Рішення

від 10.09.2015 по справі 910/25493/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2015Справа №910/25493/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс - Агроцентр»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро ХХІ»,

про стягнення 61874676,30 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Гальченко Р.О. (представник за довіреністю);

від відповідача 1 - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року ТОВ «Сервіс - Агроцентр» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Агро ХХІ», ПрАТ «Технологічна аграрна компанія об'єднана».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.03.2014 між ТОВ «Сервіс - Агроцентр» та ТОВ «Агро ХХІ» укладено договір поставки № 5-250314/ззр, відповідно до умов якого ТОВ «Сервіс - Агроцентр» зобов'язалося поставити ТОВ «Агро ХХІ» товар, а останній, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити його.

Крім того, 25.03.2014, на забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором, між ТОВ «Сервіс - Агроцентр» та ПрАТ «Технологічна аграрна компанія об'єднана» укладено договір поруки № 1 від 25.03.2014.

На виконання умов договору поставки позивач поставив відповідачеві товар, однак відповідач 1, в свою чергу зобов'язань з оплати поставленого товару у передбаченій договором формі не виконав.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів, як солідарних боржників, заборгованості в сумі 36962613,41 грн., 7603229,60 грн. 39% річних, 1848130,67 грн. 5% штрафу, 4871641,16 грн. інфляційних, 10589061,46 грн. курсової різниці.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.11.2014 порушено провадження у справі № 910/25493/14, справу призначено до розгляду.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.12.2014 у справі № 910/25493/14 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 рішення суду першої інстанції скасовано частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2015 рішення Господарського суду м. Києва від 25.12.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 по справі № 910/25493/14 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

У Господарському суді м. Києва справа № 910/25493/14, за результатами повторного автоматизованого розподілу, надійшла на новий розгляд до судді Маринченко Я.В.

Ухвалою від 16.07.20150, за клопотанням позивача, провадження у справі № 910/2493/14 у відношенні ПрАТ «Технологічна аграрна компанія об'єднана», припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову до ПрАТ «Технологічна аграрна компанія об'єднана».

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце його проведення повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що 25.03.2014 між ТОВ «Сервіс - Агроцентр» (далі - позивач, постачальник) та ТОВ «Агро ХХІ» (далі - відповідач-1, покупець) укладено договір поставки № 5-250314/ззр, за умовами якого позивач зобов'язався поставити у зумовлений строк відповідачеві-1 продукцію для сільгоспвиробництва (товар), а відповідач-1 зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. Загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його певне співвідношення (асортимент), упаковка та маркування, ціна та її еквівалент, строк, порядок поставки та оплати, а також інші умови, визначаються в додаткових угодах (специфікаціях), які є невід'ємними частинами договору.

У пункті 1.3 договору сторони дійшли згоди про необхідність забезпечення грошових зобов'язань за договором шляхом додаткового укладення сторонами договору поруки з третьою особою.

Згідно з п. 2.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до 31.12.2014, а щодо невиконаних до цього дня зобов'язань та відповідальності - до повного їх виконання.

Відповідно до п. 2.2 договору, поставка товару здійснюється на умовах, визначених відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010. Конкретні умови поставки вказуються в додаткових угодах (специфікаціях) до договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що вартість товару повинна бути повністю сплачена покупцем на умовах, які зазначені в даному договорі та в додаткових угодах (специфікаціях), що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктами 4.2, 4.3 договору сторони визначили, що розрахунок за договором здійснюється в національній валюті. Конкретні умови оплати зазначаються у відповідній додатковій угоді (специфікації) та мають бути відображені наступним чином:

Оплата в розмірі 100% вартості товару, передбаченої у відповідній додатковій угоді (специфікації) здійснюється переказним авальованим векселем зі строком оплати «за пред'явленням, але не раніше 15.11.2014» наступним чином:

- Постачальник разом із видатковою накладною передає покупцю по акту приймання-передачі переказний вексель;

- Покупець зобов'язаний акцептувати отриманий від постачальника переказний вексель, авалювати його не більше ніж протягом 15 днів після його отримання та передати його постачальнику по акту приймання-передачі протягом 3-х календарних днів з дати авалювання. Датою оплати буде вважатися дата передачі покупцем по акту приймання-передачі постачальнику переказного авальованого векселя.

У подальшому, позивач, на виконання умов договору, поставив відповідачеві-1 товар на загальну суму 36962613,41 грн., що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін видатковими накладними: №№ 585 від 04.04.2014, 696 від 08.04.2014, 706 від 08.04.2014, 755 від 11.04.2014, 804 від 11.04.2014, 774 від 14.04.2014, 866 від 15.04.2014, 908 від 15.04.2014, 918 від 16.04.2014, 954 від 17.04.2014, 1009 від 22.04.2014, 1024 від 23.04.2014, 1055 від 25.04.2014, 1587 від 18.06.2014, 1694 від 15.07.2014, 1697 від 16.07.2014.

Також, на виконання договору поставки, позивачем передано відповідачу для подальшого акцептування переказні векселі на суму поставленого товару, що підтверджується наявними ви матеріалах справи актами приймання-передачі векселів від 08.04.2014, 11.04.2014, 15,04.2014, 16.04.2014, 22.04.2014, 23.04.2014, 24.04.2014, 15.07.2014 та 16.07.2014 (всього 15 актів). Вказані акти приймання-передачі векселів підписані представниками сторін за договором та скріплені печатками. Відповідно до п.2, який є аналогічним у всіх актах приймання-передачі веселів, з моменту прийняття покупцем векселю постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання , визначені в п.4.2.1 договору, а саме: постачальник разом із видатковою накладною передав покупцю по акту приймання-передачі переказний вексель.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач належним чином і у повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором поставки №5-250314/ззр від 25.03.2014, як в частині передачі товару так і в частині передачі веселів для їх подальшого акцептування відповідачем, у відповідності до умов договору щодо розрахунків за поставлений товар.

Відповідач, в свою чергу, за поставлений товар не розрахувався, не виконав умови п.п. 4.1, 4.2.1 договору щодо зобов'язання акцептувати отриманий від постачальника переказний вексель, авалювати його не більше ніж протягом 15 днів після його отримання та передати його постачальнику по акту приймання-передачі протягом 3-х календарних днів з дати авалювання. .

Згідно зі ст.ст.11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1, 6 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 8.3.1 договору передбачено, що за порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни товару, на підставі ст. 625 ЦК України, покупець сплачує постачальнику 39% річних від суми боргу.

За порушення умов передбачених п.п. 4.2.1, 5.2.2 договору, покупець сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 5% від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання по оплаті вартості товару (п. 8.3.2 договору).

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за договором, позивач просить стягнути 7603229,60 грн. 39% річних, 1848130,67 грн. штрафу.

Крім того, позивач заявив до стягнення 4871641,16 грн. інфляційних за період прострочення виконання зобов'язання.

Пунктом 4.3 договору передбачене право постачальника в односторонньому порядку змінити вартість товару залежно від зміни курсу іноземної валюти.

На підставі зазначеного положення позивач здійснив перерахунок заборгованості в зв'язку зі зміною курсу валюти, та нарахував відповідачеві-1 курсову різницю в сумі 10589061,46 грн.

Перевіривши розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум, суд дійшов висновку про його законність, обґрунтованість, відповідність положенням закону на договору.

Згідно зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідачем не надано належних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо виконання позивачем зобов'язань за договором, як не надано і доказів виконання своїх зобов'язань за договором поставки щодо оплати поставленого товару у порядку та у строки, визначені договором.

За таких обставин, враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки щодо оплати поставленого товару позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ «Агро-ХХІ» заборгованості та нарахованих позивачем штрафних санкцій та інфляційних втрат підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро ХХІ» (35431, Рівненська область, Гощанський район, с. Бабин, вул. Заводська, 1; ідентифікаційний код 34438102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр» (03138, м. Київ, вул. Каменярів, 21; ідентифікаційний код 36059766) 36962613 (тридцять шість мільйонiв дев'ятсот шістдесят двi тисячi шістсот тринадцять) грн. 41 коп. основного боргу, 7603229 (сім мільйонiв шістсот три тисячi двісті двадцять дев'ять) грн. 60 коп. 39 % річних, 1848130 (один мільйон вісімсот сорок вісім тисяч сто тридцять) грн. 67 коп. штрафу, 4871641 (чотири мільйони вісімсот сімдесят одна тисяча шістсот сорок один) грн. 16 коп. інфляційних, 10589061 (десять мільйонiв п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч шістдесят одну) грн. 46 коп. курсової різниці та 73080 (сімдесят три тисячi вісімдесят) грн. витрат на сплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Я.В. Маринченко