Рішення

від 15.09.2015 по справі 911/2996/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"15" вересня 2015 р. Справа № 911/2996/15

за позовом першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим , м. Київ, в інтересах держави в особі: 1) Міністерства аграрної політики та продовольства України , м. Київ,

2) державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд

України» , м. Київ,

до відповідача сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна» , с. Мускатне

Красногвардійського району Автономної Республіки Крим,

про стягнення 149 500,00 грн.

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від прокурора: Секретар В.В. , посвідчення від 21.10.2014р. №029901;

від позивача 1: Дорофеєв М.Ю. , довіреність від 21.07.2015р. №31-4/14;

від позивача 2: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Перший заступник прокурора Автономної Республіки Крим, м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 13.07.2015р. №05/2/1-279вих-15 в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ, та державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України», м. Київ, до відповідача - сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна», с. Мускатне Красногвардійського району Автономної Республіки Крим, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2 основний борг за договором поставки насіння від 31.07.2013р. №3-13 в розмірі 149 500,00 грн.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що позивачем 2 на виконання умов договору поставки насіння від 31.07.2013р. №3-13 поставлено, а відповідачем прийнято товар за видатковою накладною від 10.10.2013р. №ВН-3-13 на загальну суму 175 000,00 грн. Відповідач свої грошові зобов'язання належним чином не виконав та за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, в результаті чого за останнім рахується заборгованість в розмірі 149 500,00 грн., яку прокурор просить суд стягнути в примусовому порядку.

Частиною першою ст. 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено поняття «тимчасова окупована територія України» і встановлено особливий правовий режим цієї території (стаття 4), особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Так, статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» змінено територіальну підсудність судових справ у зв'язку з неможливістю здійснення правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях. Зазначеною статтею Закону передбачено, зокрема, забезпечення розгляду справ господарського суду Автономної Республіки Крим господарським судом Київської області, господарського суду міста Севастополя - господарським судом міста Києва, Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.07.2015р. позовну заяву першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/2996/15 та призначено розгляд справи в засіданні господарського суду на 04.08.2015р. Ухвалою господарського суду Київської області від 04.08.2015р. розгляд справи відкладено на 15.09.2015р.

В судові засідання 04.08.2015р. та 15.09.2015р. з'явились прокурор та повноважний представник позивача 1. Позивач 2 та відповідач у судові засідання 04.08.2015р. та 15.09.2015р. своїх представників не направили, витребувані ухвалами суду від 15.07.2015р. та від 04.08.2015р. документи та додаткові докази не подали, та про причини нез'явлення суд належним чином не повідомили.

Відповідно до рекомендацій Вищого господарського суду України (підпункт 3.9.2 пункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції») у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим, м. Київ (далі по тексту - прокурор), в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ (далі по тексту - Мінагрополітики), та державного підприємств «Державний резервний насіннєвий фонд України», м. Київ (далі по тексту - ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України»), до відповідача - сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна», с. Мускатне Красногвардійського району Автономної Республіки Крим (далі по тексту - СВК «Україна»), вислухавши пояснення прокурора та представника позивача 1, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладено представництво інтересів громадян і держави в суді у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві. Пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 передбачає, що інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й діяльності приватних підприємств, товариств.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, єдиним засновником ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» є держава в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, яке, згідно власного Положення, затвердженого Указом Президента України, від 23.04.2011р. № 500/2011, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави.

За таких обставин, враховуючи, що "інтереси держави" є оціночним поняттям у кожному конкретному випадку, суд вважає, що прокурор достатньо обґрунтував у позові, в чому полягає загроза порушень інтересів держави в даній справі та правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Мінагрополітики та ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України».

Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 31.07.2013р. між ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» (постачальник) та СВК «Україна» (покупець) Договір №3-13 поставки насіння (далі - Договір), згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця насіння сільськогосподарських рослин (надалі - насіння), а покупець зобов'язується прийняти це насіння та оплатити його вартість відповідно до умов, вказаних у цьому Договорі. Відповідно до умов цього Договору:

- постачальник зобов'язується передати у власність покупця протягом 10 днів після виконання ним п. 3.2.1 даного Договору та після укладення договору застави і страхування предмету застави, насіння: пшениці, сорту «Вдала», першої репродукції, у кількості 30,0 тонн по ціні 3 300,00 грн./т. з урахуванням ПДВ; ячменю, сорту «Буран», еліта, у кількості 20,00 тонн по ціні 3 800,00 грн./т. з урахуванням ПДВ (підпункт 2.1.1 пункту 2.1 Договору);

