Ухвала

від 16.09.2015 по справі 472/470/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №472/470/13-ц 16.09.2015 16.09.2015 16.09.2015

Провадження №22-ц/784/44/15

Справа 472/470/13-ц

Провадження №22-ц/784/44/15

Категорія 47 Головуючий у 1 - й інстанції: Кучерявенко С.С.

Доповідач апеляційного суду: Буренкова К.О.

УХВАЛА

іменем України

16 вересня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Кутової Т.З.,

суддів: Буренкової К.О., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання: Богуславською О.М.

за участю: позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ТОВ «Кустос»

на рішення Веселинівського районного суду від 28 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Кустос» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію договору оренди землі,

в с т а н о в и л а:

В березні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Кустос» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію договору оренди землі.

Позивач зазначав, що він є власником земельної ділянки площею 5,94 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована в межах території Зеленівської сільської ради Веселинівського району. 04 травня 2011 року між ним та ТОВ "Кустос" був укладений договір оренди земельної ділянки строком на один рік. Не бажаючи продовжувати дію договору оренди після спливу терміну його дії, влітку 2012 року він звернувся до ТОВ "Кустос" Веселинівського району з питанням про повернення земельної ділянки, однак керівництвом ТОВ "Кустос" йому було відмовлено, оскільки договір укладений на 10 років.

Посилаючись на наведене, а також на те, що зазначений договір оренди землі він не укладав та не підписував, позивач на підставі ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію цього договору.

Рішенням Веселинівського районного суду від 28 жовтня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Постановлено:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 04 травня 2011 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Кустос»;

- зобов'язати ТОВ "Кустос" повернути ОСОБА_3 земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1), площею 5,94 га, розташовану в межах території Зеленівської сільської ради Веселинівського району, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданим 28 листопада 2003 року на підставі розпорядження Веселинівської районної державної адміністрації від 22 жовтня 2003 року № 659-р, зареєстрованого в Книзі реєстрації актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 84;

- скасувати запис про державну реєстрацію договору оренди землі від 04 травня 2011 року, зареєстрованого 29 грудня 2011 року відділом Держкомзему у Веселинівському районі Миколаївської області у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за реєстраційним № 482178034000753;

- стягнути з ТОВ "Кустос" на користь ОСОБА_3 114 грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору;

- стягнути з ТОВ "Кустос" на користь ОСОБА_3 1180 грн. 80 коп. витрат на проведення почеркознавчої експертизи.

В апеляційній скарзі відповідач, не погоджуючись з висновками суду стосовно наявності підстав для визнання угоди недійсною, ставить питання про скасування рішення і просить постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог,посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та неналежну оцінку доказів.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про те, що її слід відхилити із наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, дійсним є договір, який відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, а сторони при його укладенні в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов.

Вважається, що правочин вчинено у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в документі та підписано сторонами (ст.207 ЦК).

Статтями 14, 20 Закону України «Про оренду землі» ( далі - Закон) передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі та підлягає державній реєстрації

Відсутність у договорі хоча б однієї із істотних умов договору оренди земельної ділянки також, відповідно до приписів ч. 2 ст.15 Закону, є підставою для визнання такої угоди недійсною.

Перелік істотних умов договору оренди земельної ділянки наведено в ч. 1 ст. 15 Закону.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданого Веселинівською райдержадміністрацією 22 жовтня 2003 року, належить земельна ділянка площею 5,94 га, яка розташована в межах території Зеленівської сільської ради Веселинівського району, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.6).

Також судом встановлено, що існує договір оренди землі від 04 травня 2011 року, укладений терміном на 10 років між ОСОБА_3 та ТОВ "Кустос" Веселинівського району, який зареєстрований 29 грудня 2011 року відділом Держкомзему у Веселинівському районні Миколаївської області у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за реєстраційним № 482178034000753, предметом в якому зазначена вказана земельна ділянка (а.с. 14-15).

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи, складеного еспертом Миколаївського відділення Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз № 903 від 07 жовтня 2014 року, підпис від імені ОСОБА_4 у графі «Орендодавець» оспорюваного договору оренди земельної ділянки від 04 травня 2011 року , виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 24 грудня 2014 року за клопотанням представника ТОВ «Кустос» у справі була призначена повторна судова почеркознавча експертиза, проведення якої було доручено експерту Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку повторної судової почеркознавчої експертизи Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз № 222/02 від 05 серпня 2015 року, підпис у вигляді запису прізвища від імені ОСОБА_3 у примірнику договору оренди землі від 04 травня 2011 року, укладеному між ОСОБА_3 і ТОВ «Кустос», розміщений у нижній частині другого аркушу, в графі «Орендодавець», виконаний не самим ОСОБА_3, а іншою особою.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання у момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В силу статті 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Наведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_3 довів належними доказами, як це передбачено ст. ст. 59, 60 ЦПК України, що оспорюваний договір оренди землі вона не підписувала.

Таким чином, відсутність підпису позивача на спірному договорі не дозволяє дійти висновку про відповідність умов спірного договору оренди внутрішній волі останнього, а тому відповідно до ст. 15 Закону, ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Суд повно та всебічно дослідив зазначені обставини справи та встановивши, на підставі належної оцінки доказів, відсутність згоди сторін щодо усіх суттєвих умов угоди та відсутність вільного волевиявлення позивача, обґрунтовано задовольнив позов.

При цьому в рішенні наведено відповідний дійсним обставинам справи правовий аналіз норм, якими врегульовано питання щодо визнання угод недійсними з підстав, передбачених ст. 230 ЦК України.

Посилання представника відповідача на неповноту висновку судової почеркознавчої експертизи від 07 жовтня 2014 року, не може бути підставою для скасування судового рішення, оскільки у справі наявний висновок повторної судової почеркознавчої експертизи від 05 серпня 2015 року, згідно якого підпис на оспорюваному договорі оренди землі вчинений не ОСОБА_3, а іншою особою.

З врахуванням встановленого колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ТОВ «Кустос» відхилити, а рішення Веселинівського районного суду від 28 жовтня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді