Постанова

від 10.09.2009 по справі 18/050-09

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/050-09

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

10.09.09 р.                                                                                          № 18/050-09          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                     (доповідач по справі),

суддів:

секретар судового засідання:   Данчук В.В.

за участі представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 10.09.2009 року,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс»на рішення господарського суду Київської області від 30.04.2009 року

у справі № 18/050-09 (суддя –Кошик А.Ю.)

за позовом           Фастівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі:

1.          Державної екологічної інспекції в Київській області

2.          Дідівщинської сільської ради

до                  товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс»

про                     стягнення 12 140 грн.,

в с т а н о в и в :

Господарський суд Київської області рішенням від 30.04.2009 року позов Фастівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції в Київській області та Дідівщинської сільської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс»про стягнення 12 140 грн. задовольнив у повному обсязі. Стягнув з ТОВ «Альянс»на рахунок Дідівщинської сільської ради 12 140 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельної ділянки промислово –побутовими відходами.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд, встановивши факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, задовольнив позов у повному обсязі.

ТОВ «Альянс»не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій просило оскаржуване рішення скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким в задоволенні позову Фастівського міжрайонного прокурора відмовити повністю.

ТОВ «Альянс»вважає, що рішення господарського суду Київської області від 30.04.2009 року постановлено при неповному з'ясуванні обставин справи та є незаконним. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення організації проведення перевірки та порушення вимог щодо оформлення акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства.

Фастівський міжрайонний прокурор  заперечує проти доводів апеляційної скарги з мотивів викладених у відзиві № 2746 від 23.07.2009 року, вважає її необґрунтованою, а оскаржене рішення місцевого господарського суду, вважає законним та обґрунтованим.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.06.2009 року, згідно ст. 98 ГПК України, апеляційна скарга була прийнята до  апеляційного провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні за участю повноважених представників сторін.

Розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.08.2009 року склад колегії змінювався.

Представник відповідача надав пояснення суду та підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду, вважає незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Представники прокуратури, першого, другого позивача в судовому засіданні надали пояснення суду та  заперечили проти доводів викладених в апеляційній скарзі, вважають їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Київської області вважають законним, обґрунтованим та таким, що має бути залишено без змін.

В судовому засіданні 10.09.2009 року колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановлено наступне.

04.11.2008 року інспекторами Державної екологічної інспекції в Київській області Янковським В.О. та Грабовецьким С.А. в присутності генерального директора ТОВ «Альянс»проведено перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства на виробничій території ТОВ «Альянс»(вул. Ломоносова, 1, с. Дідівщина; Фастівський район, Київська область).

За результатами перевірки вказаними інспекторами складено Акт від 04.11.2008 року, з яким ознайомлено генерального директора ТОВ «Альянс».

З акту перевірки вбачається, що відповідачем на його власній території утворене несанкціоноване сміттєзвалище, у зв'язку з чим відбулося засмічення земельної ділянки площею 80 кв.м. промислово –побутовими відходами.

З матеріалів справи також вбачається, що Державною екологічною інспекцією 04.11.2008 року в порядку ст.ст. 82, 824 Кодексу України про адміністративні правопорушення було складено протокол № 011102 про адміністративне правопорушення відносно генерального директора ТОВ «Альянс»про порушення правил розміщення відходів.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 04.11.2008 року генерального директора ТОВ «Альянс»визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на генерального директора товариства «Альянс»адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 грн.

Відповідачеві на підставі «Методики визначення розмірів відшкодування шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства»окремим розрахунком було визначено і нараховано до сплати 12 140 грн. шкоди, спричиненої на думку позивача державі відповідачем в результаті засмічення землі. Апеляційний господарський суд, здійснивши повторний перерахунок збитків, приходить до висновку про його вірність.

Підставами для звернення до суду стало те, що на переконання Фастівського міжрайонного прокурора ТОВ «Альянс»не відшкодувало в добровільному порядку шкоду завдану навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельної ділянки промислово –побутовими відходами. В підтвердження порушення відповідачем природоохоронного законодавства прокурор надав акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення та постанову про накладення адміністративного стягнення від 04.11.2008 року.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Господарський суд Київської області в обґрунтування задоволення позовних вимог прокурора про відшкодування відповідачем шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу послався на ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 9, 13, 17 Закону України «Про відходи», ст. 56 Закону України «Про охорону земель».

Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог прокурора виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях зокрема належать: державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Згідно ст. 13 Закону України «Про відходи», суб'єктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана із поводженням з відходами.

Із змісту ст. 1 Закону України «Про відходи»вбачається, що розміщення відходів –це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Спеціально відведенні місця чи об'єкти –це місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Як вбачається з матеріалів справи такий дозвіл спеціально уповноваженого органу на розміщення відходів у відповідача відсутній.

Статтею 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Згідно положень статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації незалежно від погіршення якості природних ресурсів.

Також колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду бере до уваги, що статтею 33 Закону України «Про відходи»визначено, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів. Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Оскільки порядок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища передбачається, зокрема, нормами Цивільного кодексу України, а саме –статтею 1166, то правовідносини між сторонами у даній справі виникли з приводу заподіяння шкоди, тобто з делікту.

Для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природно –ресурсного, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки необхідна наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю), шкодою та виною відповідача.

Судом першої інстанції встановлено, що заподіяна шкода навколишньому природному середовищу підтверджується представленими доказами по справі, а саме: актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, протоколом про адміністративне правопорушення та постановою про накладення адміністративного стягнення.

Із змісту ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»вбачається, що шкода заподіяна порушенням природоохоронного законодавства підлягає стягненню та зарахуванню до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища.

За таких обставин, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції правомірно здавлені позовні вимоги Фастівського міжрайонного прокурора про стягнення з відповідача на рахунок Дідівщинської сільської ради 12 140 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельної ділянки промислово –побутовими відходами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на наведене та на переконання колегії суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, відповідач в розумінні ст. 33 ГПК України не обґрунтував належним чином доказами, наявними в матеріалах справи, тих обставин, які б могли бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи вищенаведене, колегія судів Київського міжобласного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку, рішення господарського суду Київської області від 30.04.2009 року по справі № 18/050-09 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак відсутні передбачені законом підстави для його скасування.

Керуючись  ст. ст.  43, 99, 101 –103, 105 Господарсько процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1.          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс»на рішення господарського суду Київської області від 30.04.2009 року у справі № 18/050-09 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Київської області від 30.04.2009 року у справі № 18/050-09 залишити без змін.

3.          Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.

4.          Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.

5.          Матеріали справи № 18/050-09 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя:                                                                      

Судді: