Рішення

від 09.09.2015 по справі 925/1065/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2015 р. Справа № 925/1065/15

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Абакумові К.В., за участю прокурора відділу прокуратури Черкаської області Лин дюка В.С., представників сторін: позивача - не з'явились, відповідача-1 - Іщенка П.Р. за довіреністю, відповідача-2 - не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом прокурора Кам'янського району в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до селянського фермерського господарства «Обрій» (відповідач-1), Кам'янської районної державної адміністрації (відповідач-2) про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

25.06.2015 року прокурор Кам'янського району в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - позивач) звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до селянського фермерського господарства «Обрій» (відповідач-1), Кам'янської районної державної адміністрації (відповідач-2), у якому просив суд:

визнати недійсним розпорядження Кам'янської районної державної адміністрації «Про затвердження проекту із землеустрою щодо підтвердження права оренди СФГ «Обрій» земельними ділянками на адміністративній території Баландинської сільської ради» від 29.12.2011 року № 338;

визнати недійсним договір оренди землі загальною площею 91,5807 га (кадастровий номер 7121880500:02:000:0819, 7121880500:02:000:0820, 7121880500:02:000:0845), укладений 04.01.2012 року між Кам'янською районною державною адміністрацією та селянським фермерським господарством «Обрій», зареєстрований 14.05.2012 року у відділі Держкомзему у Кам'янськму районі Черкаської області за № 712188054000236;

зобов'язати СФГ «Обрій» повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області земельні ділянки загальною площею 91,5807 га (кадастровий номер 7121880500:02:000:0819, 7121880500:02:000:0820, 7121880500:02:000:0845);

судові витрати покласти на відповідачів.

Позов прокурором вмотивовано порушенням сторонами спірного договору на час його укладання норм земельного законодавства, зокрема, оспорені розпорядження райдержадміністрації і договір суперечать нормам статей 123, 124, 134, 136 Земельного кодексу України, статті 33 Закону України «Про оренду землі», тобто у спірних правовідносинах мала місце передача в користування новосформованих земельних ділянок, а не продовження дії попереднього договору оренди землі від 03.12.2002 року, тому набуття права оренди цих земельних можливе лише шляхом продажу за результатами земельних торгів. Наведені суперечності, відповідно до статей 207, 208 ГК України, статей 203-216 ЦК України прокурор вважав підставами визнання їх недійсними та повернення отриманого за недійсним правочином.

Відповідач-1 - СФГ «Обрій» в особі його директора Гребенюка О.А. подав до суду 14.07.2015 року за вх. № 17010 письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 42-45) та письмові докази обґрунтування відзиву, 21.07.2015 року подав додаткові письмові обґрунтування заперечень проти позову (вх. № 17484, а.с. 123-124), за змістом яких позов прокурора не визнав і просив суд відмовити в його задоволенні повністю з мотивів необґрунтованості і безпідставності позовних вимог та зазначив про пропуск прокурором позовної давності для звернення до суду.

Відповідач-2 - Кам'янська районна державна адміністрація, подав письмовий відзив на позовну заяву ( вх. № 17420 від 20.07.2015 року, а.с. 116-118), в якому проти позову заперечував з мотивів необґрунтованості і безпідставності позовних вимог та заявив про застосування позовної давності, як на окрему підставу відмови в задоволенні позову.

За змістом заперечень відповідачів-1 і 2 у спірних правовідносинах мало місце поновлення раніше укладеного існуючого договору оренди землі, що повною мірою узгоджується із нормами ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», ст. 764 ЦК України.

В засіданні суду прокурор позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, підтримав і просив задовольнити повністю, представник відповідача-1 позов не визнав і просив в його задоволенні відмовити повністю з підстав, викладених у письмовому відзиві і заяві про застосування позовної давності.

Позивач в особі свого представника 08.07.2015 року ознайомився з матеріалами справи, явку свого представника в засідання суду повторно безпідставно не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими розділом 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2013 року № 28, шляхом направлення ухвали суду за адресою, зазначеною в позовній заяві.

Відповідач-2 явку свого представника в засідання суду не забезпечив з поважних причин, 09.09.2015 року засобами поштового зв'язку направив до суду клопотання, в якому розгляд справи просив проводити без участі його представника.

Наявні у справі матеріали суд вважає достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, тому, з урахуванням вимог ст.ст. 69, 75, 77 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників позивача і відповідача-2 за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Вислухавши пояснення прокурора, представника відповідача-1, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд в задоволенні позову відмовляє повністю з наступних підстав.

03.12.2002 року відповідачем-2 - Кам'янською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та відповідачем-1 - СФГ «Обрій», як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами п.п. 1.1.-1.4. якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 108,0 га ріллі резервного фонду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, без зміни її цільового призначення, терміном на 5 років до 01.10.2007 року. Межі земельної ділянки перенесені в натуру в установленому порядку, передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі Акту прийому-передачі. Пунктом 6.3. договору сторони погодили, що в разі виконання умов договору, орендар має пріоритетне право на продовження терміну оренди земельної ділянки. Державна реєстрація договору проведена в районному відділі земельних ресурсів 03.12.2002 року за № 1-4.

Згідно з актом про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 03.12.2002 року, орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку, яка є предметом договору оренди земельної ділянки від 03.12.2002 року.

Додатками № 1 і № 2 до договору оренди земельної ділянки від 03.12.2002 року сторони цього договору внесли зміни до нього, якими предметом договору визначили земельну ділянку розміром 92,6 га та встановили відповідну орендну плату за землю.

10.12.2007 року за № 06-19/2259 Кам'янською районною державною адміністрацією надано СФГ «Обрій» дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельних ділянок загальною площею 87,6 га земель резервного фонду, розміщених на адміністративній території Баландинської сільської ради за межами населеного пункту, строком на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

11.12.2007 року відповідачем-1 - СФГ «Обрій» укладено з Кам'янським районним відділом Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» договір № 59 на розробку технічної документації із землеустрою. На підставі цього договору Кам'янським районним відділом Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право СФГ «Обрій» користування, на умовах оренди строком на 5 років земельними ділянками площею 44,14 га і 42,48 га, загальною площею 86,62 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель резервного фонду, розміщених на адміністративній території Баландинської сільської ради за межами населеного пункту.

03.10.2011 року за № 06-10/1472 Кам'янською районною державною адміністрацією надано СФГ «Обрій» дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо підтвердження права оренди земельними ділянками загальною площею 93,13 га, з них 87,63 га ріллі резервного фонду та 5,5 га ріллі земель запасу, розміщених на адміністративній території Баландинської сільської ради за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років.

29.12.2011 року головою Кам'янської районної державної адміністрації прийняте розпорядження № 338 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо підтвердження права оренди СФГ «Обрій» земельними ділянками на адміністративній території Баландинської сільської ради», яким, у зв'язку з продовженням терміну дії існуючого договору оренди, розпорядився затвердити проект із землеустрою щодо підтвердження СФГ «Обрій» права оренди земельними ділянками, надати в оренду СФГ «Обрій» земельні ділянки загальною площею 91,5807 га, з них 86,6201 га ріллі резервного фонду та 4,9606 га ріллі земель запасу, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщених на адміністративній території Баландинської сільської ради за межами населеного пункту, строком на 10 років.

04.01.2012 року, на підставі розпорядження Кам'янської районної державної адміністрації № 338 від 29.12.2011 року, між відповідачем-2 - Кам'янською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та відповідачем-1 - СФГ «Обрій», як орендарем, було укладено договір оренди землі (а.с. 21-25), за умовами якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в строкове платне користування строком на 10 років земельну ділянку загальною площею 91,5807 га ріллі, у тому числі 86,6201 га резервного фонду та 4,9606 га земель запасу. Земельна ділянка площею 42,4772 га кадастровий номер 7121880500:02:000:0819, площею 44,1429 га кадастровий номер 7121880500:02:000:0820, площею 4,9606 га кадастровий номер 7121880500:02:000:0845. Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Кам'янському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.05.2012 року за № 712188054000236.

До договору додано Кадастрові плани земельних ділянок з експлікацією угідь, описом їх меж та зазначенням кадастрових номерів.

Згідно з актами про передачу та прийом земельних ділянок в натурі, 04.01.2012 року орендодавець передав, а орендар прийняв в користування земельні ділянки, які є об'єктом договору оренди землі від 04.01.2012 року.

Відомості про державну реєстрацію земельних ділянок, які є об'єктом договору оренди землі від 04.01.2012 року, внесені до Державного земельного кадастру, про що свідчать витяги НВ-7102537422015, НВ-7102537432015, НВ-7102537442015 від 07.07.2015 року (а.с. 89-95, 96-102, 103-109).

Із довідок ДПІ у Кам'янському районі від 12.03.2011 року № 1887/15-020, від 08.07.2015 року № 1504/23-16-15-020 вбачається, що за період з 01.01.2007 по 30.06.2015 року СФГ «Обрій» орендну плату сплачує, інформація про заборгованість відсутня.

Таким чином, предметом позову, заявленого прокурором у справі, що розглядається, є визнання недійсними розпорядження відповідача-2 про надання в оренду відповідачу-1 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і договору оренди землі, укладеного відповідачами-1 і 2 на підставі вищеназваного розпорядження, з мотивів їх суперечності нормам земельного законодавства. В разі задоволення позову в цій частині - і про повернення земельної ділянки, що є об'єктом цього договору, державі.

Із зазначених розпорядження районної державної адміністрації і договору вбачається, що правовідносини сторін договору, а відповідно, їх цивільні права та обов'язки, які виникли з них, за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань найму (оренди) земельної ділянки, загальні положення про найм (оренду) визначені параграфом 1 глави 58, про найм (оренду) земельної ділянки, як окремий вид зобов'язань, параграфом 3 глави 58 ЦК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Земельного кодексу України і Закону України «Про оренду землі», які з урахуванням предмету договору, є спеціальними нормативними актами.

Відповідно до ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Земельним кодексом України в редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору, визначено, що:

до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя, в т.ч. під багаторічні насадження (п. «а» ч. 2 ст. 22);

земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (ч. 3 ст. 78);

суб'єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності (п. «в» ч. 1 ст. 80);

у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі, зокрема, районних державних адміністрацій відповідно до закону (ч.ч. 1, 2 ст. 84);

право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом (ч.ч. 1, 6 ст. 93);

громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.ч. 1, 2 ст. 116);

районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для сільськогосподарського використання (п. «а» ч. 3 ст. 122);

надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою (ч. 1 ст. 123 в редакції від 20.12.2011 року);

передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124);

право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (ст. 125);

не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, поновлення договорів оренди землі (ч. 2 ст. 134 в редакції від 20.12.2011 року);

до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади (п. 12 розділу «Перехідні положення»).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі», правовідносини пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Законом України «Про оренду землі» в редакції, чинній на період спірних правовідносин, встановлено, що:

орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч. 1 ст. 6);

договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13);

договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 14);

статтею 15 визначено обов'язкові істотні умови договору оренди землі. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом;

передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення (ч. 4 ст. 16);

передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі (ст. 17);

укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації (ч. 1 ст. 20);

у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором (ст. 34);

до розмежування відповідно до закону земель державної і комунальної власності орендодавцями земельних ділянок у межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, є відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України (абз. 2 ч. 1 розділу VІІІ Прикінцевих положень).

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка діяла з 01.01.2007 року, тобто чинній на період закінчення строку договору оренди земельної ділянки від 03.12.2002 року, було встановлено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (Поновлення договору оренди землі) в редакції, яка діяла з 12.03.2011 року, тобто чинній на період спірних правовідносин, було встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Спори, пов'язані з орендою землі, відповідно до ст. 35 Закону України «Про оренду землі», вирішуються у судовому порядку.

