.-2001 "Газопостачання", "Правилами користування природним газом для юридичних осіб" іншими діючими нормативними документами.

Оперативний контроль використання газу споживачем здійснює постачальник.

Відповідно до п. 2.2.2. Технічної угоди для комерційного обліку газу визначається контрактна година - 09:00. Контрактна доба - проміжок часу у 24 години, що починається з контрактної години. Контрольний місяць - проміжок часу тривалістю в один календарний місяць, що починається з контрактної години першого числа календарного місяця.

Положеннями п. 2.8. Технічної угоди передбачено, що облік поданого газу споживачу за допомогою комерційного вузла обліку газу вважається дійсним за таких умов: 2.8.1. Наявний комерційний вузол обліку газу; 2.8.2. Лічильник, коректор (обчислювач), звужуючи пристрої, перетворювачі тиску, різниці тиску та температури повинні бути повірені або атестовані в установленому порядку; 2.8.3. Монтаж системи газопостачання та всі встановлені газові прилади відповідають погодженій проектній документації, розробленій на підставі наданих споживачу постачальником технічних умов на проектування об'єкта системи газопостачання; 2.8.4. Відсутні акти технічної перевірки, де були виявлені порушення, які впливають на достовірність результатів вимірювання.

Згідно п. 2.10. Технічної угоди облік переданого споживачу газу вважається не дійсним та перерахунки об'єму спожитого газу проводяться постачальником у наступних випадках та за таких умов:

Пунктом 2.10.2. Технічної угоди передбачено, що за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання, з розрахунку його цілодобової роботи, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку. У разі, якщо такі перевірки не проводилися, перерахунки проводяться за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювалися спільно з постачальником.

Нарахування згідно вказаного пункту проводяться зокрема у випадку отримання негативних результатів чергової, позачергової та експертної повірки ЗВТ (п. 2.10.2.2. Технічної угоди).

Відповідно до п. 6.1. Технічної угоди остання набирає чинності з моменту підписання і скріплення печатками сторін та діє протягом строку дії договору.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно Додатку № 1 до Договору, постачання природного газу за договором відбувається на два об'єкти відповідача, а саме: м. Кривий Ріг, вул. Косіора, 33в., м. Кривий Ріг, вул. Косіора, 29а/1.

У зв'язку з непридатністю до використання засобу вимірювальної техніки, а саме лічильника газу РЛG6 №33049, що підтверджується довідкою державного підприємства "Кривабасстандартметрологія" про непридатність засобу вимірювальної техніки №Т-ДН-1512/14 від 30.05.2014 року по об'єкту за адресою м. Кривий Ріг, вул. Косіора, буд.33В позивач звернувся до місцевого господарського суду з даним позовом.

Відповідно до п. 2.10. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання визначено, що за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу та інше), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки (форма акта довільна).

Акт, підписаний представниками сторін, може бути підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого - переданого газу. Перерахунки здійснюються в порядку, передбаченому у пункті 5.13 цих Правил або умов договору у випадках виявлення недоліків, які не передбачені цими Правилами.

Відповідно до п. 12.10. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання у разі виникнення спірних питань під час підписання акта представник сторони, яка перевіряється, підписує акт з викладенням окремої думки. У разі відмови представника сторони договору, яка перевіряється, від підписування акт підписується тільки представником сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, в односторонньому порядку. В акті робиться відмітка про відмову іншої сторони договору від підписування.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 29.05.2014 року представниками позивача здійснено перевірку вузла обліку газу відповідача.

Так, судами встановлено, що в ході проведення перевірки, у представників газопостачальної організації виникли сумніви щодо правильності та точності в роботі ЗВТ, у зв'язку з чим 29.05.2014 року лічильник газу було демонтовано та відправлено на експертизу, що підтверджується актом демонтажу лічильника газу для проведення експертизи від 29.05.2014 року.

Як досліджено судами попередніх інстанцій, ПАТ "Криворіжгаз" зазначає, що у день перевірки ВОГ та демонтажу газового лічильника - 29.05.2014 року представниками позивача було опломбовано та перекрито пуск газу до газового котла та залишено в роботі газові плити у кількості 2 штуки.

30.05.2014 року державним підприємством "Кривбасстандартметрологія" проведено експертну повірку лічильника газу, що встановлений для обліку газу на об'єкті споживача за результатами якої складено довідку № Т-ДН-1512/14 від 30.05.2014 року, згідно якої лічильник газу "Арсенал" G6РЛ, заводський номер 33049 визнано непридатним до застосування.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

Згідно п. 5.13. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться у випадках: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу; наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).

Положеннями п. 5.13.2. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання передбачено, що в разі коли власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Судами встановлено, що згідно додатку № 1 до Договору на об'єкті споживача за адресою м. Кривий Ріг, вул. Косіора, 33, встановлено чотири одиниці газового обладнання, а саме: газовий котел "КЧМ" з номінальною витратою газу 2, 6 м. куб. на годину, газова колонка з номінальною витратою газу 2, 87 м. куб. та дві газові плити з номінальною витратою газу на один прилад 1, 2м.куб. на годину.

За таких обстави, враховуючи те, що за результатами експертної повірки від 30.05.2014 року, лічильник газу "Арсенал" П6РЛ, заводський номер 33049 визнано непридатним до застосування, позивач здійснив перерахунок об'ємів спожитого газу за період з 01.05.2014 року по 29.05.2014 року.

Враховуючи, що з 29.05.2014 року на об'єкті споживача залишено в роботі лише газові плити у кількості 2 шт., у зв'язку з відсутністю ЗВТ (зняття на експертну повірку) починаючи з 30.05.2014 року по фактичну дату перекриття пуску газу до газових плит у кількості 2 шт. (16.06.2014 року) позивачем здійснено перерахунок об'ємів спожитого газу.

Отже, як досліджено судами, позивачем було здійснено перерахунок обсягу спожитого природного газу позивача, шляхом перемноження номінальної потужності неопломбованого газового обладнання, що встановлено на об'єкті споживача, на кількість годин роботи цього ж газового обладнання та, у зв'язку з тим, що об'єм спожитого у травні 2014 року природного газу закритий ще безпосередньо у травні 2014 року, результати перерахунку включено до об'ємів спожитого природного газу у червні 2014 року у відповідності з п. 2.16. Технічної угоди.

Крім того, судами встановлено, що по об'єкту за адресою м. Кривий Ріг, вул. Косіора, буд.29-а причиною виконання технічного розрахунку послугував факт непридатності до використання засобу вимірювальної техніки, а саме лічильника газу "Новатор" G4 РЛ № 70337997, що підтверджується довідкою державного підприємства "Кривабасстандартметрологія" про непридатність засобу вимірювальної техніки № Т-ДН-1790/14 від 26.06.2014 року

Так, 26.06.2014 року представниками позивача здійснено перевірку вузла обліку газу відповідача, за результатами проведення якої було виявлено порушення у роботі лічильника, які не можливо виявити шляхом зовнішнього огляду, про що складено акт виявлення порушень № 1601 від 26.06.2014 року.

Судами встановлено, що 26.06.2014 року лічильник було знято та відправлено до державного підприємства "Кривбасметрологія" для проведення позачергової повірки лічильника і представниками позивача було опломбовано та перекрито пуск газу до газового котла та залишено в роботі газову плиту у кількості 1 шт., що зафіксовано у акті перевірки № 1602 від 26.06.2014 року.

26.06.2014 року державним підприємством "Кривбасметрологія" проведено повірку лічильника газу, що встановлений для обліку газу на об'єкті споживача. Згідно довідки № Т-ДН-11790/14 від 26.06.2014 року, лічильник газу "Новатор" G4 РЛ, заводський номер 7033797 визнано непридатним до застосування.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно додатку № 1 до Договору на об'єкті споживача за адресою м. Кривий Ріг, вул. Косіора, 29а/1, встановлено дві одиниці газового обладнання, а саме: газовий котел "Імергаз" з номінальною витратою газу 2, 4 м. куб. на годину, газова плита з номінальною витратою газу 1, 2м. куб. на годину.

Так, враховуючи проведену повірку від 26.06.2014 року, за результатами якої лічильник газу "Новатор" G4 РЛ, заводський номер 7033797 визнано непридатним до застосування, позивач здійснив перерахунок об'ємів спожитого газу за період з 01.06.2014 року по 26.06.2014 року та враховуючи, що з 26.06.2014 року на об'єкті споживача залишено в роботі лише газову плиту у кількості 1 шт., у зв'язку з відсутністю ЗВТ (зняття на експертну повірку) починаючи з 27.06.2014 року по кінцеву дату розрахункового періоду (01.07.2014 року) позивачем здійснено перерахунок об'ємів спожитого газу.

Місцевим судом встановлено, що позивачем було здійснено перерахунок обсягу спожитого природного газу позивача, шляхом перемноження номінальної потужності неопломбованого газового обладнання, що встановлено на об'єкті споживача, на кількість годин роботи цього ж газового обладнання і за результатами здійсненого перерахунку об'ємів спожитого газу, відповідно до акту приймання передачі природного газу від 27.06.2014 року встановлено, що позивачем відповідачу було поставлено 4 057 куб. м. природного газу.

Так, місцевим господарським судом встановлено, що відповідач мав сплатити на користь позивача 25 554, 14 грн. вартості спожитого газу, однак внаслідок не повних розрахунків за спожитий природний газ, станом на 04.09.2014 року, за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 24 675, 97грн., яка і стала підставою звернення позивача до господарського суду з даною позовною заявою.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. ст. 32, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів того, що лічильники прийшли у непридатний стан в результаті поставки позивачем природного газу неналежної якості судами попередніх інстанцій не встановлено.

Положеннями п. 5.13.1. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання передбачено можливість перерахунку об'єму протранспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Місцевим господарським судом обґрунтовано відхилено доводи відповідача про застосування у розрахунках режим роботи величиною у 24 години на добу, що збільшує нарахування в два рази з огляду на те, що Додаток № 3 до Договору на постачання природного газу за регульованим тарифом містить не режим роботи газового обладнання, а режим роботи відповідача.

Місцевим господарським судом встановлено, що розрахунки позивача здійснений у відповідності до п. 2.10.2. Технічної угоди, а саме: на об'єкті за адресою м. кривий Ріг, вул. Косіора, 29а/1: котел Іммергаз працює 24 год./добу; ПГ-4 працює 3 год./добу; на об'єкті за адресою м. Кривий Ріг, вул. Косіора, 33в: КЧМ працює 24 год./добу; КГ працює 2год/добу; ПГ працює 3 год./добу.

Крім того, місцевим господарським судом обґрунтовано відхилено довід відповідач про те, що позивач при проведенні перерахунку врахував використання котла для обігріву, незважаючи, що перерахунок здійснювався в період закінчення опалювального періоду з огляду на положення п. 3.3.12. Технічної угоди, згідно якого при відключенні газоспоживчого обладнання терміном більше 3 доби повідомляти диспетчерську службу постачальника та встановлювати на вході інвентарну заглушку, яка підлягає пломбування постачальником, однак докази такого повідомлення відсутні.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України виникає, зокрема із господарського договору.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі коли у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог, які підтверджено документально, а тому такі вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи наведені положення Законодавства колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, який в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно та об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи та врахував доводи сторін, натомість апеляційний господарський суд не врахував вказаних обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 111 10 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 111 9 касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова апеляційного господарського суду від 07.04.2015 року підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2015 року у справі № 904/9005/14 залишенню без змін.

Судові витрати за розгляд касаційної скарги, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, належить покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 року у справі № 904/9005/14 задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 року у справі № 904/9005/14 скасувати.

3. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2015 року у справі № 904/9005/14 залишити без змін.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рубені" 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги. Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіГ.М. Фролова О.В. Яценко