Рішення

від 08.09.2015 по справі 914/2280/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.15 Справа№ 914/2280/15

За позовом: до відповідача: третя особа на Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариство ЖЕНЬ», м.Київ Товариства з обмеженою відповідальністю «Лангруп», м.Борислав, Львівська область стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОРЛДСЕРВІС ГРУП», м.Київ про: стягнення заборгованості. Ціна позову : 23 276,28 грн. Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від позивача: Ільїнська О.Л. - представник (довіреність від 12.06.2015р.);

від відповідача: не з»явився;

від третьої особи :не з»явився.

Права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України суд роз'яснив представнику позивача. Заяви про відвід судді, в порядку ст.20 ГПК України, до суду не надходили.

Суть спору : Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Товариство ЖЕНЬ», м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лангруп», м.Борислав, Львівська область, про стягнення 23 276,28 грн. заборгованості, з якої : 13 029,00 грн. основний боргу, 693,21 грн. - 3% річних, 9 554,07 грн. - інфляційні втрати. Позивач просить також відшкодувати йому за рахунок відповідача 1 827,00 грн. судового збору.

Провадження у справі порушено і прийнято позовну заяву до розгляду ухвалою господарського суду Львівської області від 13.07.2015 року, судове засідання призначено на 26.08.2015 року. Цією ж ухвалою задучено до участі у справі на стороні позивача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОРЛДСЕРВІС ГРУП», м.Київ.

Вимоги до сторін та третьої особи висвітлені судом в ухвалі від 13.07.2015 року.

Ухвала про порушення провадження у справі від 13.07.2015 року отримана відповідачем, ТзОВ «Лангруп», 01.09.2015року, третьою особою, ТзОВ «Ворлдсервіс Груп» - 01.09.2015 року, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень, відповідно за №79014 0970565 3 і за № 79014 0970567 0.

Розгляд справи відкладався на 08.09.2015 року з підстав, наведених в ухвалі суду від 26.08.2015 року.

Ухвала від 26.08.2015 року про відкладення розгляду справи на 08.09.2015 року отримана відповідачем, третьою особою 01.09.2015 року, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення рекомендованої поштової кореспонденції №79014 1001998 4 та № 79014 1001953 4.

08.09.2015 року позивачем подано до справи довідку з документами, які перелічені у «додатках» до неї. (вх.№ 38523/15 від 08.09.15р.).

В судове засідання 08.09.2015 року явку повноважного представника забезпечив позивач. З підстав наведених у позовній заяві, наданих поясненнях позивач позовні вимоги підтримав та просить задоволити повністю.

Суд оглянув оригінали документів, надані представником позивача.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 08.09.2015 р. (як і в засідання 26.08.2015 р. ) не забезпечив, хоча така визнавалась судом обов»язковою, відзиву на позовну заяву та витребовуваних документів не подав, заявлені позивачем позовні вимоги не заперечив і не спростував належними та допустими доказами.

Заяви, клопотання від відповідача до суду не надходили.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача явку повноважного представника в засідання не забезпечила, пояснення по справі не подала. Із заявами, клопотаннями третя особа до суду не зверталась.

Згідно із ч.1 ст.69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

В порядку ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України заяви від сторін у справі до суду не надходили.

Відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За умовами ст.33 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідач своїм правом не скористався.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності у відповідності до ст.43 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Товариство «ЖЕНЬ» (позивачем), Товариством з обмеженою відповідальністю «Лангруп» (відповідачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОРЛДСЕРВІС ГРУП» (третьою особою) 02.07.2013 року був укладений Договір на готельне обслуговування № 1/10.

Відзначений Договір складено у письмовій формі, підписано уповноваженими особами, їх підписи скріплені печатками сторін договору; в силу ст. ст. 204 та 207 ЦК України є правомірним правочином.

Предметом Договору (п.2.1) є взаємовідносини між Сторонами, їх права та обов'язки, відповідальність, комерційні умови і порядок розрахунків щодо питань надання готельних послуг для делегатів, учасників, гостей тощо ХХХХІІІ Міжнародного Конгресу Апімондії, який проходив у м. Київ з 28 вересня по 4 жовтня 2013 року.

За приписами ст. ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо договором передбачено надання послуг за плату.

Згідно п. 2.2. названого Договору ТзОВ «ВОРЛДСЕРВІС ГРУП» (АГЕНТ за Договором) за замовленням та погодженням з ТзОВ «Товариство «ЖЕНЬ» (ПАРТНЕРОМ - АГЕНТОМ ОРГАНІЗАТОРА КОНГРЕСУ), та за дорученням ТзОВ «Лангруп» (ГОТЕЛЮ) зобов'язується реалізувати третім особам (безпосереднім споживачам послуг - Кліентам) послуги з тимчасового розміщення та готельного обслуговування, а ГОТЕЛЬ зобов'язується виплачувати ПАРТНЕРУ - АГЕНТУ ОРГАНІЗАТОРА КОНГРЕСУ і АГЕНТУ винагороду у розмірі та порядку, визначеному умовами даного Договору.

Відповідно до п. 2.3. Договору третя особа (АГЕНТ) замовляє, а відповідач (ГОТЕЛЬ), за рахунок Клієнта, за узгодженими цінами надає Основні готельні послуги, та додаткові послуги Клієнту, на умовах, визначених цим Договором та у відповідності до Правил надання Основних готельних послуг, що включають розміщення, проживання та харчування (сніданок за системою «Шведський стіл») Клієнтів у ГОТЕЛІ.

За нормою пункту 2.4. вищевказаного Договору позивач надає відповідачу (ГОТЕЛЮ) та третій особі (АГЕНТУ) послуги з розміщення інформації (Інформаційні послуги) про Основні готельні послуги на офіційному сайті ХХХХІІІ Міжнародного Конгресу Апімондії та послуги з поширення інформації про ХХХХІІІ Міжнародний Конгрес Апімондії в мережі інтернет.

Згідно з п. 4.1.12. Договору відповідач зобов'язаний виплачувати позивачу і третій особі винагороду за надані послуги згідно цього Договору.

Розмір агентської винагороди відповідно до п. 5.4. Договору визначається в Додатку № 1 до Договору, (який є його невід'ємною частиною), і згідно з п. 1.4. Додатку № 1 складає 10 % від загальної вартості наданих і оплачених Основних готельних послуг.

Відповідно до п. 5.7 Договору позивач і третя особа направляють відповідачу Рахунок і Акт передачі-приймання послуг, складений на підставі Акту звірки, із зазначенням розміру агентської винагороди.

Порядок виплати агентської винагороди позивачу та третій особі встановлений у п. 5.8. Договору і здійснюється відповідачем кожному окремо протягом п'яти банківських днів з моменту отримання відповідачем належно оформлених Сторонами Акту передачі-приймання послуг і Акту звірки. Зобов'язання відповідача аналогічного змісту визначено й в п. 1.4. Додатку № 1 до Договору.

Позивачем були надані відповідачу послуги з розміщення інформації про Основні готельні послуги на офіційному сайті ХХХХІІІ Міжнародного Конгресу Апімондії та послуги з поширення інформації про ХХХХІІІ Міжнародний Конгрес Апімондії в мережі інтернет.

Надання цих послуг у відповідності з умовами Договору та їх вартість підтверджені складеними і належно оформленими між позивачем та відповідачем Актом звірки від 07.10.2013 року на загальну суму агентської винагороди за надані послуги у розмірі 18 029, 00 грн., (в тому числі ПДВ 3 003, 83 грн.), та складеним і належно оформленим на підставі Акту звірки Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.12.2013 року на загальну суму 18 029, 00 грн., (в тому числі ПДВ 3 003, 83 грн.). В названих Актах відзначено, що послуги надані за Договором № 1/10 від 02.07.2013 року.

Отже позивачем (виконавцем послуг з розміщення інформації про Основні готельні послуги) та відповідачем (замовником - стороною, на яку за Договором покладено зобов'язання оплатити вартість наданих послуг) підписано Акт звірки від 07.10.2013 року і Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.12.2013 року на загальну суму 18 029, 00 грн. Жодних зауважень до вказаних актів відповідачем не було висловлено. Названі Акти підписані уповноваженою особою відповідача, підпис засвідчений печаткою ТзОВ «Лангруп».