- покупець зобов'язується оплатити вартість насіння відповідно до умов розділу 3 цього Договору та прийняти насіння тільки для власного використання (підпункт 2.2.1 пункту 2.2 Договору);

- загальна вартість цього Договору становить 175 000,08 грн., у тому числі ПДВ - 29 166,68 грн. (пункт 3.1 Договору);

- розрахунок проводиться покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника поетапно:

суму в розмірі 17 500,01 грн. на умовах 100% передоплати;

суму в розмірі 157 500,07 грн. покупець сплачує наступним чином: 1 600,00 грн. - до 25.10.13р., 1 600,00 грн. - до 25.11.13р., 1 600,00 грн. - до 25.12.13р., 1 600,00 грн. - 25.01.14р., 1 600,00 грн. - до 25.02.14р., 1 600,00 грн. - до 25.03.14р., 1 600,00 грн. - до 25.04.14р., 1 600,00 грн. - 25.05.14р., 1 600,00 грн. - до 25.06.14р., 1 600,00 грн. - до 25.07.14р., 1 500,07 грн. - до 01.09.14р. (пункт 3.2 Договору);

- цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення сторін і діє до повного виконання зобов'язань сторонами цього Договору (пункт 7.1 Договору).

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 175 000,08 грн. та здійснено його часткову оплату на суму 25 500,08 грн.

Так, на підтвердження факту поставки позивачем 2 та отримання відповідачем визначеного Договором товару прокурором подано суду копії видаткової накладної від 10.10.2013р. №ВН-3-13 на загальну суму 175 000,08 грн. та відповідної довіреності на отримання матеріальних цінностей, оригінали яких було надано для огляду в судовому засіданні, і за якими суд достовірно може ідентифікувати відповідача як особу, яка отримала товар від позивача 2 на виконання укладеного між ними Договору. При цьому підписання покупцем (відповідачем) видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно до частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пункту 3.2 Договору розрахунок проводиться покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника поетапно: суму в розмірі 17 500,01 грн. на умовах 100% передоплати; суму в розмірі 157 500,07 грн. покупець сплачує наступним чином: 1 600,00 грн. - до 25.10.13р., 1 600,0 грн. - до 25.11.13р., 1 600,00 грн. - до 25.12.13р., 1 600,00 грн. - 25.01.14р., 1 600,00 грн. - до 25.02.14р., 1 600,00 грн. - до 25.03.14р., 1 600,00 грн. - до 25.04.14р., 1 600,00 грн. - 25.05.14 р., 1 600,00 грн. - до 25.06.14р., 1 600,00 грн. - до 25.07.14р., 1 500,07 грн. - до 01.09.14р.

За таких обставин, строк оплати отриманого за видатковою накладною від 10.10.2013р. №ВН-3-13 товару є таким, що настав.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Відповідно до частини 2 статті 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд ухвалою від 15.07.2015р. про порушення провадження у справі №911/2996/15 зобов'язував відповідача подати суду документи, що підтверджують сплату останнім грошових коштів за видатковою накладною згідно Договору. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором та сплати коштів за поставлений товар в розмірі, більшому, ніж визнає позивач, не надав, доказів повернення отриманого товару або пред'явлення позивачу претензій та зауважень щодо кількості, якості та вартості товару суду не представив, відповідно доводи позивача не спростував.

За таких обставин, на підставі залучених до матеріалів справи письмових доказів судом встановлено, що залишок основного боргу за отриманий товар, строк оплати якого настав, становить 175 000,08 грн. - 25 500,08 грн. = 149 500,00 грн.

Таким чином, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки, суд вважає вимоги прокурора обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна» на користь позивача 2 - державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» основної заборгованості за Договором поставки насіння від 31.07.2013р. №3-13 в розмірі 149 500,00 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового (стягнення 149 500,00 грн.) характеру суд покладає на відповідача, а саме - сплату судового збору в розмірі 2 990,00 грн. (2% від ціни позову) до державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна» задовольнити повністю.

2. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна» (97027, Автономна Республіка Крим, Красногвардійський район, с. Мускатне, вул. 50 лєт Октября, код ЄДРПОУ 30689843)

на користь державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» (01033, м. Київ, Печерський район, вул. Саксаганського, буд. 1, код ЄДРПОУ 30518866)

149 500,00 грн. (сто сорок дев'ять тисяч п'ятсот гривень нуль копійок) основного боргу.

3. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна» (97027, Автономна Республіка Крим, Красногвардійський район, с. Мускатне, вул. 50 лєт Октября, код ЄДРПОУ 30689843)

на користь державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 31214206783001, МФО: 821018)

2 990,00 грн. (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто гривень нуль копійок) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 21.09.2015р.

Суддя О.В. Конюх