Рішення

від 08.09.2009 по справі 18/350

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/350

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  18/350

08.09.09

За позовом          ПП «НВП «Депс –телеком»;

До                    ТОВ «ВІП ТЕЛ»;

Про                    стягнення 23 521,59 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:                    Качан Т.В., представник, довіреність б/н від 20.07.2009 р.;

Від відповідача:           не з'явились

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2009 р. порушено провадження у справі №18/350, справа призначена слуханням на 30.07.2009 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 30.07.2009 р. до 08.09.2009р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 30.07.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 20 257,68 грн. (17 791,61 грн. основного боргу + 2 466,07 грн. інфляційних втрат), 2 901,25 грн. пені, 362,66 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 235,22 грн. витрат по сплаті держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач —Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІП ТЕЛ», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до видаткової накладної №ТД-рск-08/07-0011 від 01.09.2008 р. позивач поставив відповідачеві продукцію на суму 17 791,61 грн.

Факт одержання продукції відповідачем підтверджується довіреністю останнього серії НБЛ №878060 18 від 01.09.2008 р.

Відповідно до п. 1.5. вищезазначеної накладної, якщо продукція, передана відповідачеві без попередньої оплати, останній зобов'язаний оплатити її протягом 5 банківських днів з моменту отримання продукції.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається  укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вищезазначені документи свідчать про те, що між сторонами була укладена угода.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за угодою, поставлену позивачем продукцію не оплатив. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 17 791,61 грн.

Як визначено абзацом 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарюванні та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 2 901,25 грн., передбачена п. 5.1. видаткової накладної. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За прострочку виконання зобов'язань позивачем нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 20 257,68 грн. (17 791,61 грн. основного боргу + 2 466,07 грн. інфляційних втрат) та 362,66 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Заява позивача про забезпечення позову, подана до господарського суду 01.09.2009р., в якій останній просить накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача в межах суми позову не підлягає задоволенню, оскільки статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. У даному випадку це стосувалося позивача, який мав би довести наявність обставин, визначених статтями 66, 67 ГПК України. Такі докази позивачем не доведені та господарському суду не надані, а тому у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення зазначеної заяви.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП ТЕЛ»(юридична адреса: інд. 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 5-а; поштова адреса: інд. 02140, м. Київ, вул. Автопаркова, 7; код ЄДРПОУ 35691663) на користь Приватного підприємства «НВП «Депс –Телеком»(інд. 02140, м. Київ, пр. Бажана, 24/1, код ЄДРПОУ 34968424) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 20 257 (двадцять тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 68 коп., 2 901 (дві тисячі дев'ятсот одна) грн. 25 коп. пені, 362 (триста шістдесят дві) грн. 66 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 22 коп. витрат по сплаті держмита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко