КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12100/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
У Х В А Л А
Іменем України
15 вересня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Олімпія-Торг» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2015 року приватне підприємство «Олімпія-Торг» (далі - Позивач, ПП «Олімпія-Торг») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ДПІ у Подільському районі) про:
- визнання протиправними дій ДПІ у Подільському районі щодо відмови у прийнятті поданої ПП «Олімпія-Торг» звітної податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік від 09.02.2015 року;
- необхідність вважати прийнятою та зареєстрованою звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік від 09.02.2015 року днем її фактичного отримання ДПІ у Подільському районі - 10.02.2015 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2015 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем протиправно відмовлено Позивачу у прийнятті податкової декларації в електронному вигляді, оскільки, як встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, договір про визнання електронних документів податковою звітність розірвано за ініціативи Відповідача протиправно, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення. Вказує на неврахування судом першої інстанції факту розірвання договору на момент подання останнім декларації з податку на прибуток за 2014 рік.
У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній.
Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що між ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та ПП «Олімпія-Торг» укладено договір №151020141 від 15.10.2014 року про визнання електронних документів (а.с. 33-35), предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.
09.02.2015 року ПП «Олімпія-Торг» було подано до Відповідача податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік (а.с. 37-40), яка доставлена до центрального рівня ДПС України 10.02.2015 року, про що свідчить квитанція №1 (а.с. 41). Водночас, у вказаній квитанції міститься повідомлення, що для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті у зв'язку з можливою відсутністю договору.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що в якості обґрунтування підстав для невизнання податкової звітності ДПІ у Подільському районі визначено розірвання договору від 15.10.2014 року №151020141 про визнання електронних документів у зв'язку з порушенням ПП «Олімпія-Торг» його істотних умов - не підтвердження місцезнаходження, про що Позивача повідомлено листом від 05.11.2014 року №194/10/26-56-10-05.
Однак, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2015 року у справі №826/2000/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 року, частково задоволено позовні вимоги ПП «Олімпія-Торг» до ДПІ у Подільському районі та визнано протиправними дії Відповідача, які полягають в односторонньому розірванні договору про визнання електронних документів №151020141 від 15.10.2014 року на підставі повідомлення від 05.11.2014 року №194/10/26-56-10-05 «Про розірвання договору». Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.07.2015 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою податкового органу на постанову та ухвалу судів першої й апеляційної інстанції.
На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 48, 49 Податкового кодексу України, а також затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, прийшов до висновку, що у Відповідача не було правових підстав для неприйняття поданої ПП «Олімпія-Торг» податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік з огляду на відсутність укладеного між сторонами договору про визнання електронних документів, оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, визнані протиправними дії ДПІ у Подільському районі про розірвання такого договору в односторонньому порядку.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Приписи п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Тобто, виключно відсутність у податковій декларації передбачених п.п. 48.3 та 48.4 ПК України відомостей може бути підставою для відмови у її прийнятті органом державної податкової служби.
Згідно п. 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Разом з тим, судом враховується, що відповідно до п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
Порядок подання податкових декларацій в електронному вигляді визначається Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233 (далі - Інструкція №233).
Пунктом 7.4 розділу ІІІ вказаної Інструкції закріплено, що перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.
Відповідно до п. 7.5 розділу ІІІ Інструкції №233 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
При цьому пунктом 7.6 розділу ІІІ Інструкції №233 визначено, що у разі якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно квитанції №1 податкова декларація з податку на прибуток за 2014 рік доставлена до центрального рівня ДПС України 10.02.2015 року. Разом з тим у вказаній квитанції зазначено про неприйняття документу у зв'язку з виявлено помилкою - забороною для платника податків прийому звітності по електронній пошті.
Як було встановлено раніше, надаючи оцінку зазначеним обставинам, Окружний адміністративний суд м. Києва, виходячи зі змісту заперечень Відповідача проти позову, встановив, що підставою для відмови у прийнятті податкової декларації було розірвання ДПІ у Подільському районі в односторонньому порядку договору по визнання електронних документів, про що Позивача повідомлено листом від 05.11.2014 року №194/10/26-56-10-05.
Однак, суд першої інстанції, спростовуючи такі доводи Відповідача, посилався на те, що рішенням суду, яке набрало законної сили 16.06.2015 року, визнано протиправними дії ДПІ у Подільському районі, які полягають в односторонньому розірванні договору про визнання електронних документів №151020141 від 15.10.2014 року на підставі повідомлення від 05.11.2014 року №194/10/26-56-10-05 «Про розірвання договору».
Надаючи оцінку такому твердженню суду першої інстанції та посиланню Апелянта на те, що на момент неприйняття податкової декларації договір від 15.10.2014 року було розірвано, а рішення суду, яким визнано протиправними дії ДПІ у Подільському районі щодо розірвання договору, не набрало законної сили, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З наведеного випливає, що встановлення рішенням суду, яке набрало законної сили 16.06.2015 року, протиправності дій ДПІ у Подільському районі, які мали місце 05.11.2014 року, свідчить, на думку колегії суддів, про протиправність всіх подальших дій податкового органу, вчинених внаслідок розірвання договору від 15.10.2014 року №151020141 про визнання електронних документів.
Відтак колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправними дій ДПІ у Подільському районі щодо відмови у прийнятті поданої ПП «Олімпія-Торг» податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік, оскільки останні спричинені протиправними діями Відповідача, пов'язаними з розірванням договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку.
Відповідно до п. 49.13 ст. 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
З огляду на викладене, а також зважаючи на встановлений факт неправомірної відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо необхідності вважати прийнятою податкову декларацію у день її фактичного отримання - 10.02.2015 року.
При цьому колегія суддів погоджується з твердженням Апелянта про те, що умовами договору від 15.10.2014 року №151020141 про визнання електронних документів передбачено, що договір надає платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органу ДПС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом (п. 2 договору).
Разом з тим, Відповідачем не враховано, що, по-перше, згідно п. 5 розділу ІІ Інструкції №233 у разі подання податкового документа в електронному вигляді платник податків має право не подавати податкові документи на паперових носіях, по-друге, саме укладання договору про визнання електронних документів здійснюється з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку. Викладене дає підстави для висновку, що направлення платником податків податкової декларації в електронному вигляді свідчить про виконання останнім вимог чинного законодавства. При цьому звернення ПП «Олімпія-Торг» до суду з позовом про визнання протиправною відмови ДПІ у Подільському районі свідчить про обрання Позивачем способу захисту шляхом судового оскарження, водночас не покладає на платника податку обов'язку подавати декларацію в паперовому вигляді до ухвалення судового рішення у справі.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Олімпія-Торг» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.09.2015 |
Оприлюднено | 24.09.2015 |
Номер документу | 50799889 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Степанюк А.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні