Постанова

від 16.11.2010 по справі 4-257/10

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

м. Ізмаїл, вул. Клушина, 2, 68600, (04841) 3-91-26

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2010 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі : головуючого - судді Присакар О.Я.,

при секретарі - Горбуновій Х.М.,

за участю представника заявника - ОСОБА_1, прокурора - Карастан Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі Одеської області скаргу ОСОБА_2 на постанову Ізмаїльського міжрайонного прокурора Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА_3 від 30.10.2009 року, про порушення кримінальної справи за фактом заволодіння майном Одеської обласної спілки споживчих товариств за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову Ізмаїльського міжрайонного прокурора Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА_3 від 30.10.2009 року, про порушення кримінальної справи за фактом заволодіння майном Одеської обласної спілки споживчих товариств шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та посилаючись на те, що вищезазначену кримінальну справу порушено без достатніх приводів і підстав, тобто з порушенням вимог встановлених ст. 94 КПК України, просить скасувати постанову про порушення кримінальної справи.

В судовому засіданні представник заявника підтримав скаргу ОСОБА_2 та просив скасувати постанову Ізмаїльського міжрайонного прокурора Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА_3 від 30.10.2009 р., про порушення кримінальної справи за фактом заволодіння майном Одеської обласної спілки споживчих товариств за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України та пояснив, що приводів і підстав для порушення вищезазначеної кримінальної справи у особи, що її порушувала не було.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти заявлених вимог та пояснив, що кримінальна справа порушена правомірно та на законних підставах. При цьому зазначивши, що заяви ОСОБА_4 про вчинення злочину у нього нема, також немає додаткових документів та розрахунків розміру заподіяних збитків.

Суд, вивчивши матеріали справи, на підставі яких була порушена кримінальна справа, вислухавши представника заявника, прокурора, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.09.2010 року скарга ОСОБА_2 на постанову Ізмаїльського міжрайонного прокурора Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА_3 від 30.10.2009 року залишена без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13.10.2010 року постанова Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.09.2010 року була скасована, матеріали направлені на новий розгляд.

Кримінальна справа № 89200900070 порушена 30.10.2009 року Ізмаїльським міжрайонним прокурором за фактом скоєння злочину передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, тобто кримінальна справа порушена уповноваженою особою.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи» від 04.06.2010 N 6 розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи передбачені частиною першою статті 94 КПК України приводи, чи мала особа, яка порушила кримінальну справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину, законність джерел отримання цих даних, чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок.

Відповідно до ст. 236-8 КПК України, суд розглядаючи скарги на постанови про порушення кримінальної справи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначених постанов, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті.

Відповідно до ст. 94 КПК України, приводами для порушення кримінальної справи є:

-Заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади або окремих громадян;

-Повідомлення представників влади, громадськості, або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним;

-Явка з повинною;

-Повідомлення опубліковані у пресі;

-Безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують наявність ознак злочину.

Відповідно до ст. 98 КПК України, при наявності приводів і підстав зазначених у ст. 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування. Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.

В оскаржуваній постанові про порушення кримінальної справи зазначено, що кримінальна справа порушується за фактом заволодіння майном Одеської обласної спілки споживчих товариств за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Зі змісту постанови Ізмаїльського міжрайонного прокурора Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА_3 від 30.10.2009 року, про порушення кримінальної справи за фактом заволодіння майном Одеської обласної спілки споживчих товариств за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України вбачається, що приводами до порушення кримінальної справи були: заява ОСОБА_4 про вчинення злочину та безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину.

Але ж в матеріалах дослідчої перевірки, що були підставою для порушення вищезазначеної кримінальної справи, які надані суду у 2-х томах (1-й том на 227 аркушах, другий том на 111 аркушах) відсутні оригінал чи копія будь-якої заяви ОСОБА_4 в якій би заявник вказував на вчинення злочину передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, крім цього у судовому засіданні прокурор зазначив, що заяви ОСОБА_4 про вчинення злочину у нього нема.

Таким чином, суд позбавлений можливості оцінити заяву ОСОБА_4 про вчинення злочину на її відповідність вимогам ст. 95 КПК України.

Із постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що правління райспоживспілки, ставши єдиним засновником підприємства «Ізмаїльський центральний ринок» заволоділо майном Облспоживспілки на суму 3390400 грн., при цьому прокурором не приведено відповідних доводів і розрахунків, незважаючи на те, що розмір заподіяних збитків є однією із ознак зазначеного ним в постанові складу злочину. Також в постанові прокурора відсутні дані про те, в якій формі майно Облспоживспілки було звернено на користь правління райспоживспілки.

В судовому засіданні прокурор не надав додаткових розрахунків розміру заподіяних збитків на суму 3390400 грн. та даних про те, в якій формі майно Облспоживспілки було звернено на користь правління райспоживспілки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що під час порушення кримінальної справи не було достатньо даних, які б вказували на наявність самого факту заволодіння майном Облспоживспілки та відповідно ознак складу злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що скарга ОСОБА_2 на постанову Ізмаїльського міжрайонного прокурора Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА_3 від 30.10.2009 року, про порушення кримінальної справи № 89200900070 за фактом заволодіння майном Одеської обласної спілки споживчих товариств шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України підлягає задоволенню, а постанову Ізмаїльського міжрайонного прокурора Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА_3 від 30.10.2009 року, про порушення кримінальної справи № 89200900070 за фактом заволодіння майном Одеської обласної спілки споживчих товариств за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України необхідно скасувати.

Керуючись ст.ст. 94, 97, 98, 236-7, 236-8 КПУ України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_2 на постанову Ізмаїльського міжрайонного прокурора Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА_3 від 30.10.2009 року, про порушення кримінальної справи № 89200900070 за фактом заволодіння майном Одеської обласної спілки споживчих товариств шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - задовольнити.

Постанову Ізмаїльського міжрайонного прокурора Одеської області старшого радника юстиції ОСОБА_3 від 30.10.2009 року, про порушення кримінальної справи № 89200900070 за фактом заволодіння майном Одеської обласної спілки споживчих товариств шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - скасувати.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом семи діб з дня винесення.

Суддя: