Рішення

від 14.10.2009 по справі 45/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

45/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  45/257

14.10.09

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Блісс"

До: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний центр ефективності регуляторної політики, безпеки та розвитку бізнесу України"    

Про: стягнення 52.852,50 грн.

                                                                                                                           Суддя Балац С.В.

Представники сторін:

Позивача: Коцюба О.В., дов. від 25.04.2009

                   Кльоц І.Б., дов. від 25.04.2009

відповідача: Гурська С.В., дов. від 19.08.2009

Суть спору: стягнення 52.852,50 грн., з яких вартість неповернутого майна –40.500,00 грн., неустойка –2.227,50 грн. та штраф –10.125,00 грн.

Позивач звернувся до суду із позовом про витребування від відповідача  майна з чужого незаконного володіння та стягнення штрафних санкцій за порушення умов повернення зазначеного майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач за договором передав відповідачеві на зберігання майно загальною вартістю 40.500,00 грн.  Позивач стверджує, що коли він звернувся до відповідача з вимогою про повернення майна, останній відмовився його повертати. Тому позивач просив позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечив та вказав, що Генеральний директор відповідача –Муравйов С.М., який підписував договір зберігання з позивачем, звільнився з підприємства відповідача, а вся документація та майно було передано новому директору. Натомість серед майна, переданого новому директору, того майна про яке зазначає позивач не виявлено. Тому відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позову та просив визнати договір зберігання недійсним.

Оскільки вимога відповідача про визнання договору зберігання недійсним не викладена у належній процесуальній формі, то така вимога судом не розглядається.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву та доповнень до неї наполягав, що договір зберігання укладений між сторонами спору на безоплатній основі має бути оплатним.

В наступному позивач надав суду уточнення до позовної заяви, в якій зазначив, що оскільки в судовому засіданні директор відповідача Зайєвелев І.Б. підтвердив факт відсутності майна позивача, то позивач просить стягнути з відповідача вартість такого майна в сумі 40.500,00 грн., неустойку в сумі 2227,50 грн. та штраф в сумі 10125,00 грн.

Відповідач надав суду відзив на уточнення до позовної заяви позивача, в якому проти задоволення позову заперечив та наполягав, що укладений договір зберігання має бути оплатним.

Ухвалою від 19.06.2009 порушено провадження у справі № 45/257 та призначено її до розгляду на 05.08.2009.

В судових засіданнях 05.08.2009, 02.09.2009, 16.09.2009 та 28.09.2009 оголошувалися перерви до 02.09.2009, 16.09.2009, 28.09.2009 та до 14.10.2009 відповідно, про що сторони повідомлялися під розписку.

У судовому засіданні 28.09.2009 сторони звернулися до суду із спільним клопотанням про продовження строку вирішення спору. Ухвалою від 28.09.2009 клопотання сторін задоволено , строк вирішення спору продовжено.

В судовому засіданні 14.10.2009, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 27.03.2008 було укладено договір відповідального зберігання № 27/03/08/В3  (далі - Договір) на підставі якого позивач (поклажодавець) передає, а відповідач (зберігач) приймає на відповідальне зберігання офісні меблі у кількості двадцять шість одиниць,загальною вартістю 40.500,00 грн. відповідальне зберігання за цим Договором є безоплатним (п. 1.1., 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1.5., 3.2. Договору на зберігача був покладений обов'язок повернути майно поклажодавцю повністю або частково за першою вимогою останнього не пізніше доби з дня одержання такої вимоги. Поклажодавець має право у будь-який час вимагати у зберігача повернення майна, яке знаходиться на зберіганні (всього або його частини), попередивши про це зберігача не менше ніж за один день.

У випадку неповернення  майна поклажодавцеві за першою вимогою, зберігач повинен виплатити поклажодавцеві неустойку у розмірі 0,5 % від вартості майна за кожен день затримки. За невиконання умов Договору, які не пов'язані з грошовими розрахунками, винна сторона зобов'язана сплатити іншій стороні штраф у розмірі 25% вартості майна, зданого на зберігання (п. 4.3.1., 4.4. Договору).

Відповідно до Акту здачі-приймання майна на відповідальне зберігання згідно Договору поклажодавець передав зберігачеві майно загальною вартістю 40.500,00 грн.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

За правилом ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився (ст. 953 Цивільного кодексу України).

Отже, відповідач зобов'язаний був повернути позивачеві майно передане йому на зберігання. Натомість відповідач зазначає, що майна, зазначеного в Акті здачі-приймання майна на відповідальне зберігання згідно Договору, повернення якого вимагає позивач у відповідача немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах

Нормою ст. 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем  у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Оскільки в договорі визначена вартість майна переданого відповідачеві на зберігання в розмірі 40.500,00 грн., то відповідно відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві вартість втраченого майна в розмірі  40.500,00 грн.

Відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача 40.500,00 грн. вартості втраченого зберігачем майна є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Вимоги позивача про стягнення штрафу в сумі 10.125,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Вимоги позивача про стягнення пені в сумі 2.227,50 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний центр ефективності регуляторної політики, безпеки та розвитку бізнесу України" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд 3-А, офіс 264, код 34691018, з будь якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконанні рішення суду)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Блісс" (02094, м. Київ, пров. Червоногвардійський, 2-А, код 30728473, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) - 40.500 (сорок тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. –вартості втраченого майна, 2.227 (дві тисячі двісті двадцять сім) грн. 50 коп. –пені, 10.125 (десять тисяч сто двадцять п'ять) грн. 00 коп. –штрафу, 528 (п'ятсот двадцять вісім) грн. 52 коп. - витрат по оплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                    С.В. Балац

Дата підписання: 21.10.2009