Постанова

від 12.09.2016 по справі 925/1065/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2016 р. Справа№ 925/1065/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Гончарова С.А.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Винник О.О. - посвідчення № 036704 від 15.12.2015р.

від позивача: не з'явились

від відповідача-1: Поліщук А.І. - дов. №01-юр. від 18.03.2016р.

від відповідача-2: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.09.2015р.

у справі № 925/1065/15 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Прокурора Кам'янського району в інтересах держави в особі

Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

до Селянського фермерського господарства "Обрій" (відповідач-1)

Кам'янської районної державної адміністрації (відповідач-2)

про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним договору

оренди землі та повернення земельної ділянки

В судовому засіданні 12.09.2016р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В червні 2015 року прокурор Кам'янського району в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до селянського фермерського господарства "Обрій" (відповідач-1), Кам'янської районної державної адміністрації (відповідач-2), про визнання недійсним розпорядження Кам'янської районної державної адміністрації від 29.12.2011р. №338"Про затвердження проекту із землеустрою щодо підтвердження права оренди СФГ "Обрій" земельними ділянками на адміністративній території Баландинської сільської ради"; визнання недійсним договору оренди землі загальною площею 91,5807 га (кадастровий номер НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3), укладеного 04.01.2012р. між Кам'янською районною державною адміністрацією та селянським фермерським господарством "Обрій", зареєстрований 14.05.2012 року у відділі Держкомзему у Кам'янськму районі Черкаської області за № 712188054000236; зобов'язання СФГ "Обрій" повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області земельні ділянки загальною площею 91,5807 га (кадастровий номер НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3).

Позов прокурором вмотивовано порушенням сторонами спірного договору на час його укладання норм земельного законодавства, зокрема, оспорені розпорядження райдержадміністрації і договір суперечать нормам статей 123, 124, 134, 136 Земельного кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі", тобто у спірних правовідносинах мала місце передача в користування новосформованих земельних ділянок, а не продовження дії попереднього договору оренди землі від 03.12.2002 року, тому набуття права оренди цих земельних ділянок можливе лише шляхом продажу за результатами земельних торгів. Наведені суперечності, відповідно до статей 207, 208 ГК України, статей 203-216 ЦК України прокурор вважав підставами визнання їх недійсними та повернення отриманого за недійсним правочином.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.09.2015р. у справі №925/1065/15 у позові відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що у правовідносинах між селянським фермерським господарством «Обрій» та Кам»янською районною державною адміністрацією щодо оренди земельних ділянок площею 91, 5807 га має місце поновлення договору оренди землі від 03.12.2002р., а не надання в користування новосформованих земельних ділянок поза межами встановленої чинним законодавством процедури.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, прокурор звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, оскаржуване рішення містить висновки, які не відповідають обставинам справи.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області 07.12.2015р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Шаптала Є.Ю., Куксов В.В.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015р. колегією суддів в зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції склад колегії суддів змінювався, строк розгляду справи продовжувався, розгляд справи у відповідності до ст. 77 ГПК України відкладався, останній раз на 12.09.2016р.

Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції 12.09.2016р. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції 12.09.2016р. заперечував проти доводів прокурора, викладених в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Представники позивача та відповідача-2 в судове засідання апеляційної інстанції жодного разу не з'явились, причини неявки позивача суду не відомі, від представника відповідача-2 надходили клопотання про розгляд справи у відсутність їх представника.

Оскільки явка в судове засідання представників позивача та відповідача-2 обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Подана позивачем суду апеляційної інстанції заява про відмову від позову не підлягає задоволенню апеляційним судом, оскільки на стадії апеляційного провадження суд не може приймати відмову від позову.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 03.12.2002р. між відповідачем-2 - Кам'янською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та відповідачем-1 - СФГ "Обрій", як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами п.п. 1.1.-1.4. якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 108,0 га ріллі резервного фонду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, без зміни її цільового призначення, терміном на 5 років до 01.10.2007 року. Межі земельної ділянки перенесені в натуру в установленому порядку, передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі Акту прийому-передачі.

Пунктом 6.3. договору сторони погодили, що в разі виконання умов договору, орендар має пріоритетне право на продовження терміну оренди земельної ділянки. Державна реєстрація договору проведена в районному відділі земельних ресурсів 03.12.2002р. за №1-4.

Згідно з актом про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 03.12.2002 року, орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку, яка є предметом договору оренди земельної ділянки від 03.12.2002 року.

Додатками № 1 і № 2 до договору оренди земельної ділянки від 03.12.2002 року сторони цього договору внесли зміни до нього, якими предметом договору визначили земельну ділянку розміром 92,6 га та встановили відповідну орендну плату за землю.

10.12.2007р. за № 06-19/2259 Кам'янською районною державною адміністрацією надано СФГ "Обрій" дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельних ділянок загальною площею 87,6 га земель резервного фонду, розміщених на адміністративній території Баландинської сільської ради за межами населеного пункту, строком на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

11.12.2007 року відповідачем-1 - СФГ "Обрій" укладено з Кам'янським районним відділом Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" договір № 59 на розробку технічної документації із землеустрою. На підставі цього договору Кам'янським районним відділом Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право СФГ "Обрій" користування, на умовах оренди строком на 5 років земельними ділянками площею 44,14 га і 42,48 га, загальною площею 86,62 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель резервного фонду, розміщених на адміністративній території Баландинської сільської ради за межами населеного пункту.

03.10.2011 року за № 06-10/1472 Кам'янською районною державною адміністрацією надано СФГ "Обрій" дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо підтвердження права оренди земельними ділянками загальною площею 93,13 га, з них 87,63 га ріллі резервного фонду та 5,5 га ріллі земель запасу, розміщених на адміністративній території Баландинської сільської ради за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років.

29.12.2011 року головою Кам'янської районної державної адміністрації прийняте розпорядження №338 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо підтвердження права оренди СФГ "Обрій" земельними ділянками на адміністративній території Баландинської сільської ради", яким, у зв'язку з продовженням терміну дії існуючого договору оренди, розпорядився затвердити проект із землеустрою щодо підтвердження СФГ "Обрій" права оренди земельними ділянками, надати в оренду СФГ "Обрій" земельні ділянки загальною площею 91,5807 га, з них 86,6201 га ріллі резервного фонду та 4,9606 га ріллі земель запасу, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщених на адміністративній території Баландинської сільської ради за межами населеного пункту, строком на 10 років.

04.01.2012р. на підставі розпорядження Кам'янської районної державної адміністрації № 338 від 29.12.2011 року, між відповідачем-2 - Кам'янською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та відповідачем-1 - СФГ "Обрій", як орендарем, було укладено договір оренди землі (а.с. 21-25), за умовами якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в строкове платне користування строком на 10 років земельну ділянку загальною площею 91,5807 га ріллі, у тому числі 86,6201 га резервного фонду та 4,9606 га земель запасу. Земельна ділянка площею 42,4772 га кадастровий номер НОМЕР_1, площею 44,1429 га кадастровий номер НОМЕР_2, площею 4,9606 га кадастровий номер НОМЕР_3. Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Кам'янському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.05.2012 року за № 712188054000236.

До договору додано Кадастрові плани земельних ділянок з експлікацією угідь, описом їх меж та зазначенням кадастрових номерів.

Згідно з актами про передачу та прийом земельних ділянок в натурі, 04.01.2012 року орендодавець передав, а орендар прийняв в користування земельні ділянки, які є об'єктом договору оренди землі від 04.01.2012 року.

Відомості про державну реєстрацію земельних ділянок, які є об'єктом договору оренди землі від 04.01.2012 року, внесені до Державного земельного кадастру, про що свідчать витяги НВ-7102537422015, НВ-7102537432015, НВ-7102537442015 від 07.07.2015 року (а.с. 89-95, 96-102, 103-109).

Із довідок ДПІ у Кам'янському районі від 12.03.2011 року № 1887/15-020, від 08.07.2015 року № 1504/23-16-15-020 вбачається, що за період з 01.01.2007 по 30.06.2015 року СФГ "Обрій" орендну плату сплачує, інформація про заборгованість відсутня.

Основними вимогами прокурора (апелянта) є визнання недійсними розпорядження відповідача-2 про надання в оренду відповідачу-1 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і договору оренди землі, укладеного відповідачами-1 і 2 на підставі вищеназваного розпорядження, з мотивів їх суперечності нормам земельного законодавства.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з договором оренди земельної ділянки від 03.12.2002р. Кам»янською районною державною адміністрацією передано в оренду СФГ «Обрі» 108 га земель резервного фонду.

Відповідно до п.8.2 договору однією з підстав припинення договору оренди є закінчення терміну його дії, визначеного п.1.3 до 01.10.2007р.

Додатками №1 та №2 до договору внесено зміни, відповідно до яких його предметом є змельна ділянка площею 92,06 га. При цьому термін дії договору не змінювався.

Положеннями ст.33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Частиною 1 ст.116 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Зі змісту ч.1 ст.124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п.2 ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Виходячи з того, що діючим на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, у разі відсутності заперечень з боку сторін, можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Поновлення договірних відносин за будь-яких інших обставин суперечить вимогам законодавства.

Враховуючи викладене, відповідно до врегульованого чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством порядку, договір оренди від 03.12.2002р. не поновлювався, відповідні розпорядження органу виконавчої влади не приймалися, а отже і право орендаря на таке поновлення не реалізовано.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.11.2012р. у справі №3-52гс12.

Положенням ст..33 Закону України «Про оренду землі» ( в редакції чинній на момент звернення ОСОБА_4 із заявою до Кам»янської районної державної адміністрації про підтвердження права оренди земельними ділянками, а саме 02.11.2011) передбачено два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у ч.1 ст33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк»).

Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури та строків (ч.ч.2-5 ст.33 Закону України «Про оренду землі»).

Зокрема, для застосування ч.1 ст.33 закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги ч.ч.2.3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» орендарем не дотримані, заява про продовження договору подана лише через 4 роки після закінчення терміну дії договору, проект додаткової угоди до заяви не додавався та відповідна додаткова угода не укладалась.

Згідно ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди землі, а саме, у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. В такому разі укладається додаткова угода про його поновлення, яка має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку, як це передбачено ч.8 цієї статті.

У даному випадку вказані вимоги законодавства відповідачами виконані не були - додаткова угода у встановлений строк не укладалась.

Згідно інформації відділу Держземагенства у Кам»янському районі, викладеної в листі від 08.05.2015 №0-288-05-1636/2-15, відомості щодо фактичного використання земельної ділянки резервного фонду площею 42, 4772 га (кадастровий номер НОМЕР_1), площею 44,1429 га (кадастровий номер НОМЕР_2), площею 4,9606 га (кадастровий номер НОМЕР_3), що розташовані на адміністративній території Баландинської сільської ради за межами населеного пункту в період з 01.10.2007 (з моменту закінчення дії договору оренди від 03.12.2002) по 04.01.2012 відсутні.

Слід зазначити, що фактичне використання СФГ «Обрій» вказаних земельних ділянок після закінчення дії договору оренди від 03.12.2002 та відсутність заборгованості з орендної плати за таке користування, не свідчить про поновлення чи продовження дії такого договору у порядку, передбаченому законодавством, а лише вказує на факт користування відповідачем землею без належних правових підстав.

При порівнянні договору оренди землі від 04.01.2012 з договором оренди земельної ділянки від 03.12.2002, очевидною є різна площа орендованих земельних ділянок, а отже їх межі різняться.

За наявності вказаних обставин, відповідно до ч.10 ст.33 Закону України «Про оренду землі», якою передбачено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки, поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.02.2015р. у справі №6-219цс14.

На орендовані згідно договору оренди від 04.01.2012р. земельні ділянки загальною площею 91, 5807 га виготовлявся саме проект землеустрою, а не технічна документація, а отже мало місце формування нової земельної ділянки, як це визначено ст.123 Земельного кодексу України, що є свідченням того, що у даному випадку має місце передача в користування новосформованих земельних ділянок, а не продовження дії попереднього договору оренди від 03.12.2002 р.

Після виготовлення проекту із землеустрою щодо підтвердження права оренди земельними ділянками, розпорядженням голови Кам»янської районної державної адміністрації від 29.11.2011р. №338 даний проект було затверджено та надано в оренду земельні ділянки загальною площею 91,5807 га ріллі, у тому числі 86,6201 га резервного фонду та 4,9606 га земель запасу терміном на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва СФГ «Обрій».

На підставі вказаного розпорядження 04.01.2012р. укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого в оренду СФГ «Обрій» передано земельні ділянки загальною площею 91,5807 га , що підтверджується наявними в матеріалах справи актами про передачу та прийом земельних ділянок від 04.01.2012, які підписані уповноваженими представниками сторін.

З матеріалів справи також вбачається, що дозвіл Кам»янської районної державної адміністрації на виготовлення проекту землеустрою щодо підтвердження права оренди земельними ділянками датований 03.10.2011р., в той час як заява ОСОБА_4 подана до Кам»янської районної державної адміністрації 02.11.2011р., тобто пізніше надання самого дозволу, що в свою чергу згідно ст.123 ЗК України вказує на відсутність правових підстав для надання дозволу ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою щодо підтвердження права оренди земельними ділянками.

Згідно ст.6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах, підставою для укладення договору оренди є результати аукціону.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади, прийнятого у порядку, передбаченому ЗК України, або за результатами аукціону.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ч. 3 ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для сільськогосподарського використання.

Порядок надання земельних ділянок державної власності у користування встановлений ст.ст.123, 124 ЗК України, відповідно до якого земельні ділянки надаються у користування органом виконавчої влади на підставі його рішень, що приймаються на підставі проектів землеустрою, які в свою чергу розробляються на підставі відповідного дозволу, виданого за клопотанням особи.

При цьому, згідно ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною1 ст.134 ЗК України встановлено, що земельні ділянки державної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, поновлення договорів оренди землі.

З вказаних норм витікає, що укладення договору оренди держаних земель є похідним від правового акту, на підставі якого він укладається.

Оскільки матеріалами справи підтверджується відсутність поновлення договору оренди від 03.12.2002р., відповідачі по справі допустили порушення вимог закону під час прийняття спірного розпорядження, та під час укладення договору оренди землі від 04.021.2012р.

Недотримання процедури порядку надання земельних ділянок в оренду є порушенням органу виконавчої влади компетенції під час укладення договору оренди землі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03.06.2014р. у справі №13/17/5022-675/2012.

Наведені норми з урахуванням обставин справи свідчать, що спірний договір оренди землі, всупереч вимогам закону, укладений не за результатами відповідного розпорядження відповідача-2 про продовження строку дії попереднього договору оренди, та не за результатами земельних торгів, що відповідно до ст.ст.203, 216 ЦК України та ст.152 ЗК України дає підстави для визнання його недійсним та повернення земельних ділянок.

З наведеного вбачається, що відповідачі в порушення вимог діючого законодавства, застосували поновлення договору оренди землі, термін дії якого закінчився.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем-2 заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки прокурором заявлено вимоги про скасування розпорядження відповідача-2 від 29.12.2011р. та визнання недійсним договору оренди землі від 04.01.2012р., а з позовом прокурор звернувся 25.06.2015р., тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.1 ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом частин першої, другої, четвертої статті 29 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статті 261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі звернення прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, строк позовної давності повинен обчислюватися з дати, коли саме позивачу (тобто органу, в інтересах якого звертається до суду прокурор), стало відомо про порушення його права, а не з моменту, коли про порушене право стало відомо прокурору.

При цьому Верховний Суд України зазначив, що прокурор здійснює представництво органу, в інтересах якого він звертається до суду на підставі закону (процесуальне представництво), а тому положення закону про початок перебігу позовної давності (стаття 261 ЦК України) поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів, але не наділяє прокурора повноваженнями ставити питання про поновлення строку позовної давності за відсутності такого клопотання з боку самої особи, в інтересах якої прокурор звертається до суду (постанови ВСУ від 25.03.2015 у справі № 11/163/2011/5003, від 22.04.2015 у справі № 916/2122/13, від 13.05.2015 у справі № 903/543/14).

Як вбачається з пояснень прокурора щодо позовної давності, право на звернення з позовом до суду за захистом свого права у Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області виникло з моменту створення такого органу та затвердження Положення, тобто з 14.01.2015р.

Позивачем подано суду апеляційної інстанції заяву про відмову від позову, яка хоч і не може бути задоволена апеляційним судом у зв'язку з відсутністю відповідних повноважень, але свідчить про відношення позивача до поданого прокурором позову.

Посилання прокурора в обґрунтування не пропуску ним строку позовної давності на те, що Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області є правонаступником Головного управління Держземагенства у Черкаській області в частині повноважень щодо передачі у власність або у користування для всіх потреб земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які виникли у Головного управління Держземагенства у Черкаській області на підставі Закону України від 06.09.2012р. №5245-У1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», який набрав чинності з 01.01.2013р., є помилковими, оскільки до 01.01.2013р. про наявні порушення було відомо відділу Держкомзему у Кам'янськму районі Черкаської області, а у зв'язку з обізнаністю Кам»янського прокурора про прийняття оскаржуваного рішення та договору оренди з дати їх прийняття, також обізнаними є всі інші органи прокуратури, оскільки вони становлять єдину централізовану систему відповідно до ст. 6 Закону України «Про прокуратуру».

Нездійснення своєчасного прокурорського реагування на прийняте рішення райдержадміністрацією, що є обов'язком органів прокуратури відповідно до ст.1 Закону України «Про прокуратуру», призводить до наслідків, визначених ч.2 ст.12, ч.4 ст.267 ЦК України, оскільки держава здійснює свої права через органи державної влади.

Оскільки прокурором заявлено вимоги про визнання недійсним розпорядження Кам'янської районної державної адміністрації від 29.12.2011р. №338 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо підтвердження права оренди СФГ "Обрій" земельними ділянками на адміністративній території Баландинської сільської ради"; визнання недійсним договору оренди землі загальною площею 91,5807 га (кадастровий номер НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3), укладеного 04.01.2012р. між Кам'янською районною державною адміністрацією та селянським фермерським господарством "Обрій", зареєстрований 14.05.2012 року у відділі Держкомзему у Кам'янськму районі Черкаської області за № 712188054000236; прокурором лише в червні 2015 року подано позов та без поважних причин пропущено строк позовної давності на звернення до суду із вказаним позовом, а відповідачем -2 в суді першої інстанції заявлено про пропуск прокурором строку позовної давності, колегія суддів зазначає про можливість застосування наслідків спливу строку позовної давності до спірних правовідносин (виникли 29.12.2011р. та 04.01.2012р.) та про відмову в позові у відповідності до ч.4 ст.267 ЦК України.

Оскільки місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову в позові, але з інших підстав, колегія суддів не вбачає підстав для зміни резолютивної частини оскаржуваного рішення, але вбачає зміну мотивів його прийняття з їх викладенням в редакції постанови апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.09.2015р. у справі №925/1065/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 09.09.2015р. у справі №925/1065/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/1065/15 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

С.А. Гончаров