Позивачем 05.12.2013 року був наданий відповідачу для оплати Рахунок № CФ- 00227 від 05.12.2013 року, у якому також у графі «замовлення» є посилання на Договір № 1/10 від 02.07.2013 року.

Відповідно до п. 5.8. Договору строк оплати відповідачем агентської винагороди за надані послуги в сумі 18 029, 00 грн. сплинув 13 грудня 2013 року.

Відповідачем з в серпні 2013 року були проведені часткові платежі за надані позивачем послуги на загальну суму 5 000 грн. 00 коп., а саме:

1) за платіжним документом № 2067 від 01.08.2014 року в сумі 1 000, 00 грн.,

2) за платіжним документом № 2070 від 04.08.2014 року в сумі 1 000, 00 грн.,

3) за платіжним документом № 688 від 07.08.2014 року в сумі 1 000, 00 грн.,

4) за платіжним документом № 707 від 15.08.2014 року в сумі 1 000, 00 грн.,

5) за платіжним документом № 711 від 18.08.2014 року в сумі 1 000, 00 грн.

У банківських виписках, (оригінали яких є у матеріалах справи) підставою платежу відповідачем визначено: «оплата за послуги розміщення інформації зг. рах. № CФ - 00227 від 05.12.2013 р.».

Отже, грошове зобов'язання частково виконано відповідачем - тобто тією особою, яка за Договором № 1/10 від 02.07.2013 року зобов'язана сплатити агентську винагороду позивачу.

Доказів сплати решти суми заборгованості ні позивачем, ні відповідачем не представлено.

Додатковим доказом в сукупності з первинними документами на підтвердження здійснення господарської операції з надання послуг є видана позивачем і отримана відповідачем податкова накладна за порядковим номером 4 від 05.12.2013 року на суму агентської винагороди за послуги з розміщення інформації на суму, що відповідає сумі Акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 10 ст. 201 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, господарські операції з отримання відповідачем від позивача послуг за Договором № 1/10 від 02.07.2013 року відображені у належних первинних та податкових документах, в силу чого є такими, що фактично відбулися і такими, що створюють відповідні податкові наслідки для платника податку (відповідача) шляхом формування витрат і віднесення до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням послуг, підтверджених вищеназваною податковою накладною.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини. Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання, серед іншого, виникають з господарських договорів та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені у ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень позивачем правомірно нараховано 3% річних в розмірі 693 грн. 21 коп.

Згідно Розрахунку, який додано до позову, позивачем нараховано інфляційні в розмірі 9 554 грн. 07 коп. Однак, Позивачем невірно застосовано у розрахунку індекс інфляції за серпень 2014 року, оскільки у цей період відповідачем проводились часткові оплати заборгованості, відтак, здійснивши перерахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що до стягнення підлягають інфляційні в розмірі 9 391, 81 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегіть встановленої сили.

Кожна сторона обґрунтовує свої вимоги, доводи та заперечення як вважає за потрібне, а господарський суд за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, приймає судове рішення у справі.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково: основний борг - 13029,00 грн., 3% річних - 693,21 грн., інфляційні втрати - 9391,81 грн. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Разом з тим, відповідачем позову не спростовано, доказів в підтвердження безпідставності чи помилковості позовних вимог не надано, контррозрахунку основного боргу, річних та інфляційних не представлено.

Третя особа не надала заперечень чи спростувань фактів та доводів, викладених у заявленому позові.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 11, 204, 207, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 599, 610, 625, 626, 901, 903 ЦК України, ст. 174, 193, та ст.ст.1,2, 4-3,32, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1 . Позов задоволити частково.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лангруп» (ідентифікаційний код 35332293, місцезнаходження: 82300, Львівська область, м. Борислав, вул.Шевченка, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариство ЖЕНЬ» (ідентифікаційний код 38237685, місцезнаходження: 01103, м. Київ , вул. Підвисоцького Професора 10/10, офіс 60) , 13 029 грн. 00 коп. заборгованості, 693 грн. 21 коп. трьох відсотків річних, 9 391 грн. 81 коп. інфляційних, 1814 грн. 26 коп. судового збору.

3 . В задоволенні решти позовних вимог відмовити

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 08.09.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлено 14.09.2015 р.

Суддя Кітаєва С.Б.