Законом України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що:

місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою (ч. 3 ст. 1);

на виконання власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження (ч. 1 ст. 6);

місцева державна адміністрація, зокрема, при здійснені своїх повноважень, розпоряджається землями державної власності відповідно до закону (п. 2 ч. 1 ст. 21).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом цих нормативних актів та з урахуванням встановлених обставин справи суд вбачає, що на підставі оспореного розпорядження відповідача-2, шляхом укладення спірного договору оренди відбулось поновлення договору оренди землі, укладеного відповідачами ще в 2002 році. Земельна ділянка передавалась в оренду без зміни її цільового призначення, її межі були встановлені в натурі (на місцевості), про що свідчить наявність кадастрового номеру і державна реєстрація правочину. Поновлення договору оренди землі відбулось за наявності волевиявлення обох сторін договору і у відповідності до вищенаведених вимог законодавства.

У відповідності до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, на яку посилається прокурор, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

За загальним правилом, згідно з приписами ст. 236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Виняток з цього правила становлять правочини, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки не можливо повернути усе одержане за ними.

Така ж правова позиція передбачена ч. 3 ст. 207 ГК України, викладена в п. 2.29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 14.

Відтак, за встановлених обставин справи, суд заявленої прокурором суперечності оспорених розпорядження і договору нормам земельного законодавства та порушення прав і охоронюваних законом інтересів держави не вбачає, тому вимогу про визнання їх недійсними з зазначених у позові підстав вважає необґрунтованою. Крім того, з урахуванням характеру оспореного договору, визнаний недійсним і припинений він може були лише на майбутнє, тому вимога прокурора про повернення земельної ділянки до моменту припинення дії договору є передчасною.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову відповідачі, крім безпідставності позовних вимог, заявили про застосування позовної давності до позовних вимог, вважаючи цей строк пропущеним прокурором.

Прокурор подав письмові заперечення на заяви відповідачів про застосування позовної давності (а.с. 133-134), в якій вважав цей строк ним не пропущеним, в засіданні суду спростовував заяви відповідачів з мотивів, викладених у письмовому запереченні.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Статтями 256-258, 260, 261, 263, 264 ЦК України визначено поняття позовної давності, її загальну і спеціальну тривалість, правила обчислення, початок перебігу, умови зупинення і переривання перебігу позовної давності.

Пунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 10 від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» роз'яснено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

За наявності попереднього висновку про не встановлення порушення заявлених в позові прав і охоронюваних законом інтересів держави, в чиїх інтересах виступив прокурор, суд заяву відповідача про застосування позовної давності залишає без задоволення.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

З огляду на викладене суд вважає, що суперечність оспорених розпорядження і договору нормам земельного законодавства, а відповідно і порушення прав і інтересів держави, прокурором не доведено, тому надає перевагу запереченням відповідачів-1 і 2, а позовні вимоги прокурора з зазначених правових підстав визнає необґрунтованими і в їх задоволенні відмовляє повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд враховує наступне. Згідно з п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4, п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на дату подання позову: ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлюються у таких розмірі - 1 розмір мінімальної заробітної плати; органи прокуратури при здійсненні своїх повноважень звільняються від сплати судового збору.

Відповідно до п. 2.11., 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 року N 7: якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог; приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Отже, оскільки прокурором 25.06.2015 року заявлено три вимоги немайнового характеру, то судовий збір відповідно до вищезазначених норм сплачується окремо з кожної з таких вимог та становить 3654 грн. (1218 грн. - 1 розмір мінімальної заробітної плати х 3 вимоги немайнового характеру).

На підставі статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого прокурор звільнений, стягується з позивача в доход держави.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, код ЄДРПОУ 39765890, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131 в доход державного бюджету України через Кам'янську ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області, місцезнаходження: 20801, Черкаська область, м. Кам'янка, вул. Декабристів, 2 із зарахуванням на рахунок № 31213206783002, отримувач - УДКСУ м. Черкаси, Черкаської області, код - 38031150, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, код бюджетної класифікації - 22030001 - 3654 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 18.09.2015 року.

Суддя В.М. Грачов