Ухвала

від 17.09.2015 по справі 826/6742/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6742/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

17 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Гнідіній М.Ю.,

за участю представника відповідача Стехіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-М» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2015 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-М» про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-М» (далі по тексту - відповідач), в якому просив стягнути з відповідача податковий борг шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 1 554 550,65 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно встановив обставини справи та застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Ліра-М» як платник податків та зборів перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві.

На момент звернення позивача до суду за відповідачем обліковувався податковий борг у розмірі 1 554 550,65 грн.

З матеріалів справи вбачається, що податковий борг виник, зокрема, за наслідками перевірки підприємства та винесення податкових повідомлень-рішень:

- №0004092250/12784 від 20.12.2012 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 164 579,12 грн.

- № 0004082250/12783 від 20.12.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 123 113, 28 грн.

- №00002722210 від 12.03.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 542 083,00 грн.

- №0000312210 від 12.03.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 710 535,17 грн.

Відповідач оскаржував зазначені рішення податкового органу у судовому порядку до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2013 року у справі № 826/5183/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014, у задоволенні позовних вимог ТОВ «Ліра-М» про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2013 року № 0004092250/12784, від 20.12.2014 № 0004082250/12783, від 12.03.2013 № 00002722210 та № 0000312210 відмовлено.

Таким чином, податковий борг відповідно до вказаних податкових повідомлень - рішень є узгодженим, несплаченим та обліковується за відповідачем.

Крім того, ТОВ «Ліра М» подано до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва податкові декларації з податку на додану вартість, а саме: - 20.10.2014 року - податкова декларація з податку на додану вартість в якій відповідач самостійно визначив суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, у розмірі 5815,00 грн.; - 18.11.2014 року - податкова декларація з податку на додану вартість в якій відповідач самостійно визначив суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, у розмірі 3 754,00 грн.; - 19.12.2014 року - податкова декларація з податку на додану вартість в якій відповідач самостійно визначив суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, у розмірі 1 152,00 грн.; - 31.12.2014 року - податкова декларація з податку на додану вартість в якій відповідач самостійно визначив суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, у розмірі 4 707,00 грн.; - 19.02.2015 року - податкова декларація з податку на додану вартість в якій відповідач самостійно визначив суму ПДВ, яка підлягає 2 187,00 грн.; - 02.03.2015 року - податкова декларація з податку на прибуток в якій відповідач самостійно визначив суму податку, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, у розмірі 520,00 грн.; - 18.03.2015 року - податкова декларація з податку на додану вартість в якій відповідач самостійно визначив суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, у розмірі 17 260,00 грн.

ТОВ «Ліра М» сплачено 29 952, 50 грн. Залишок несплаченої пені становить 3 305, 28 грн.

Згідно картки особового рахунку платника податків станом на 29.04.2015 року за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 1 554 550,65 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу контролюючим органом було виставлено податкову вимогу від 16.10.2014 № 1326-25 на суму податкового боргу 1 252 032,97 грн.

Посилаючись на ту обставину, що узгоджена сума податкового боргу не була погашена платником податків у встановлений податковим законодавством строк, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом.

Приймаючи рішення про задоволення подання, суд першої інстанції виходив з того, що несплачена сума податкового боргу відповідача є узгодженою та підлягає стягненню в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Тобто сума узгодженого грошового зобов'язання набуває якості податкового боргу у разі її несплати у встановлений цим Кодексом строк, з наступного дня після граничного строку її сплати.

Стосовно суми заборгованості за податковими повідомленнями-рішеннями від 20.12.2013 року № 0004092250/12784, від 20.12.2014 № 0004082250/12783, від 12.03.2013 № 00002722210 та № 0000312210 платник податків зазначає, що вказані суми податкового боргу не є узгодженими, посилаючись на відкриття у справі про оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень касаційного провадження.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами відповідача з огляду на наступне.

За наслідками судового оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2013 року у справі № 826/5183/13-а, що була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014, у задоволенні позовних вимог ТОВ «Ліра-М» відмовлено.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Порядок набрання законної сили судовими рішеннями визначений ст. 254 КАС України, відповідно до якої постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Судом встановлено, що рішення суду по справі № 826/5183/13-а набрало законної сили, а тому податкові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями, які були предметом оскарження у вказаних справах, є узгодженими.

Оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанції в касаційному порядку наведене твердження не спростовує.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.

У відповідності до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України).

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Відповідно до пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно із п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Положеннями Податкового кодексу України не передбачено направлення податкової вимоги на кожну нову суму податкового боргу. Виставлення нової податкової вимоги на нову суму податкового боргу можливе лише після відкликання попередньої податкової вимоги за наявності підстав, передбачених ст.60 Податкового кодексу України.

Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача контролюючим органом було направлено податкову вимогу № 1326-25 від 16.10.2014.

15.04.2015 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Наявність податкового боргу та його розмір підтверджено в ході судового розгляду.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування заперечень відповідача при прийнятті оскаржуваної постанови не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 183-2, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-М» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді І.О. Грибан О.А. Губська Ухвалу в повному обсязі виготовлено 21.09.2015

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.